Ухвала КАС ВС № 520/8074/21

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 520/8074/21 адміністративне провадження № К/9901/39292/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (суддя Зінченко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (колегія у складі суддів Русанової В.Б., П`янової Я.В. , Любчич Л.В.) у справі № 520/8074/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії. УСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (далі - Управління соцзахисту; відповідач), в якому просила: - визнати протиправною відмову відповідача у встановленні їй статусу відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - зобов`язати Управління соцзахисту видати «Посвідчення члена сім`ї загиблого». Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 07.06.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, відмовив у задоволенні позову. 27.10.2021 ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, що 29.10.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у питанні невизнання членом сім`ї загиблого військовослужбовця осіб, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що встановлено судовим рішенням. До моменту загибелі ОСОБА_2 внаслідок падіння літака АН-26 Збройних сил України під м. Чугуїв вона проживала та перебувала на повному утриманні останнього, доглядала за його сином ОСОБА_3 , який є інвалідом з дитинства. Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не застосували Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99, висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 588/350/15 та від 30.10.2019 у справі № 643/6799/17. Обґрунтовуючи фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовної практики, покликається на масовість подання таких позовів через неправомірність дій посадових осіб та надмірний формалізм законодавства. Також ОСОБА_1 клопоче звільнити її від сплати судового збору з тієї підстави, що вона піклується на постійній основі за дитиною з інвалідністю, що підтверджується листом Департаменту служби у справах дітей в особі Служби у справах дітей по Індустріальному району від 28.04.2021 № 02-22/903/20; у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова знаходиться справа № 638/2182/21 про встановлення піклування над ОСОБА_3 . За подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанцій у цій справі підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 816,00 грн. Суд ураховує предмет позову, зазначені у касаційній скарзі вище обставини, вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від сплати судового збору відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір». Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Перелік таких справ міститься у ч. 6 ст. 12 КАС України. Водночас, у п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є будь-які інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У цій справі оскаржується рішення територіального Управління соціального захисту населення про відмову у встановленні статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Такий спір не відноситься до справ, визначених у ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Тому, Харківський окружний адміністративний суд в ухвалі від 13.05.2021 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. ОСОБА_1 покликається на наявність у цій справі обставин, передбачених пп. а) п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Проте, у касаційній скарзі не наводить приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740, чи інших норм матеріального та / чи процесуального права. Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження. Крім того, суд апеляційної інстанції переглянув рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у подібній справі № 1840/2940/18, в якій особа після встановлення у судовому порядку факту її проживання однією сім`єю разом з військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, оскаржила рішення органу соцзахисту щодо відмови у видачі їй посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) під час проходження військової служби. За результатами касаційного перегляду судових рішень у зазначеній справі Суд сформулював позицію про те, що: «<…> позивач хоч і проживала спільно з загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статус члена його сім`ї не мала. <…> встановлення <…> рішенням <суду> факту спільного проживання позивача та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім`ї. <…> за роз`ясненнями, які надав Конституційний Суд України у <…> рішенні <від 03.06.1999 №5-рп/99>, умови постійного проживання і ведення спільного господарства розширюють коло членів сім`ї загиблого військовослужбовця лише в частині тих родичів, які не належать до близьких (неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші) і не поширює свою дію на колишнє подружжя. Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.09.2020р. у справі №205/5929/17 (2-а/205/214/17) висловив позицію, відповідно до якої Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов`язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень Сімейного кодексу України». Попри наявність такої правової позиції, ОСОБА_1 визначає підставу касаційного оскарження, передбачену (п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України), водночас, не обґрунтовує необхідність відступлення від висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у подібній справі № 1840/2940/18 (п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України), застосованих судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції. Власне, Суд підстав для такого відступу у цій справі не вбачає. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Клопотання про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати за подання касаційної скарги.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року у справі № 520/8074/21.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб