Постанова 4817 № 606/355/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 606/355/21Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/817/1056/21 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М., участю секретаря - Дідух М.Є. учасників справи: представника ТзОВ-підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" - адвоката Боровець С.А.; представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чубенко Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №606/355/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, постановленого суддею Малярчук В.В., - ВСТАНОВИв: У лютому 2021 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В обгрунтування вимог посилались на те, що 03 серпня 2019 року близько 15 години 00 хвилин, водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «МАЗ», рухався проїзною частиною автомобільної дороги «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль», зі сторони міста Бучач Тернопільської області у напрямку міста Тернопіль Тернопільської області. В цей час, назустріч, смугою свого напрямку рухався технічно справний рейсовий автобус марки «БАЗ», із пасажирами, під керуванням водія ОСОБА_1 . На ділянці вказаної автодороги, розміщеної в с.Струсів Теребовлянського району Тернопільської області водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, не переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній відстані для здійснення такого маневру, змінив напрямок свого руху вліво, при цьому перетнув дорожню горизонтальну розмітку 1.1, яку в цій обстановці перетинати заборонено та виїхав на зустрічну смугу, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автобуса марки «БАЗ» ОСОБА_1 та пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження сереньої тяжкості та їм спричинено моральну шкоду. Позивачі перенесли істотні моральні переживання за своє здоров`я, фізичний біль внаслідок медичного втручання та довготривалого лікування. Оскільки водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем "МАЗ" з р.н. НОМЕР_1 із причепом "ПР" з р.н. НОМЕР_2 , законним володільцем яких є ТОВ ПІІ "Ізотерм-С", в момент дорожньо-трансапортної пригоди здійснював свої трудові обов`язки як водій, тому ТОВ ПІІ "Ізотерм-С" має нести відповідальність за шкоду, заподіяну ним під час виконання ним трудових обов`язків. Оскільки в добровільному порядку відповідач спричиненої позивачам шкоди не відшкодував , посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, просять стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_2 149434 грн. 64 коп. -моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_3 149136 грн. 60 коп. - моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_1 246838 грн. 69 коп. - моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_2 149434 грн. 64 коп. - моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_3 149136 грн. 60 коп. - моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» в користь ОСОБА_1 246838 грн. 69 коп. - моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням. Не погоджуючись із рішенням суду, ТзОВ Підприємство з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» подало апеляційну скаргу на рішення суду в якій просить змінити рішення Теребовлянського районного суду від 21 липня 2021 року, зменшивши розмір морального відшкодування позивачам у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення справи та неправильним застосуванням норм матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, Теребовлянський районний суд вихопив з того, що позивачі безсумнівно зазнали моральних страждань, зумовлених понесеними травмами, однак визначений судом розмір моральної шкоди є явно завищеним, враховуючи ступінь вини Товариства у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та те, що ТОВ ПП "Ізотерм-С" при здійсненні підприємницької діяльності дотримується вимог чинного законодавства, однак це судом не було враховано при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди. Крім того, позивачами до позовної заяви не надано розрахунку розміру шкоди та з яких міркувань позивачі виходили, визначаючи цей розмір, не надано будь - яких доказів ступеню тяжкості своїх моральних страждань, не надано суду і висновків соціально - психологічних досліджень щодо позивачів, які б могли підтвердити понесені моральні страждання. Також посилається на те, що суд під час ухвалення рішення не надав належної правової оцінки доводам ТОВ Підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" та надав більшу перевагу доказам позивачів, проігнорувавши доводи відповідача. Вказує на те, що визначений судом розмір моральної шкоди є значно завищеним, не аргументованим, та таким, що не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачам шкоди та не відповідає засадам виникнення моральної шкоди. Окрім того, судом при розгляді справи, не надано належної правової оцінки та не заслухано позицію третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , особи, яка вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2020 року у справі № 606/1362/20 визнана винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1. ст. 286 КК України. Відзив у визначений судом термін не надійшов . Під час розгляду справи в апеляційному суді представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, зіславшись на викладені у ній доводи. Представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - адвокат Чубенко Н.М. заперечив апеляційну скаргу. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим . Інші учасники справи, будучи належно повідомленими про день та час розгляду справи у судове засідання апеляційного суду не з`явились, причин неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів не вбачає перешкод щодо розгляду справи за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції встановлено, що 03 серпня 2019 року близько 15 години 00 хвилин, водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем марки «МАЗ», номерний знак НОМЕР_3 із причепом марки «ПР», номерний знак НОМЕР_2 , рухався проїзною частиною автомобільної дороги «Івано-Франківськ-Бучач-Тернопіль», зі сторони міста Бучач Тернопільської області у напрямку міста Тернопіль Тернопільської області. В цей час, назустріч, смугою свого напрямку рухався технічно справний рейсовий автобус марки «БАЗ», номерний знак НОМЕР_4 із пасажирами, під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя села Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області. Під час руху, водій автомобіля марки «МАЗ» із причепом марки «ПР», ОСОБА_4 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3 (б, д) ПДР. Так, на ділянці вказаної автодороги, розміщеної в селі Струсів Теребовлянського району Тернопільської області водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України, не переконавшись, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній відстані для здійснення такого маневру, змінив напрямок свого руху вліво, при цьому перетнув дорожню горизонтальну розмітку 1.1, яку в цій обстановці перетинати заборонено та виїхав на зустрічну смугу. Унаслідок порушення вимог вказаних пунктів Правил, водій ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та на призначеному для зустрічного руху боці дороги допустив зіткнення керованого автомобіля марки «МАЗ», та його причепу марки «ПР» із зустрічним автобусом марки «БАЗ». Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди: -водій автобуса марки «БАЗ» ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої губи, лівого передпліччя та коліна, множинних ділянок забоїв м`яких тканин та садна голови, тулуба, обох нижніх кінцівок, закритої травми грудей у вигляді перелому 5-го лівого ребра і травми лівих гомілки і стопи у вигляді закритих переломів зовнішньої кісточки та дистального матаепіфізу великогомілкової кістки з поширенням медіальну (внутрішню) кісточку, крайового уламкового перелому латеральної кісточки, уламкових переломів човникоподібної і кубовидної кісток, проксимального мета епіфізу 3-ї і 4-ї плюснових кісток, нігтьової фаланги першого пальця, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров`я; -пасажир автобуса марки «БАЗ» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді рани лівої гомілки, чисельних саден обличчя, тулуба і обох нижніх кінцівок, проявів забою м`ягких тканин правої половини обличчя, синця повік правого ока, ушкодження (розриву) заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглобу, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров`я; -пасажир автобуса марки «БАЗ» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді рани чола, лівої половини обличчя і двох гомілок, рани правої гомілки, чисельних саден перенісся, тулуба і кінцівок, синця з проявами забою м`ягких тканин правої гомілки, синця підколінної ямки, закритого перелому зовнішньої і внутрішньої кісточок лівої гомілки із підвивихом стопи, які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров`я; Порушення водієм ОСОБА_4 вимог зазначених вище пунктів Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З приводу вказаного ДТП Теребовлянським ВП ГУНП в Тернопільській області було розпочато кримінальне провадження № 12019210170000266. Вироком Теребовлянського районного суду від 10 грудня 2020 року визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів громадян, що в гривневому еквіваленті складає 5100 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами. Станом на 03 серпня 2019 року ОСОБА_4 знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством з іноземною інвестицією «ІЗОТЕРМ-С» та працював на посаді водія автотранспортних засобів, що підтверджується наказом №04-06/1П від 04 червня 2019 року про прийняття роботу та характеристикою, виданою ТОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С». Згідно наказу № 31-06/1А від 21 червня 2019 року виданого ТОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С» про те, що автомобіль «МАЗ» н.з. НОМЕР_3 та причіп «АКАЦІЯ» н.з. НОМЕР_2 закріплено за водієм автотранспортних засобів ОСОБА_4 . На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 виконував свої трудові обов`язки як водій автомобіля «МАЗ» з р.н. НОМЕР_3 із причепом «АКАЦІЯ» (марка «ПР») з р.н. НОМЕР_5 , повертаючись з м. Івано-Франківськ до ТОВ ПІІ «ІЗОТЕРМ-С». Автомобіль «МАЗ» з р.н. НОМЕР_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , із причепом «ПР» з р.н. НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 належать ТзОВ «УКРСПЕЦТЕХНІКА», однак на момент дорожньо-транспортної пригоди законним володільцем даних транспортних засобів було ТОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С». Згідно умов Генерального договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ОСЦПВ/ген №58, було оформлено 07 вересня 2018 року поліс №АМ/5148139 та поліс №АМ/5148140 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом, якого є майнові інтереси ТзОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С» пов`язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, об`єктом ОСЦВП є майнові інтереси пов`язані з відшкодуванням особою цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Згідно страхового поліса №АМ/5148139 між Рівненською філією приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та ТзОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С» було укладено договір страхування наземного транспорту марки «МАЗ» реєстраційний номер НОМЕР_3 . Згідно страхового поліса №АМ/5148140 між Рівненською філією приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" та ТзОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С» було укладено договір страхування наземного транспорту марки «Причіп» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Задовольняючи позов про стягнення з ТзОВ Підприємства з іноземними інвестиціями "Ізотерм-С" на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 керуючи автомобілем «МАЗ» , законним володільцем якого є ТОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С», в момент дорожньо-транспортної пригоди здійснював свої трудові обов`язки як водій, тому ТОВ ПП «ІЗОТЕРМ-С» несе відповідальність за шкоду, заподіяну їх водієм під час виконання ним трудових обов`язків і на підставі поданих та встановлених обставин справи дійшов правильного висновку про стягнення на користь позивачів моральної шкоди у заявленому ними розмірі, а саме, на користь ОСОБА_2 - 149136 грн. 60 коп., на користь ОСОБА_3 - 149136 грн. 60 коп. та на користь ОСОБА_1 - 246838 грн. 69 коп. Колегія суддів погоджується із такими висновками виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «МАЗ» з р.н. НОМЕР_3 із причепом «ПР» з р.н. НОМЕР_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія», що підтверджується відповідними страховими полісами №АМ/5148139 та №АМ/5148140 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які діяли на момент дорожньо-транспортної пригоди. З метою отримання страхового відшкодування позивач ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування, а саме 17 268,05 грн. витрат на лікування, та 863,40 грн. моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я. З метою отримання страхового відшкодування позивач ОСОБА_3 звернулася до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування, а саме, 11 307,27 грн. витрат на лікування, та 565,36 грн. моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я. З метою отримання страхового відшкодування позивач ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування, а саме 63 226,19 грн. шкоди, заподіяної здоров`ю, та 3 161,31 грн. моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я. З метою отримання страхового відшкодування позивач ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «УПСК» з заявою про виплату страхового відшкодування, а саме 63 226,19 грн. шкоди, заподіяної здоров`ю, та 3 161,31 грн. моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров`я. Відповідно до п.36.3. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з`єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ. Згідно із полісом №АМ/5148139 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000,00 гривень, а за шкоду, заподіяну майну - 100 000,00 гривень. Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно з вимогами п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. За правилами ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Стягуючи в користь ОСОБА_2 моральну шкоду суд першої інстанції вірно виходив з того, що визначений розмір моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я ОСОБА_2 , є недостатнім для відшкодування завданої їй моральної шкоди, різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховим відшкодуванням має бути стягнута з відповідача - ТОВ ПІІ «ІЗОТЕРМ-С» у розмірі 149 434,64 грн. (150 000,00 грн. (розмір моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням) - 565,36 грн. (страхове відшкодування моральної шкоди за шкоду, заподіяну здоров`ю) = 149 434,64 грн). Враховуючи, що визначений відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір моральної шкоди, пов`язаної з ушкодженням здоров`я ОСОБА_3 , є недостатнім для відшкодування завданої йому моральної шкоди, різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховим відшкодуванням вірно виходив з того, що моральна шкода має бути стягнута з відповідача - ТОВ ПІІ «ІЗОТЕРМ-С» у розмірі 149 136,60 грн. (150 000,00 грн. (розмір моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням) - 863,40 грн. (страхове відшкодування моральної шкоди за шкоду, заподіяну здоров`ю) = 149 136,60 грн). Стягуючи в користь ОСОБА_1 моральну шкоду, суд також вірно виходив з того, що різниця між фактичним розміром моральної шкоди і страховим відшкодуванням має бути стягнута з відповідача - ТОВ ПІІ «ІЗОТЕРМ-С» у розмірі 246 838,69 грн. (250 000,00 грн. (розмір моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням) - 3 161,31 грн. (страхове відшкодування моральної шкоди за шкоду, заподіяну здоров`ю) = 246 838,69 грн). Згідно висновку експерта № 262 від 15 квітня 2020 року при вступі ОСОБА_2 03 серпня 2019 року на стаціонарне лікування хірургічного- травматологічне відділення КНП ТРР «Теребовлянська центральна районна лікарня», у неї було описано рану лівої гомілки, чисельні садна обличчя, тулуба і обох нижніх кінцівок, прояви забою мяких тканин правої половини обличчя, синець повік правого ока, в ході подальшого лікування в умовах військово- медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця), клініко- інструментальними дослідженнями та під час оперативного втручання встановлено ушкодження (розрив) заднього рогу медіального меніска лівого колінного суглобу. Тілесні ушкодження у ОСОБА_2 спричинені незадовго до її первинної госпіталізації. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 зазнала моральної шкоди, оскільки в неї погіршився стан здоров`я, внаслідок отриманих травм, викликало фізичний біль та на тривалий час змінило звичний спосіб життя. Отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді рани лівої гомілки, численних саден обличчя, тулуба і обох нижніх кінцівок, проявів забою м`яких тканин правої половини обличчя, синця повік правого ока, ушкодження (розриву) заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №262 від 15 квітня 2020 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я. Внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді травм ОСОБА_2 знаходилася на лікуванні у хірургічно-травматологічному відділені КНП ТРР «Теребовлянської ЦРЛ» у період з 03 серпня 2019 року по 04 серпня 2019 року з діагнозом: струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя, параорбітальна гематома справа, забій, садна обох гомілок. У подальшому внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді тілесних ушкоджень відчувала головний біль, порушення сну, легке похитування, болі в обох гомілках, у зв`язку з чим звернулася до лікаря-невропатолога КНП «Вінницької міської клінічної лікарні», де їй встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, правоорбітальна гематома праворуч у вигляді помірного цефалгічного, помірного вестибуло-атактичного синдромів, ветреброгенна цервікалгія, та лікаря ортопеда-травматолога, де встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, забій м`яких тканин голови, забій і садна обох гомілок, пошкодження ПХЗ лівого колінного суглобу. За призначенням лікаря ортопеда-травматолога її було проведено МРТ лівого колінного суглобу та виявлено розрив заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу, синовіїт, частковий розрив задньої хрестовидної зв`язки. У зв`язку з цим вона знаходилась на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону м. Вінниця в період з 28 серпня 2019 року по 31 серпня 2019 року. Під час стаціонарного лікування ОСОБА_2 було проведено операцію: артроскопічну мініскектомію, дебрідмент, хондропластику. В післяопераційний період рекомендовано ходіння за допомогою медичної тростини та обмеженні навантаження на кінцівку. В момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 перенесла істотні переживання за своє життя. Протиправність поведінки ОСОБА_4 , яка виразилася в грубому порушенні правил дорожнього руху, викликала в неї сильний психологічний стрес, тривогу, значне погіршення сну та посилення дратівливості. Вона разом зі своєю сім`єю їхала на відпочинок, а внаслідок дорожньо-транспортної пригоди всі члени її сім`ї опинилися в лікарні. Вона перенесла істотні моральні переживання за своє здоров`я та здоров`я свого чоловіка та доньки. В подальшому виявлений розрив заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу призвів до оперативного лікування, що викликало психологічні переживання. Внаслідок ушкодження здоров`я, ОСОБА_2 спричинено моральну шкоду, яка у вартісному вигляді становить 150 000,00 грн. Згідно висновку експерта № 261 від 13 квітня 2020 року при вступі ОСОБА_3 03.08.2019 року на стаціонарне лікування у КНП ТРР «Теребовлянська центральна районна лікарня» та подальшому лікуванні в в умовах військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (м. Вінниця), у нього було описано рани чола, лівої половини обличчя і обох гомілок (у інших записах - "забійні" садна обличчя і гомілок), рану правої гомілки, чисельні садна перенісся, тулуба і кінцівок, синець з проявами забою м`яких тканин правої гомілки, синець підколінної ямки (якої саме не вказано), клініко- інструментальними дослідженнями встановлено закриті переломи зовнішньої і внутрішньої кісточок лівої гомілки із підвивихом стопи (наявність переломів підтверджено при цифрового рентгенологічного зображення та у ході проведених оперативних втручань). Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 спричинені незадовго до його первинної госпіталізації, та з огляду на вид ушкоджень і описання ран як "забійні" та "забійно-рвані утворилися внаслідок дії тупих предметів, не виключено у термін та за обставин, наведені у постанові - 03.08.2019 року при зіткненні транспортних засобів, в одному із яких перебував потерпілий та травмованні останнього деталями салону автомобіля. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 . ОСОБА_3 зазнав моральної шкоди, оскільки в нього погіршився стан здоров`я, через отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження у вигляді рани чола, лівої половини обличчя і обох гомілок, рани правої гомілки, чисельних саден перенісся, тулуба і кінцівок, синця з проявами забою м`яких тканин правої гомілки, синця підколінної ямки, закритого перелому зовнішньої і внутрішньої кісточок лівої гомілки із підвивихом стопи, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №261 від 13 квітня 2020 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров`я. Внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді травм він був доставлений у хірургічно-травматологічне відділення КНП ТРР «Теребовлянської ЦРЛ», де знаходився на лікуванні з 16 години 10 хвилин по 23 годину 00 хвилин 03 серпня 2019 року. В подальшому він був переведений в ортопедо-травматологічне відділення Тернопільської університетської лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 03 серпня 2019 року по 07 серпня 2019 року з діагнозом: закритий багатоуламковий підсиндесмозний перелом латерального щиколотка лівої малогомілкової кістки із зміщенням фрагментів, закритий перелом медіального щиколотка лівої в\гомілкової кістки із зміщенням фрагментів та підвивихом стопи дозовні (Клас АО 44 А2.2.), місцевий ішемічно-гіпертензивний синдром середнього ступеня важкості, осаднення м`яких тканин передньо-латеральної поверхні лівого гомілково-ступневого суглобу, різано-рвані рани медіальної поверхні правої гомілки, лобної ділянки, а 04 серпня 2019 року йому проведено операцію - накладання модульного стержневого апарату зовнішньої фіксації на лівий гомілково-ступневий суглоб. В подальшому внаслідок відсутності амплітуди руху в лівому гомілково-ступневому суглобі, набряку, почервоніння, температури, ОСОБА_3 09 серпня 2019 року звернувся до лікаря ортопеда-травматолога КНП «Вінницької міської клінічної лікарні». Для продовження лікування, а саме проведення операції з зняття стержневого апарату зовнішньої фіксації з лівої гомілки, позивач 2 знаходився на стаціонарному лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону м. Вінниця в період з 19 серпня 2019 року по 23 серпня 2019 року. У період з 29 січня 2020 року по 01 лютого 2020 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону м. Вінниця, де йому було проведено операцію - видалення металоконструкції з медіальної кісточки лівого гомілково-стопного суглобу. І до теперішнього часу ОСОБА_3 відчуває фізичний біль внаслідок отриманого перелому, зокрема відчуває болі та обмеженість рухів в лівому гомілково-стопному суглобі. В момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 переніс істотні переживання за своє життя та життя своєї родини. Протиправна поведінка ОСОБА_4 , який порушив Правила дорожнього руху України, вимушено зупинила поїздку ОСОБА_3 на відпочинок разом з сім`єю та викликала нього сильний психологічний стрес, тривогу, значне погіршення сну та посилення дратівливості. Обмеження в пересуванні, як наслідок протиправного ушкодження його здоров`я, викликало в нього сильні психологічні переживання, оскільки він в одну мить перетворився із здорового чоловіка на інваліда. ОСОБА_3 не може пересуватися без допомоги тростини, що призводить до неймовірних моральних страждань. Внаслідок отриманих травм він потребує довготривалої реабілітації і через фізичну неповноцінність відчуває сильні психологічні страждання. Не виключено, що він буде змушений повторно звертатися за медичною допомогою внаслідок травм, які були ним отримані 03 серпня 2019 року в дорожньо-транспортній пригоді. Внаслідок ушкодження здоров`я ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду, яка у вартісному вигляді становить 150 000,00 грн. Згідно висновку експерта № 266 від 15 травня 2020 року при первинній госпіталізації ОСОБА_1 на стаціонарне лікування у КНП ТРР «Теребовлянська центральна районна лікарня» та подальшому лікуванні в умовах КНП «Тернопільська університетська лікарня» ТОР, КНП «Калуська ЦРЛ» та поліклінічному відділенні КНП «Районної лікарні Калуської районної ради», у нього було описано рани верхньої губи, лівих передпліччя та коліна, множинні ділянки забоїв мяких тканин та садина голови, тулуба, обох нижніх кінцівок;клініко-інструментальними дослідженнями встановлено закриту травму грудей у вигляді перелому 5 го лівого ребра і травму лівих гомілки і стопи у вигляді закритих переломів зовнішньої кістки та дистального мета епіфізу великогомілкової кістки з поширенням медіальну (внутрішню) кісточку, крайовий уламковий перелом латеральної кісточки, уламкові переломи човникоподібної і кубовидної кісток, проксимального мета епіфізу 3-ї і 4 -ї плюснових кісток, нігтьової фаланги першого пальця (підтверджено при вивченні цифрових рентгенологічних зображень та диску із комп`ютерною томографією лівого гомілково- ступневого суглобу та стопи). Тілесні ушкодження у ОСОБА_1 спричинені незадовго до його госпіталізації, та з огляду на вид ушкоджень і описання ран як "забійна" та "забійно-рвані утворилися внаслідок дії тупих предметів, не виключено у термін та за обставин, наведені у постанові - 03.08.2019 року при зіткненні транспортних засобів, в одному із яких перебував потерпілий та травмованні останнього деталями салону автомобіля. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 . ОСОБА_1 зазнав моральної шкоди, оскільки в нього погіршився стан здоров`я, через внаслідок отриманих травм, викликало фізичний біль та на тривалий час змінило звичний спосіб життя. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому спричинені тілесні ушкодження у вигляді рани верхньої губи, лівого передпліччя та коліна, множинних ділянок забоїв м`яких тканин та садна голови, тулуба, обох нижніх кінцівок, закритої травми грудей у вигляді перелому 5-го лівого ребра і травми лівих гомілки і стопи у вигляді закритих переломів зовнішньої кісточки та дистального метаепіфізу великогомілкової кістки з поширенням медіальну (внутрішню) кісточку, крайового уламкового перелому латеральної кісточки, уламкових переломів човникоподібної і кубовидної кісток, проксимального метаепіфізу 3-ї і 4-ї плюснових кісток, нігтьової фаланги першого пальця, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №266 від 15 травня 2020 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що тягнуть за собою тривалий (понад 21 день) розлад здоров`я. Отримані тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров`я, внаслідок чого ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Теребовлянської центральної районної лікарні у період з 03 серпня 2019 року по 05 серпня 2019 року. 03 серпня 2019 року йому проведено операцію, ПХО ран лівого передпліччя та лівого колінного суглобу, іммобілізація лівої н/кінцівки задньою гіпсовою лонгетою від кінчиків пальців до с3 стегна. В подальшому для продовження лікування ОСОБА_1 було переведено доТернопільської університетської лікарні, де він знаходився на стаціонарному лікування в ортопедо-травматологічному відділенні в період з 05 серпня 2019 року по 08 серпня 2019 року. З метою подальшого лікування позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Калуської центральної районної лікарні» у період з 08 серпня 2019 року по 22 серпня 2019 року. Внаслідок травм отриманих в дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_1 під час лікування відчував болі в ділянці лівого передпліччя, лівого колінного суглоба, гомілково-ступневого суглоба та грудній клітці. Після виписки з стаціонарного лікування йому було рекомендовано гіпсову іммобілізацію на 2 місяці та ходьбу на милицях без навантаження на травмовану кінцівку. В подальшому він знаходився на амбулаторному лікуванні в КНП Калуського районного ЦПМСД Калуської районної ради. 20 грудня 2019 року внаслідок погіршення здоров`я ОСОБА_1 був змушений повторно звернутися за медичною допомогою, у зв`язку з чим знаходився на лікуванні в неврологічному відділі КНП «Районній лікарні Калуської районної ради» в період з 20 грудня 2019 року по 06 січня 2020 року з діагнозом: хронічний післятравматичний церебральний архноїдит (струс головного мозку з анамнезу 03 серпня 2019 року) ст. загострення з вираженим стійким цефалгічно-гіпертензивним вестибуло-атактичним синдромом, синдром ВСД, поєднана торако-скелетна травма (03 серпня 2019 року), закрита травма грудної клітки, закрита травма гомілково-ступневого суглобу та кісток лівої стопи із зміщенням, післятравматична виражена контрактура лівого колінного суглобу. Після виписки він продовжував бути на амбулаторному лікуванні. Внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді травм ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №838105 від 10 березня 2020 року. Встановлена група інвалідності перебуває в прямому причинно-наслідковому зв`язку з травмами, отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів рейсовим автобусом по маршруту «Вінниця - Івано-Франківськ». Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , які виразилися в грубому порушені Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 переніс істотні переживання за своє життя. Дана дорожньо-транспортна пригода викликала в нього сильний психологічний стрес та моральні переживання. Усвідомлення того, що він з здорового чоловіка в одну мить перетворився на інваліда завдає останньому неймовірних моральних страждань. Тривалість лікування в медичних закладах призвела до пригнічення настрою, психологічних переживань, тривоги. Внаслідок отриманих травм він довгий час знаходився як на стаціонарному, так і амбулаторному лікуванні, пересувався на милицях, йому протипоказана важка фізична праця, він потребує довготривалої реабілітації і через фізичну неповноцінність відчуває сильні моральні страждання. І до теперішнього часу він відчуває наслідки травм, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, як психологічно, так і фізично. Донька позивача ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебувала на утриманні свого батька, однак внаслідок інвалідності доходи ОСОБА_1 значно зменшились і його донька була змушена самостійно утримувати себе, що завдало йому моральних страждань і сильних психологічних переживань з приводу його неповноцінності як батька. Враховуючи, що фізичний біль внаслідок медичного втручання, необхідність та тривалість лікування в медичних закладах, обмеження фізичних можливостей внаслідок переломів, психічні переживання за своє життя, інвалідність у своїй сукупності зумовило втрату душевного спокою, нормальних життєвих зав`язків, тому потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Все це разом призвело до зниження працездатності та моральних страждань, що знову-таки поглиблює негативні переживання внаслідок порушення соціальної та особистої адаптації. Внаслідок ушкодження здоров`я, ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка у вартісному вигляді становить 250 000,00 грн. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інш обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Відповідно до п.9 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до пункту 2 та 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ст. 280 Цивільного кодексу України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходив з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Також суд врахувуав стан здоров`я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих стосунках, тривалий час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідачем не спростовано доводів позивачів про спричинення їм моральної шкоди у заявленому розмірі і доказів на спростування доводів позивачів ТОВ ПП "Ізотерм-С" в апеляційній скарзі не наведено. При визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивачів, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що 3 серпня 2019 року внаслідок ДТП під керуванням водія ОСОБА_4 , який перебував у трудових відносинах із відповідачем ТОВ ПП "Ізотерм-С" , водій ОСОБА_1 та пасажири ОСОБА_3 і ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я, обмеження фізичних можливостей, психічні переживання за своє життя та договтривалу реабілітацію, а водій ОСОБА_1 отримав інвалідність. Доводи апелянта стосовно того, що визначений судом розмір моральної шкоди є явно завищеним, без врахування ступеня вини ТОВ ПП "Ізотерм-С", яке при здійсненні підприємницької діяльності дотримується вимог чинного законодавства, слід визнати необґрунтованими, оскільки завдана джерелом підвищеної небезпеки моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, що передбачено вимогами п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України. Посилання в апеляційній скарзі, що суд під час ухвалення рішення не надав належної правової оцінки доводам ТОВ Підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" та надав більшу перевагу доказам позивачів є надуманими і такими, що не знайшли підтвердження в ході судового розгляду. При розгляді апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу і на ті обставини, що відповідачем не зазначено, які норми процесуального права порушені місцевим судом при дослідженні й відповідній правовій оцінці наданим суду сторонами доказам. Адже лише у цьому разі апеляційний суд має право переоцінювати висновки суду. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" в межах понесених ним сум. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" залишити без задоволення. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2021 року залишити без змін. Cудові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю-підприємство з іноземною інвестицією "Ізотерм-С" в межах понесених ним сум. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 15 листопада 2021 року. Головуючий Дикун С.І. Судді: Храпак Н.М. Парандюк Т.С.