Ухвала КЦС ВС № 607/20044/20

Ухвала 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 607/20044/20 провадження № 61-17381ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 із застуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування норм матеріального на недослідження зібраних у справі доказів. Проте, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, заявник не зазначив яких норм це стосується та з яких з передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав він оскаржує судові рішення. Посилаючись на недослідження судом доказів, заявник не зробив висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України). Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 травня 2021 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко