Ухвала КЦС ВС № 466/8986/20

Ухвала 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 466/8986/20 провадження № 61-18375ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у справі №466/3681/16-ц, стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу), які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів, які стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у справі № 466/3681/16-ц. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Змінено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року № 466/3681/16-ц. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У зв`язку із збільшенням розміру аліментів припинено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року № 466/3681/16-ц. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року змінено рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року в частині вирішення первісного позову. Резолютивну частину рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову викладено у такій редакції: «Первісний позов ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів задовольнити частково. Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року № 466/3681/16-ц. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/8 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.». У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. 21 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року повернуто заявниці з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. 27 жовтня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 12 березня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. 30 жовтня 2021 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовлено. 11 листопада 2021 року ОСОБА_1 утретє звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. В силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судових рішень заборонено, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. ОСОБА_1 скористалась передбаченим законом правом на касаційне оскарження судового рішення у цій справі, Верховним Судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, після чого заявниця повторно подає касаційну скаргу на те ж судове рішення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Також, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, та інше. Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик