LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС909/460/20

від 10.11.2021 · Господарська
Резолютивна:Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київстар" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області в…

УХВАЛА 10 листопада 2021 року м. Київ Справа № 909/460/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю., секретар судового засідання Лихошерст І.Ю., розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київстар" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 за позовом Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про приведення у придатний для використання стан самовільно зайнятої земельної ділянки, звільнення її та повернення за належністю за участю: відповідача: Шумський Н.М. (адвокат) прокурора: Костюк О.В. (посвідчення), ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 1.1. Керівник Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області (далі - прокурор) подав позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - позивач) до Приватного підприємства "Київстар" (далі - відповідач) про приведення у придатний для використання стан самовільно зайнятої земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0882 га шляхом демонтування базової станції мобільного стільникового зв`язку, звільнення її та повернення за належністю ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області. 1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у ході здійснення заходів державного контролю встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,0882 га, що розташована за межами населеного пункту с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, самовільно використовується відповідачем шляхом встановлення базової станції мобільного зв`язку без прийняття рішення уповноваженим органом виконавчої влади та правовстановлюючих документів.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області 03.11.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, позов задоволено. 2.2. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,0882 га у користування ПАТ "Київстар" не надавалась, рішення органом виконавчої влади з даного приводу не приймалось, отже у ПАТ "Київстар" не виникло ні право користування, ні право володіння та право розпорядження спірною земельною ділянкою, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволено. При цьому відповідно до приписів законодавства саме позивач є уповноваженим органом на розпорядження земельними ділянками державної форми власності сільськогосподарського призначення. Підстави представництва інтересів держави прокурором у справі підтверджено, оскільки відповідач самостійно не звернувся (упродовж місяця) з позовом після виявлення правопорушення і після отримання відповідного листа прокурора від 29.04.2020.

3. Короткий зміст касаційної скарги 3.1. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову і рішення у справі і прийняти нове, яким в позові відмовити. 3.2. На обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що судами нерівно було застосовано норми матеріального права без врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 07.09.2020 у справі № 917/468/19, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18 (п.1 ч.2 ст.287 ГПК України). Так відповідач вважає, що прокурором обрано неналежного позивача, яким повинен бути власник майна (держава, від імені якої діє районна державна адміністрація), а не Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, яке наділене виключно функціями щодо розпорядження і контролю; у позові поєднано віндикаційний і негаторний позов, що є недопустимим, оскільки їх вимоги взаємовиключні; прокурором не доведено підстав представництва, оскільки позивачем вживались заходи захисту інтересів держави шляхом винесення ним постанови про накладення адміністративного стягнення на керівника відповідача, та шляхом видання припису про усунення порушень вимог земельного законодавства. 4.

Мотивувальна частина 4.1. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 4.2. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права й обов`язки учасників спору) та об`єкт (предмет). Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19). 4.3. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. 4.4. У справі, що переглядається в касаційній інстанції, судами встановлено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 0,0882 га, що розташована за межами населеного пункту с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області під розміщення базової станції мобільного стільникового зв`язку. Такими земельними ділянка уповноважений розпоряджатись позивач. Прокурор листом № 09.35-67-197вих-20 від 29 квітня 2020 року повідомив Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про виявлене порушення інтересів держави та необхідність відповідного реагування. Компетентний орган упродовж місяця після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом, що стало підставою для подання прокурором позову 01 червня 2020 року. Отже, підстави представництва прокурором були підтверджені. Позивач в касаційній скарзі в якості підстав касаційного оскарження посилається на постанови Верховного Суду, які, за його доводами, не врахували суди при винесенні оскаржуваних рішень, проте вказані правовідносини у зазначених постановах Верховний Суд вважає неподібними до тих, що розглядаються у справі. 4.5. Так, у справі № 917/468/19 (постанова Верховного Суду від 07.09.2020) позов подано прокурором в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, фізичної особи, Фермерського господарства "МТС "Агропростір" про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та про затвердження проекту відведення та передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання договору суборенди припиненим, зобов`язання фізичної особи та Фермерського господарства повернути Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельну ділянку. 4.6. У справі № 522/1029/18 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019) позов подано фізичною особою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд ЛТД", інших фізичних осіб про визнання договорів купівлі-продажу майнових прав недійсними, визнання права власності на квартири, витребування їх із чужого незаконного володіння, зобов`язання не чинити перешкоди у здійсненні права власності, виселення та вселення. 4.7. У справі № 923/129/17 (постанова Верховного Суду від 05.12.2018) позов подано прокурором в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до Комунального підприємства "КОЛОС", Приватного підприємства "Чаплинське Агро" про визнання недійсним договору про спільну діяльність, вилучення із користування Приватного підприємства "Чаплинське Агро" на користь Комунального підприємства "КОЛОС" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що належать на праві постійного користування Комунальному підприємству "КОЛОС". 4.8. У справі № 806/1000/17 (постанова Верховного Суду від 25.04.2018) позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним і скасування спеціального дозволу на користування надрами. 4.9. У справі № 924/1237/17 (постанова Верховного Суду від 20.09.2018) позов поданий прокурором до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-ЕКСПО" про визнання недійсним договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів та припинення зобов`язання за ним на майбутнє. 4.10. У справі № 906/240/18 (постанова Верховного Суду від 23.10.2018) позов поданий прокурором в інтересах держави до Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, Фермерського господарства "Новацький" про визнання незаконним і скасування рішення селищної ради, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні ділянки. 4.11. У справі № 910/18770/17 (постанова Верховного Суду від 01.11.2018) позов поданий прокурором до Львівської обласної ради та Бродівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок про визнання незаконним і скасування рішення обласної ради про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Бродівській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок, визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства. 4.12. У справі № 910/4345/18 (постанова Верховного Суду від 05.11.2018) позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Липовірізької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області до Дочірнього підприємства "Аромат" про стягнення заборгованості з орендної плати. 4.13. Отже, висновки щодо застосування норми права, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, та на які посилається скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними із тими, що встановлені судами попередніх інстанцій у даній справі, що переглядається у касаційному порядку. 4.14. За наведених обставин, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача. 4.15. У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів ст. 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають. Керуючись статтями 234, 235, 296 ГПК України,

УХВАЛИВ: Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київстар" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.05.2021 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2020 у справі № 909/460/20 закрити. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Г.М. Мачульський Судді Є.В. Краснов В.Ю. Уркевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»