Ухвала КЦС ВС № 221/6875/19

Ухвала 17 листопада 2021 року м. Київ справа № 221/6875/19 провадження № 61-14833ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року в справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У вересні 2019 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області звернулося до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просило зобов`язати ОСОБА_1 повернути йому автомобіль марки ЗАЗ «Таврія», модель 110270, 2006 року випуску, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який залишився після смерті ОСОБА_2 , в повному комплекті разом з двома комплектами ключів, сервісною книжкою та технічним паспортом. Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року (повний текст якої складено 26 липня 2021 року) апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено. Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 квітня 2021 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області автомобіль марки ЗАЗ «Таврія», модель 110270, 2006 року випуску, синього кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який залишився після смерті його батька, в повному комплекті разом з двома комплектами ключів, сервісною книжкою та технічним паспортом. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 18 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описок задоволено. Виправлено описки в описовій та мотивувальній частинах постанови Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, правильно зазначено дату укладання договору відповідального зберігання автомобіля № ВБ/37-16/НЮ та акта прийому-передачі автомобіля на відповідальне зберігання замість «28 листопада 2016 року» - «08 лютого 2016 року». 31 серпня 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 квітня 2021 року. Також ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року та про відстрочення йому сплати судового збору. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було вказати інформацію про ціну позову, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі не менше 3 842 грн та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу із зазначенням в ній передбаченої (передбачених) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Також заявнику було роз`яснено про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Відмовляючи в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд виходив з того, що наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відстрочення йому сплати судового збору, оскільки він не надав належних доказів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу, а його майновий стан на день звернення з касаційною скаргою перешкодив йому сплатити судовий збір у встановлених законодавством порядку і розмірі Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за ідентифікатором поштового відділення 0306307386030, ОСОБА_1 отримав зазначену ухвалу 22 вересня 2021 року. Станом на 17 листопада 2021 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду не надійшло матеріалів на усунення недоліків касаційної скарги. Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Станом на 17 листопада 2021 року від ОСОБА_1 не надійшло заяв про продовження процесуального строку, встановленого для усунення недоліків касаційної скарги. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху та її повернення в разі неусунення недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Частинами п`ятою і шостою статті 393 ЦПК України передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення касаційної скарги постановляється ухвала. Отримавши ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року про залишення касаційної скарги без руху, ОСОБА_1 не виконав вимог цієї ухвали у відведений судом строк, не надав інформацію про ціну позову, не сплатив судового збору за подання касаційної скарги, не подав уточненої касаційної скарги з наведеною (наведеними) в ній передбаченою (передбаченими) частиною другою статті 389 ЦПК України підставою (підставами), на якій (яких) подається касаційна скарга, з її (їх) обґрунтуванням, та не усунув недоліків касаційної скарги, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Тому касаційна скарга підлягає поверненню. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів». Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 20 липня 2021 року в справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння вважати неподаною та повернути заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук