Постанова 4804 № 222/2182/18

22-ц/804/2694/21 222/2182/18 Головуючий у І інстанції Подліпенець Є.О. Єдиний унікальний номер 222/2182/18 Номер провадження 22-ц/804/2694/21 Доповідач Барков В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В. М., суддів Биліни Т. І., Зайцевої С. А., секретар Вороніна М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 26 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання припиненим зобов`язання за договором застави транспортного засобу та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, ВСТАНОВИВ: У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «Авто Просто» посилаючись на те, що 06 липня 2011 року між ним та ТОВ «Авто Просто» був укладений договір застави транспортного засобу автомобіля марки ЗАЗ-TF69YO, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сафоновим Ю. А. та зареєстрований в реєстрі за №

625. Він у повному обсязі сплатив заборгованість за Угодою № 327514 від 20 листопада 2010 року та додатками № 1, № 2, № 3 до неї. В загальному розмірі остання виплата була здійснена у січні 2015 року, а тому вважає, що договір є припиненим належним виконанням. В серпні 2017 року та повторно 23 березня 2018 року він звертався до відповідача для надання акту звірки та визнання припиненим зобов`язання за договором застави транспортного засобу від 06 листопада 2011 року. Проте, відповідач 13 вересня 2017 року відповів про наявність заборгованості у розмірі 59 097 грн. 15 коп., але акту звірки не надав. З такими діями відповідача він не згоден, оскільки вважає, що у повному обсязі виконав умови п. 1.6 договору застави. Протягом періоду з лютого 2015 року по теперішній час відповідач з позовними вимогами до нього про стягнення заборгованості за Угодою № 327514 від 20.11.2010 року до суду не звертався. Зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Відповідач, окрім листа від 13 вересня 2017 року про наявність у нього заборгованості, ніяких інших підтверджуючих доказів щодо даної обставини не надав. Посилання на те, що протягом 2011-2017 років у нього виникла заборгованість нічим не підтверджуються. З урахуванням викладеного, оскільки зобов`язання за договором було припинено виконанням, а обтяжувач самостійно не бажає здійснити дії направлені на зняття обтяження, то його слід зобов`язати звернутися до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна для припинення обтяження, оскільки наявність запису в реєстрі неправомірно обмежує його права як власника. Просить визнати припиненим зобов`язання за договором застави транспортного засобу від 06 липня 2011 року, укладеним між ним та ТОВ «Авто Просто», посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сафоновим Ю. А. та зареєстрованим в реєстрі за № 625, зобов`язати ТОВ «Авто Просто» здійснити дії у строк та у порядку, передбаченому чинним законодавством на момент їх вчинення щодо виведення з-під застави рухомого майна на підставі договору застави транспортного засобу від 06 липня 2011 року, автомобіль марки ЗАЗ-TF69YO, 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про заставу рухомого майна. Також просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору. 22 лютого 2019 року ТОВ «Авто Просто» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , а також до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу посилаючись на те, що 20 листопада 2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 була укладена Угода № 327514 з Додатками № 1 та № 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою отримання автомобіля марки ЗАЗ Lanos базової комплектації через систему надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Угода укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Система полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості (автомобіль), та через механізми, встановлені Угодою, забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг щомісячними внесками протягом декількох років. 27 травня 2011 року на підставі асигнаційного акту ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля, який він отримав 06 липня 2011 року (автомобіль ЗАЗ Lanos TF69YO, кузов № НОМЕР_2 , 2011 року випуску) і зареєстрував на своє ім`я. Також ОСОБА_1 зобов`язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля (щомісячні чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків. На виконання умов Угоди ОСОБА_1 було сплачено 81,8699% зі 100% в оплату чистих внесків (вартості автомобіля) та 99 внесків зі 120 в оплату послуг позивача. Розмір боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Авто Просто» за Угодою станом на грудень 2018 року складає 18,1301% від ціни автомобіля та 21 внесок в оплату послуг позивача. У листопаді 2017 року ТОВ «Авто Просто» було повідомлено про припинення виробництва (постачання) автомобілів ЗАЗ Lanos та, відповідно, ТОВ «Авто Просто» здійснило заміну автомобіля ЗАЗ Lanos та автомобіль Ravon R4, на виконання зобов`язань взятих на себе згідно з п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди, про що повідомило учасника ОСОБА_1 та в подальшому для розрахунку щомісячних внесків використовувало ціну Ravon R4 (з урахуванням коефіцієнтом зниження вартості нової моделі на 0,86461289014%, (213300,00 грн./246700,00 грн.), оскільки вартість старої моделі ЗАЗ Lanos становила 213 300 грн., а нової Ravon R4 246 700 грн. згідно вимог п. 9.2 ст. 9 Додатку № 2 до Угоди). Станом на грудень 2018 року остання відома ціна автомобіля Ravon R4 становила 272 580 грн. Відповідно розрахункова ціна автомобіля із застосуванням коефіцієнта зниження складає 235 676 грн. 21 коп. (272 580 грн. х 0,86461289014%). Розмір боргу відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за Угодою станом на грудень 2018 року складає 18,1301% від ціни автомобіля та 21 внесок в оплату послуг позивача, що становить 63 514 грн. 97 коп.: чисті внески 42 728 грн. 33 коп. (18,1301% від поточної ціни автомобіля) та внески в оплату послуг 20 786 грн. 64 коп. (235 676 грн. 18 коп. х 0,38% + 20% ПДВ) х 21 внесок). Також, 11 червня 2011 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким співпоручителі зобов`язались солідарно відповідати перед ТОВ «Авто Просто» за виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань, що виникають з Угоди № 327514, а в разі їх невиконання відповідати перед товариством як солідарні боржники. Вказаний договір поруки був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Сафоновим Ю. А., реєстраційний №

490. Згідно п.п. 4 Договору поруки строк його дії до 30 листопада 2023 року. Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні солідарно відповідати перед позивачем за невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за Угодою № 327514. В зв`язку з чим, просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь суму заборгованості за Угодою 327514 в розмірі 63 514 грн. 97 коп., а також стягнути судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1 921 грн. Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 26 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Авто Просто» про визнання припиненим зобов`язання за договором застави транспортного засобу та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Авто Просто» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за угодою № 3327514 від 20 листопада 2010 року, яка виникла станом на грудень 2018 року, в розмірі 63 514 грн. 97 коп. Вирішено питання про судовий збір. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити свої позовні вимоги, а в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Авто Просто» відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що у повному обсязі сплатив заборгованість за Угодою № 327514 від 20 листопада 2010 року та додатками до, а тому вважає, що договір є припиненим належним виконанням. З нарахованим розрахунком заборгованості не згоден та не визнає його. Зазначає, що вартість автомобіля була збільшена ТОВ «Авто Просто» в односторонньому порядку без повідомлення ОСОБА_1 та його поручителів, без укладення додаткового договору та внесення змін до договору застави. Крім того, ТОВ «Авто Просто» було пропущено строк звернення до суду із зустрічним позовом. 18 жовтня 2021 року на адресу апеляційного суду від представника ТОВ «Авто Просто» Римаря А. В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив обґрунтований тим, що договір застави є похідним договором, укладається з метою забезпечення належного виконання боржником основного зобов`язання, він не встановлює нові зобов`язання в основному зобов`язанні та не може виконуватись чи не виконуватись. При укладенні договору застави сторони погодили, що розмір забезпеченого заставою зобов`язання щодо сплати внесків може бути змінений. Також у відзиві зазначено, що оскільки поручителі погодились з умовами договору щодо способу визначення грошових зобов`язань боржника за угодою, тому ТОВ «Авто Просто» не зобов`язане було інформувати поручителів про кожен факт зміни поточної ціни автомобіля, оскільки це не є зміною основного зобов`язання та, відповідно не змінює обсягу відповідальності поручителів. Строк позовної давності на звернення до суду із зустрічним позовом не вважає пропущеним. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені судовими повістками (а.с. 226, 227, 229), тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без їх участі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , який просив скаргу задовольнити, пояснення представника ТОВ «Авто Просто» Римаря А. В., який просив залишити рішення суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші. У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі щодо порядку, строків та визначення розмірів платежів, процедури отримання автомобіля учасником. Посилання ОСОБА_1 про виконання ним договору застави є безпідставними, оскільки було встановлено, що він не в повному обсязі виконав взяті на себе в добровільному порядку зобов`язання перед ТОВ «Авто Просто», а саме не погасив 18,1301% від поточної ціни автомобіля (чисті внески) та не вніс 21 внесок в оплату послуг відповідача. Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ «Авто Просто» суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов укладеної угоди виникла заборгованість, яку необхідно стягнути з відповідачів солідарно. З таким висновком суду не погодитися не можна. Судом встановлено, що 20 листопада 2010 року між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 укладена угода № 0327514, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля (далі за текстом Угода). Ця угода укладена між ТОВ «Авто Просто» та ОСОБА_1 в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів АвтоТак. Дана система полягає у створенні групи покупців, які бажають придбати товар високої вартості (автомобіль), та через механізми, встановлені угодою, забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг щомісячними внесками протягом декількох років. При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи АвтоТак ТОВ «Авто Просто» надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля через систему АвтоТак. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації та створенні умов для придбання автомобілів учасниками, здійснення оплати постачальнику автомобілів за рахунок коштів, сплачених учасниками, на підставі угоди, забезпечення отримання учасником автомобіля, а також наданні інших послуг, передбачених угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним учасником системи АвтоТак, який належним чином виконує зобов`язання за угодою. Згідно ст. 1 Угоди, вона укладається шляхом підписання сторонами угоди, Додатку № 1 та Додатку № 2, які є невід`ємними її частинами, терміни, що використовуються в угоді та системі АвтоТак, визначаються в Додатку № 2 до Угоди. Відповідно до ст. 5 Угоди, учасник зобов`язується виконувати зобов`язання, передбачені Угодою в порядку та строки, визначені Угодою, включаючи, але не обмежуючись: сплатити Вступний внесок при укладенні Угоди; сплатити Плату за право на отримання автомобіля при наданні такого права; щомісячно сплачувати повні внески; сплачувати внески зі страхування автомобіля після отримання автомобіля; отримати автомобіль за умови виконання зобов`язань, встановлених Угодою; підписати відповідний двосторонній акт, що свідчить про виконання зобов`язань за Угодою; за вимогою Авто Просто надавати копії квитанцій про оплату внесків за Угодою. Згідно ст. 7 Угоди, угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами й діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов`язань, передбачених угодою. Відповідно до ст. 8 Угоди, ця угода може бути змінена лише за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди. Відповідно до ст. 10 Угоди, підписання цієї Угоди та Додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди та Додатків до неї. Якщо учасник системи одружений, цим він (вона) заявляє, що має згоду іншого з подружжя на укладення цієї угоди. Учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника Авто Просто, уважно прочитав та зрозумів Угоду та Додатки до неї, що засвідчує своїм підписом. Також, відповідно п. 13.8 Додатку № 2 до угоди (Правил функціонування системи придбання в групах АвтоТак) якщо учасник виявить бажання розірвати угоду та відмовитись від подальшої участі в системі АвтоТак протягом 7 (семи) календарних днів від дати підписання угоди, такому учаснику повертаються вся сума коштів, внесена ним на рахунок Авто Просто. Неподання своєї заяви про розірвання угоди за п.13.8 Додатку № 2 до угоди та підпис позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на угоді та додатках до неї є доказом того, що йому були повністю зрозумілі усі визначення, умови та зміст угоди і додатків до неї, і що сторони досягли домовленості з усіх істотних для них умов. 27 травня 2011 року на асигнаційному акті ОСОБА_1 було надано право на отримання автомобіля та цього ж дня між ТОВ «Авто Просто» і ОСОБА_1 підписано додаток № 3 до Угоди, згідно з яким на день його підписання загальна сума грошових зобов`язань ОСОБА_1 за Угодою № 327514 від 20 листопада 2010 року становить 102 895 грн. 29 коп.; на день підписання цього Додатку учасник сплатив 43 368 грн. 04 коп. Сума заборгованості станом на день підписання цього Додатку складає 59 527 грн. 25 коп. На виконання ст. 7, 8 Додатку № 2 до Угоди 06 липня 2011 року ОСОБА_1 надано автомобіль ЗАЗ Lanos TF69YO, кузов № НОМЕР_2 , бежевого кольору, 2011 року випуску, який він зареєстрував на своє ім`я у ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також судом встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2010 року сплачував щомісячні внески, а з лютого 2015 року припинив їх сплачувати. Станом на січень 2015 року ОСОБА_1 сплачено 81,8699% від ціни автомобіля та 99 внесків (105 138 грн.) в рахунок оплати послуг ТОВ «Авто Просто», що підтверджується розрахунком платежів ОСОБА_1 за Угодою № 327514. 23 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до ТОВ «Авто Просто» з вимогою надати акт звірки та визнати припиненим зобов`язання за договором застави транспортного засобу від 06 листопада 2011 року, оскільки з 2011 року по 2015 рік ним було сплачено повну суму заборгованості у розмірі 102 895 грн. 29 коп. 13 вересня 2017 року відповідач повідомив позивача, що станом на 19 вересня 2017 року він має заборгованість зі сплати 21 внеску, що дорівнює 59 097 грн. 15 коп. (без страхування автомобіля). Крім того, встановлено, що протягом дії угоди змінилася поточна ціна автомобіля у зв`язку із завершенням продажу моделі ZAZ Lanos. Відбулась зміна поточної ціни автомобіля шляхом заміни марки автомобіля на RAVON R4 Відповідно до реєстрів роздрібних цін на автомобілі для ТОВ «Авто Просто» № 30/11-2017 від 30 листопада 2017 року та № 4 від 12 квітня 2018 року ціна з ПДВ автомобіля RAVON R4 становить 246 700 грн. та 272 580 грн. відповідно. Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, правильно виходив із того, що при укладенні договору, за яким позивач отримав автомобіль, він був ознайомлений та погодився з його умовами щодо визначення розміру повного щомісячного внеску у відсотках до встановленої щомісячної поточної ціни автомобіля. Крім того, сторонами були обумовлені питання щодо вартості послуг відповідача, вартості автомобіля, який позивач мав намір придбати, розмір щомісячних платежів, і будь-які зміни до цього правочину сторонами внесені не були, а тому, встановивши, що ОСОБА_1 сплатив 99 внесок в оплату послуг (81,8699% вартості автомобіля (чисті внески)) із 120, передбачених угодою, несплаченими залишились 21, обґрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання зобов`язання виконаним. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що ТОВ «Авто Просто» в односторонньому порядку змінило умови договору щодо ціни автомобіля, оскільки розмір кожного платежу визначається на час проведення оплати і залежить від поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати, є безпідставними, оскільки саме такі умови були погоджені сторонами при укладенні договору, і вони є зрозумілими. За змістом цих умов поточна ціна автомобіля це ціна транспортного засобу, яка встановлена постачальником в останній робочий день кожного місяця, є змінною величиною, яка може змінюватися як у бік збільшення, так і у бік зменшення. За системою «Авто Так» транспортний засіб можна викупити лише за дійсною вартістю на момент викупу, яка в залежності від ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого учаснику раніше. Визначення щомісячних внесків та інших платежів відповідно до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи. 06 липня 2011 року між ОСОБА_1 (заставодавець) та ТОВ «Авто Просто» (заставодержатель) укладено договір застави, згідно якого для забезпечення вимог заставодержателя до заставодавця щодо виконання останнім своїх зобов`язань, передбачених Угодою № 327514 від 20 листопада 2010 року та додатками до неї, заставодавець передав заставодержателю в заставу автомобіль марки ЗАЗ Lanos TF69YO, двигун НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_2 , 2011 року випуску, колір бежевий, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований 06.07.2011 року ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області, який належить на праві власності заставодавцеві на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , виданого ВРЕР № 1 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ в Донецькій області 06.07.2011 року. Відповідно до п. 1.3 договору застави загальна вартість предмета застави на момент укладення цього договору складає 71 680 грн. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно визнання договору застави припиненим, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (статті 19 Закону України «Про заставу»). Згідно з частиною першою статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Тобто, застава є способом забезпечення зобов`язань боржника перед кредитором і має похідну правову природу від правовідносин, що виникають з умов Угоди від 20 листопада 2010 року та Додатків до неї, укладених між сторонами. Оскільки відсутні підстави для визнання припиненою угоди № 03275146 від 20 листопада 2010 року із усіма додатками до неї, то відсутні правові підстави для визнання припиненим договору застави транспортного засобу від 06 липня 2011 року. Анологічна правова позиція визначена постановою Верховного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 570/4395/18. Відповідно до п. 5, 7 Угоди та Додатку № 1 до неї, вона діяла з моменту підписання, тобто з 20 листопада 2010 року, і до виконання сторонами зобов`язань. Тобто у випадку позивача до внесення ним 120 щомісячних внесків або до 20 листопада 2020 року. Сторони в судовому засіданні апеляційного суду не заперечували, що відповідач змінив строк виконання позивачем своїх зобов`язань, надіславши йому вимогу про дострокову сплату несплачених повних внесків, яка була отримана останнім 16 грудня 2017 року. Оскільки відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення несплачених повних внесків в лютому 2019 року, тобто до закінчення встановленого ст. 257 ЦК України строку, доводи апеляційної скарги щодо пропуску відповідачем строку звернення до суду є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги стосуються прав та обов`язків поручителів, які приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції та які рішення суду не оскаржували, позивача на вчинення таких дій не уповноважували. Враховуючи положення ст. 352 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині розгляду не підлягають, оскільки вказані особи не позбавлені можливості оскаржити рішення суду першої інстанції в частині, яка їх стосується. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення відносно скасування оскарженого рішення, і на висновки суду не впливають, тому в її задоволенні належить відмовити на підставі статті 375 ЦПК України. Керуючись ст. 374, 367, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Володарського районного суду Донецької області від 26 липня 2021 року залишити без змін. Відновити дію рішення Володарського районного суду Донецької області від 26 липня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 15 листопада 2021 року. Судді В. М. Барков Т. І. Биліна С. А. Зайцева