Постанова 4855 № 580/1257/21
від 09.11.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/1257/21 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" про застосування заходів реагування В С Т А Н О В И В : 11.03.2021 Управління Держпраці у Черкаській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме просили зобов`язати зупинити повністю до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих: -виконання робіт в електроустановках ТОВ Сокар Петролеум працівниками підприємства за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1; Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Черкаський шлях, 68; -виконання робіт в електроустановках ТОВ Сокар Петролеум працівниками інших підприємств до оформлення організаційних та технічних заходів, що убезпечують працівників під час виконання робіт за адресою: м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1; Золотоніський район, с. Софіївка, вул. Черкаський шлях, 68; -експлуатацію (застосування) автономних електростанцій, встановлених на АЗС №06/1, Уманський район, с. Шарино; АЗС № 06/2, Уманський район, с. Ропотуха, вул. Польова, 14; АЗС № 06/4, м. Умань, вул. Незалежності,
64. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевіркою булі встановлені порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів охорони праці та промислової безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 р. у задоволені позовних вимог відмовлено. Приймаючі рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що станом на день прийняття рішення відповідачем надано докази про повне усунення порушень виявлених позивачем та зафіксованих актом перевірки від 11.12.2020 №759-118. Позивачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить скасувати його через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, апелянт наголосив, що висновок суду першої інстанції про усунення відповідачем порушень, зазначених в рядках 23, 45, 46, 47, 68 розділу V акту перевірки від 11.12.2020 № 759-118 «Порушення вимог законодавства, які було виявлено під час перевірки» є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції. Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області на підставі наказу №193-П від 27.10.2020 з внесеними змінами наказом №203-П від 23.11.2020 та направлення №763, 802 від 27.10.2020 у період з 30.11.2020 по 11.12.2020 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ «Сокар Петролеум». За наслідками перевірки позивачем 11.12.2020 складено акт №759-118 про порушення Закону України Про охорону праці, та припис №206-118, відповідно до якого відповідач має усунути порушення у визначений термін. На думку позивача, порушення зазначені в рядках акту 23, 45, 46, 47, 68 розділу V акту перевірки від 11.12.2020 №759-118 створюють загрозу життю і здоров`ю людей та працівників підприємства та добровільно відповідачем не усунуті, а саме: -п.23 - під час проведення робіт працівниками ТОВ «Промавтоматика Вінниця» в електроустановках ТОВ «Сокар Пегролеум» за адресою Черкаська область, Золотоніський район, с. Софіївка. вул. Черкаський шлях, 68 на ТП - 1006/160 кВА при проведенні вимірювань та випробувань були видані протоколи №1616 вимірювання і випробування силового трансформатора, №1617 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей устаткування ТП - 10/0,4 кВ, №1618 випробування силового трансформатора, РУ-0,4 та РУ - 10 кВ та інше. Роботи проводились з порушення організаційних заходів, що убезпечують працівників під час роботи, а саме: - дані роботи проводились без оформлення наряду - допуску; - без підготовки робочого місця; - допуску до роботи; - оформлення закінчення роботи, про що свідчить відсутність записів, що є порушенням п. 3.1.2 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»; -п.45 - на автономну електростанцію не розроблено та не узгоджено з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення її в роботу та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією у відповідності до вимог п. 9.6 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням п. 1.3.1, п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»; -п. 46 в договорі про постачання електричної енергії №178/2019 від 26.04.2019, акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією і споживачем не вказано наявність автономної електростанції, схеми її увімкнень, установлена потужність у відповідності до вимог п. 9.19 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням п. 1.3.1, п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»; -п. 47 не проведено профілактичні випробування та вимірювання параметрів електрообладнання автономної електростанції, заземлювальних пристроїв, апаратів, проводів і кабелів тощо у відповідності до вимог п. 9.20 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням п. 1.3.1, п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів»; -п. 68 не проведено профілактичні випробування та вимірювання параметрів електрообладнання автономної електростанції, заземлювальних пристроїв, апаратів, проводів і кабелів тощо у відповідності до вимог п. 9.20 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням п. 1.3.1, п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». Вважаючи, що зазначені порушення створюють загрозу життю і здоров`ю людей, тому позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до повного усунення порушень, визначених у акті перевірки управління Держпраці у Черкаській області №759-118 від 11.12.2020. Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Згідно частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Статтею 2 Закону України № 877 встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Статтею 3 Закону № 877 визначені основні принципи державного нагляду (контролю). Підставою для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю). Згідно ч. 5 ст.4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Разом з тим, Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах, зокрема, промислової безпеки, охорони праці. Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. З огляду на Положення про Управління Держпраці у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 № 84 (далі - Положення № 84), Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці. Повноваження Управління поширюються на територію Черкаської області. Пунктом 3 Положення № 84 визначено, що основними завданнями Управління Держпраці у Черкаській області (далі - Управління Держпраці) є, зокрема: - реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; - здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки. За приписами підпункту 16 пункту 4 Положення № 84 до компетенції управління Держпраці належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань. Водночас, статтею 38 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ Про охорону праці (далі - Закон України № 2694-ХІІ) визначено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Таким чином, Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, який уповноважений на здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства з охорони праці. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина десята статті 4 Закону №877-V). Частиною 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). Статтею 10 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, крім іншого, одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта. Згідно положень частини 11 статті 8 Закону №877-V передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи. Як свідчать матеріали справи, управлінням Держпраці у Черкаській області здійснювалась планова перевірка дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ «Сокар Петролеум». Результати перевірки оформлені актом від 11.12.2020 № 759-118, у результаті перевірки посадовими особами управління виявлено та зафіксовано ряд порушень, при цьому порушення, зафіксовані в рядках 23, 45, 46, 47, 68 розділу V акту перевірки (Порушення вимог законодавства, які було виявлено під час перевірки), які не усунуті створюють загрозу життю і здоров`ю людей та працівників підприємства, а тому передбачають необхідність зупинення експлуатації (застосування). Однак, судом першої інстанції встановлено, та позивачем в апеляційному суді не спростовано, що на виконання припису та усунення порушень, виявлених під час перевірки представником відповідача надано: - щодо виконання п. 23 акту перевірки - журнали огляду вибузахищеного обладнання на АЗС №06/1-06/4 з відмітками про проведення огляду, характеристики виконаних робіт та підписом відповідальної особи; - щодо виконання п. 45 акту перевірки - розроблені робочі проекти по АЗС щодо експлуатації автономної дизельної електростанції на виконання договору №1 від 02.04.2021 з ФОП ОСОБА_1 та ПАТ «Черкасиобленерго», прийняті технічні рішення про порядок включення; - щодо виконання п. 47, 68 акту перевірки - надано протоколи вимірювання параметрів електрообладнання, заземлювальних магістралей і устаткування, опору ізоляції з паспортами заземлюючого пристрою по кожній з АЗС; - щодо виконання п. 46 акту перевірки - надано лист ПАТ «Черкасиобленерго» від 28.05.2021 №3/950, згідно якого енергопостачальна організація підтверджує надання відповідачем необхідних документів для укладання договорів з розподілу електричної енергії на АЗС №06/1, 06/2, однак процедура є тривалою та орієнтовний строк оформлення становить до 30.07.2021. З огляду на надані документи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що представником відповідача надано докази про повне усунення порушень виявлених позивачем та зафіксованих актом перевірки від 11.12.2020 №759-118. При цьому, оскільки заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки. Аналіз положень частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дає підстави для висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Отже, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами. При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи нагляду мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення виконання робіт підприємства, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки. Проте, відповідачем до суду надано докази усунення порушень, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог позивача. Верховний Суд у постановах від 19.09.2019 у справі №420/6512/18, від 28.11.2019 у справі №820/4971/16 та від 31.10.2019 у справі №820/3704/16 зазначив, що: «поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства». Натомість, позивачем не обґрунтовано, чому саме визначений ними спосіб є співмірним і адекватним способом реагування на виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері охорони праці. Застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень. Отже, враховуючи вищенаведені висновки про повне усунення порушень відповідачем та недоведеність суб`єктом владних повноважень, що порушення, які на їх думку, не були усунуті відповідачем, містять загрозу життю/здоров`ю людей, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правильними, наведені апелянтом аргументи не заслуговують уваги. Таким чином, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на це, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Повний текст виготовлено 15.11.2021. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 р. - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Управління Держпраці у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" про застосування заходів реагування - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська М.І. Кобаль