LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС826/17795/14

від 15.11.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Визнати неповажними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністрат…

УХВАЛА 15 листопада 2021 року м. Київ справа №826/17795/14 адміністративне провадження №К/9901/39877/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В.М., суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №826/17795/14 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу про звільнення, поновлення на публічній службі, та зобов`язати вчинити дії, УСТАНОВИВ: 03 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №826/17795/14. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 27 травня 2021 року, а касаційну скаргу подано на пошту 01 листопада 2021 року, тобто зі значним пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження. Одночасно з касаційною скаргою скаржник подав заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що в межах процесуального строку, а саме 29 червня 2021 року Офісом Генерального прокурора подано касаційну через поштове відділення листом за ідентифікатором поштового відправлення 0103278800362, що свідчить про намір оскаржити судові рішення попередніх інстанцій у касаційному порядку. Впродовж тривалого часу до Офісу Генерального прокурора не надходило будь-яких судових рішень у цій справі, на офіційному сайті Судової влади України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень також була відсутня інформація щодо прийняття у цій справі будь-яких судових рішень Верховним Судом. Враховуючи зазначене, Офіс Генерального прокурора 11 жовтня 2021 року звернувся до Верховного Суду із запитом про щодо касаційної скарги у справі №826/17795/14. У відповідь на звернення, Верховний Суд повідомив про те, що за даними автоматизованої системи документообігу суду на час надання відповіді касаційна скарга Офісу Генерального прокурора у справі №826/17795/14 до Касаційного адміністративного суду не надходила. Натомість в конверті з ідентифікатором поштового відправлення 0103278800362 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора у справі №826/17616/14. Щодо отриманої відповіді на своє звернення, скаржник зазначає, що касаційну скаргу у справі №826/17616/14 ним було направлено до Верховного Суду 22 червня 2021 року, а не 29 червня 2021 року, відтак касаційні скарги у справах №826/17795/14 та №826/17616/14 подані у різні дати та різними поштовими відправленнями. На підтвердження вказаного, скаржник додає копію чеку від 29 червня 2021 року про направлення листа з ідентифікатором поштового відправлення 0103278800362, копію роздруківки з сайту Укрпошти щодо відправлення (29.06.21) та вручення (05.07.21) цього ж листа (0103278800362), копії чеків та реєстрів про направлення касаційних скарг у справі №826/17616/14, копію запиту від 11.10.21, копію відповіді на запит від 22.10.21, копії трекінгів «Укрпошти». Оскільки з моменту отримання відповіді на звернення, в межах розумного строку Офісом Генерального прокурора повторно подано касаційну скаргу, скаржник вважає що пропущений строк на касаційне оскарження підлягає поновленню. Вирішуючи клопотання скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, колегія суддів виходить з наступного. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Водночас Суд звертає увагу, що належних доказів які б свідчили про те, що 29 червня 2021 року листом з ідентифікатором поштового відправлення 0103278800362 було направлено саме касаційну скаргу у справі №826/17795/14 скаржником не додано. Надана копія чеку від 29 червня 2021 року свідчить лише про відправлення листа з ідентифікатором поштового відправлення 0103278800362, яке отримано 05 липня 2021 року. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами. Відповідно до приписів статті 44 КАС України позивач, який діє як суб`єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена в її поданні, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Крім того, у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження. Поряд з цим, всупереч частині четвертій статті 330 КАС України до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (станом на дату подання касаційної скарги). Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,06 розміру мінімальної заробітної плати; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору складав 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» визначено, що розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01 січня 2014 року встановлено 1218,00 грн. Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено майнову вимогу позивача у розмірі 2 474 636,37 грн та одну немайнову вимогу й похідні від неї. Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 73,08 грн. Враховуючи те, що 2 відсотки ціни позову в частині майнової вимоги є більшим ніж 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої у 2014 році, судовий збір за майнову вимогу складає 4872,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 9890,16 грн ((73,08 грн+4872,00 грн) х 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування додатку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)", номер справи, у якій сплачується судовий збір. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з надання відповідних доказів та подання документу про сплату судового збору у визначеному законом розмірі. Керуючись статтями 169, 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №826/17795/14. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі №826/17795/14 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги, а ненадання заяви про поновлення строку касаційного оскарження або визнання неповажними підстав для поновлення - для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. ........................... ........................... ........................... В.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк , Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»