Постанова КАС ВС № 824/588/18-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Київ справа № 824/588/18-а адміністративне провадження № К/9901/12970/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П., розглянув у попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2018 (суддя Боднарюк О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Совгири Д. І. Курка О. П.) у справі №824/588/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір`я ЛТД" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови. І. РУХ СПРАВИ

1. У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сузір`я ЛТД» звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 20.06.2018 №ЧВ-278/18/424/АВ/П/ПТ/ТД-ФС/126, винесену заступником начальника управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галиною Миколаївною.

2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019, позов задоволено. 3. 07.05.2019 відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2019 відкрито касаційне провадження у справі. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспекційне відвідування ТОВ "Сузір`я ЛТД" в період з 24.05.2018 по 31.05.2018 проведено на підставі наказу від 23.05.2017 № 271 "Про проведення інспекційних відвідувань", який прийнято на підставі повідомлення прокуратури Чернівецької області від 15.05.2018 №17-1876-17 щодо проведення перевірки на предмет дотримання законодавства про працю, в тому числі з питань належного оформлення трудових відносин. 6. 31.05.2018 за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування № ЧВ-278/18/427/АВ, яким встановлено порушення ст. 21 КЗпП, пп. 6 ч.1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП. Зокрема, 24.05.2018 посадовими особами відповідача при відвідуванні об`єкту будівництва по Проспекту Незалежності, 125-А, м. Чернівці, були виявлені працівники, які виконували різного роду будівельні роботи, в тому числі громадяни Росії та Білорусії, які виконували свої функціональні обов`язки, і в той-же день надали письмові пояснення, щодо своєї роботи в ТОВ "Сузір`я ЛТД". Із опитаних під час перевірки осіб відповідачем встановлено порушення щодо неналежного оформлення трудових відносин з наступними працівниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (громадянин Росії), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (громадянин Білорусії), ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Крім вищевказаних працівників, відповідачем також зафіксовано в акті перевірки те, що громадяни ОСОБА_22 з 01.05.2018 по 16.05.2018 та ОСОБА_23 з 01.05.2018 по 05.05.2018 працювали у позивача без оформлення жодних трудових договорів.

7. Також в акті зазначається, що позивач в 2017-2018 роках не дотримався установленого чинним законодавством порядку прийняття та оформлення на роботу 23 робітників, з якими укладені цивільно-правові договори. При ознайомленні із вказаними цивільно-правовими договорами встановлено, що вони носять ознаки трудового договору.

8. Порушено також вимоги ч. 1 ст. 42 Закону України "Про зайнятість населення", зокрема в порушення вимог вказаної статті позивач використовує працю громадянина Білорусії ОСОБА_24 (з травня 2018 року) без отримання відповідних дозволів, який видає Чернівецький обласний центр зайнятості. Згідно з інформацією Чернівецького обласного центру зайнятості (лист від 31.05.2018 №1270/24.02-18) ТОВ "Сузір`я ЛТД" до Чернівецького обласного центру зайнятості з метою отримання дозволів на застосування праці іноземців упродовж 2017 р. та січень - квітень 2018 р. не звертався, та дозволи на застосування праці іноземців не надавалися. 9. 31.05.2018 посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-278/18/427/АВ/П. 10. 31.05.2018 Чернівецьким обласним Центром зайнятості надано відповідь на лист Управління Держпраці у Чернівецькій області, згідно якого повідомлено про відсутність дозволу на застосування праці громадянина Білорусії ОСОБА_24 . 11. 20.06.2018 посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», частини 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову про накладення штрафу на позивача в сумі 2568870,00 грн.

12. Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено цивільно-правові договори, які укладені 02.05.2018 між ТОВ «Сузір`я ЛТД» та 21 особою: ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ). Зазначені цивільно-правові договори тривалістю до 1 місяця, з 02.05.2018 по 31.05.2018 (пункт 6.1).

13. Згідно з п.1.1 договорів замовник доручає, виконавцю проведення робіт згідно переліку, та установленим розцінкам. Пунктом 1.2. передбачено, виконавець зобов`язується на свій ризик якісно виконати роботи по переліку і розцінками, вказаним в договорі та здати роботи виконробу. Відповідно до п.2.1 (характер робіт), згідно умов цього договору виконавець зобов`язується на свій ризик виконати наступні роботи: різні будівельні роботи по Пр. Незалежності, 125-А, згідно домовлених розцінок - 25 грн./год. Пунктами 3 та 3.2 передбачено виконання робіт виконавцем власними силами. Виконавець не підпорядковується трудовому розпорядку підприємства. Згідно з пунктами 4.1.1 та 4.1.2. (зобов`язання замовника) виконавцю надаються матеріали та знаряддя праці. Забезпечення допоміжних механізмів (автокран, екскаватор).

14. Відповідно до умов договорів, виконавець після виконання робіт та підписання Акту виконаних робіт сплачує винагороду згідно домовлених розцінок та об`єму виконаних робіт (пункт 5.1).

15. Згідно з Переліком робіт, який приймається до виконання відповідно до п.1.1 цивільно-правових договорів від 02.05.2018, визначено з Виконавцями обсяг та розцінки робіт (в кожному випадку окремо з кожним працівником визначеної території та обсягу робіт: штукатурка, прибирання, виніс будівельного сміття та завантаження, кладка цегли, вкладення бетону, приготування розчину та мурування стін, розвантаження і перенесення віконних і дверних блоків).

16. Крім цього, в даному переліку з виконавцем також погоджено і те, що в разі ненадання, надання не в повному обсязі матеріалів, що потягне за собою неможливість виконання робіт Замовник сплатить неустойку із розрахунку 25 грн за годину відповідної роботи. В окремих випадках також компенсує Виконавцю вартість використаних ним матеріалів, та вартість їх доставки на об`єкт. Строк виконання не пізніше 31.05.2018. Погоджено, що роботи на будівельному майданчику проводяться в будь-який час (окрім в період до 08 години та після 17 години).

17. Згідно з актами прийому наданих послуг до цивільно-правових договорів від 31.05.2018 (в кожному випадку з окремим працівником) узгоджено обсяг наданих робіт і послуг та винагорода Виконавця в гривневому еквіваленті.

18. Відповідно до досліджених актів, сторонами засвідчено, що послуги (робота) надані (виконана) виконавцем замовникові належним чином, відповідно до умов договору, а також вимог, що звичайно ставляться до таких або подібних послуг (робіт), сторони претензій одна до одної не мають.

19. Дослідженні цивільно-правові угоди, переліки робіт, які приймаються до виконання згідно з п.1.1 цивільно-правового договору від 02.05.2018 та акти прийому наданих послуг і робіт до цивільно-правового договору є аналогічні за змістом та суттю.

20. Судом першої інстанції також були досліджені такі докази: - постанова Шевченківського районного суду м.Чернівці від 19.07.2018; - журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці; - розрахункова - платіжна відомість за травень 2018 року, звідний для відрахувань у Фонди за травень 2018 року, платіжні доручення зі сплати військового збору, утримання ПДФО з винагороди по цивільно - правових договорах за травень 2018 року, сплату ЄСВ на винагороду по цивільно - правових договорах за травень 2018 року, видатковий касовий ордер від червня 2018 року, відомість на виплату готівки за травень 2018 року; - табель використання робочого часу за травень 2018 року; - пояснення ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ч, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ) від 24.05.2018. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

21. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у ТОВ «Сузір`я ЛТД» на постійній основі є відповідний інженерно-технічний штат працівників, а також робітничих професій (19 бетонярів, 7 мулярів, 5 штукатурів), з якими укладені безстрокові трудові договори. Однак у зв`язку з необхідністю виконати певний обсяг робіт на об`єкті будівництва, недопущення невиконання зобов`язань позивача перед контрагентами та інвесторами, зривів строків введення в експлуатацію об`єктів будівництва між позивачем та найманими працівниками також були укладені цивільно-правові договори на виконання робіт строком до одного місяця, за що двадцять один працівник по завершенню обумовленого обсягу робіт отримав відповідну грошову винагороду, відповідно до актів прийому наданих послуг.

22. На думку позивача, цивільно-правові договори, які укладені з 21-м працівником, узгоджуються з вимогами цивільного законодавства та Кодексу законів про працю України. Вказані в акті інспекційного відвідування працівники: не приймалися на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; на них не поширювались правила внутрішнього трудового розпорядку; відносини з цими працівниками не мали характеру трудових відносин, а тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, щодо неоформлення трудових відносин із 21-ма фізичними особами є необґрунтованими.

23. Відповідач у відзиві зазначає, що оскаржувана постанова винесена органом Держпраці в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань законодавства про працю. Звертав увагу суду на те, що перевіркою кадрових та бухгалтерських документів (накази про прийом на роботу, звільнення з роботи, повідомлення ДФС про прийом працівників на роботу, табелів обліку робочого часу, розрахунково-платіжних відомостей, платіжних відомостей, тощо) та інших внутрішніх документів підприємства (цивільно-правових договорів, журналу вступного інструктажу з питань охорони праці, тощо) встановлено, що в товаристві належним чином не працевлаштовані 21 працівник, які згідно наданих пояснень отримували оплату за відпрацьований час, що є беззаперечною ознакою трудових відносин.

24. Крім того, на будівництві у позивача працювали також двоє працівників: ОСОБА_22 (з 01.05.2018 по 16.05.201) та ОСОБА_23 (з 01.05.2018 по 05.05.2018), з якими жодним чином не були оформлені трудові відносини.

25. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався також на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256, якою затверджені «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками». Зокрема, на думку відповідача, позивач в порушення вимог абзацу 5 підпункту 1 пункту 8 вищевказаних ліцензійних умов в період 2017-2018 року прийняв на роботу без оформлення трудових відносин 23-х робітників, в той час коли вимоги ліцензійних умов вимагають укладення трудових договорів з усіма найманими працівниками.

26. Відповідач також звертав увагу на те, що оплата найманим працівникам здійснювалась з розрахунку 25 грн/год., що вказано у договорах, а тому предметом договорів є процес праці, а не кінцевий результат. Згідно пояснень окремих робітників в трьох випадках вони отримали аванс із виплати заробітної плати. Двадцять три працівники працювали вісім годин на день, з ними проводився інструктаж з охорони праці, та надавались необхідні матеріали для виконання певних робіт. При цьому, жодним пунктом договору не встановлено обсягу виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин. З огляду на викладене, відповідач вважав, що позивачем порушено вимоги статті 21 та підпункту 6 частини 1, частини 3 статті 24 КЗпП України. ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність в діях позивача порушень, визначених у акті інспекційного відвідування, дійшов висновку, що накладення відповідачем на позивача штрафу не може вважатися правомірним. Жодних відомостей щодо непогодження фізичних осіб з укладенням цивільно-правових договорів в акті інспекційного відвідування не було зазначено, згідно наданих пояснення від фізичних осіб також такого не вбачається, а тому вказані договори укладено за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

28. Відповідач не погоджується з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що: А) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256, якою затверджені «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками», позивач в порушення вимог абзацу 5 підпункту 1 пункту 8 вищевказаних ліцензійних умов в період 2017-2018 року прийняв на роботу без оформлення трудових відносин 23-х робітників, в той час коли вимоги ліцензійних умов вимагають укладення трудових договорів з усіма найманими працівниками; Б) під час інспекційного відвідування позивач надав відповідачу лише цивільно-правові договори без переліку робіт із вказаними розцінками, що свідчить про їхню відсутність на той момент; В) договори мають характер трудових, адже їхнім предметом є процес праці, а не результат, передбачається погодинна оплата; Г) зміст інформації в наданому під час перевірки відповідачу аркуші паперу ОСОБА_25 - табелі робіт, вказує роботу ОСОБА_26 та ОСОБА_23 без оформлення трудових відносин. 29. 16.08.2019 надійшов відзив від позивача, в якому покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції з огляду на те, що доводи касаційної скарги не ґрунтуються на нормах законодавства та матеріалах справи, суперечать встановленим судами попередніх інстанцій обставинам справи. Відповідач намагається спростувати висновки судів щодо відсутності трудових відносин посиланням на обставини, які вже були оцінені судами попередніх обставин. Зазначає, що укладені з 21 особою договори є за своєю суттю цивільно-правовими та не мають ознак трудових договорів. VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

31. Всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

32. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

33. Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

34. Абзацом 2 частини 2 вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для винесення спірної постанови стало те, що позивачем порушено частину 3 статті 24 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівника до роботи без укладення трудового договору.

36. При цьому судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.07.2018 у справі №727/7124/18 закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 41 КУпАП України директора ТОВ "Сузір`я ЛТД" - ОСОБА_27 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Зі змісту вказаної постанови вбачається: «В зв`язку з необхідністю виконати в травні поточного року певний обсяг робіт на об`єкті будівництва ( АДРЕСА_1 ), задля для виконання об`єму робіт, товариством було прийнято рішення залучити на цей період підрядників для виконання різних елементів будівельних робіт на умовах цивільно-правових договорів. На період з 02 по 31 травня 2018 року із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 були укладені цивільно-правові договори із визначенням узгодженого обсягу робіт та розцінок за результат робіт. За умовами укладених цивільно-правових договорів всі ризики щодо невиконання правил техніки безпеки при виконанні визначених обсягів робіт відносяться на цих осіб, вони не підпорядковуються правилам внутрішнього трудового розпорядку товариства. Відносно зазначених осіб не велися табелі обліку робочого часу, оскільки ними виконувались роботи у зручний для них час, зручною для них тривалістю виконання робіт та перерв, окрім забороненого часу відвідування будівельного майданчику. По завершенні виконання обумовленого обсягу робіт із підрядниками були складені акти прийому наданих послуг, обрахована відповідна сума винагороди, проведені відповідні розрахунки та сплачені відповідні суми податків та обов`язкових платежів, що підтверджується наданими доказами. … Вивченням матеріалів справи не встановлений факт прийняття зазначених у протоколі осіб на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; поширення на них правил внутрішнього трудового розпорядку; постійний характер трудових відносин між ними та ТОВ «Сузір`я ЛТД»; а отже цивільно-правові договори, оформлені із підрядниками, не містять ознаки трудового договору. Отже, висновки зазначені у протоколі в частині порушення ОСОБА_27 вимог ст.21, 24 КЗпП України, а саме наявність неоформлених трудових відносин із фізичними особами є необґрунтованими, тобто зроблені без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення. Викладені обставини, дають суду підстави прийти до висновку про недоведеність того факту, що гр. ОСОБА_27 своїми діями чи бездіяльністю не забезпечив дотримання чинного законодавства про працю відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

37. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

38. Суд не вбачає підстав для відступу від вищезазначеного висновку і вважає його застосованим і до цієї справи.

39. Також у постанові від 12.06.2020 у справі №813/3750/16 Верховний Суд зазначив: «Управлінням Держпраці протокол про притягнення до адміністративної відповідальності складено відносно громадянина ОСОБА_1, а постанову про застосування штрафних санкцій прийнято відносно господарюючого суб`єкта - ФОП ОСОБА_1 . Водночас, фактичні обставини, які слугували підставою для прийняття постанови та складення протоколу повністю ідентичні як за часом вчинення, так і за подією-допуск до роботи в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без оформлення трудових відносин громадянки ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання правомірності постанови про застосування до позивача штрафу за ч. 2 ст. 265 КЗпП України, слушно взяв до уваги те, що постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, встановлено, що позивач не допускав громадянку ОСОБА_2 до роботи в кафе-барі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без оформлення з нею трудових відносин. Доводи касаційної скарги про те, що положення ч. 6 ст. 78 КАС України слід розглядати в системному зв`язку із ч. 7 цієї статті, яка передбачає, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду, в межах розгляду цієї справи є безпідставними, виходячи з наступного. В даному випадку, Суд зазначає, що КАС України унормовано в статті 78 підстави звільнення від доказування, серед яких є обставини преюдиційності (частини 4-7 статті 78), що в свою чергу також мають різну природу походження та відрізняється за принципами застосування. Окрім того, частина 6 статті 78 КАС України відрізняється від інших тим, що містить припис про обов`язковість врахування для адміністративного суду зокрема постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою. Така преюдиція, яка має характер абсолютної, пояснюється саме тим, що у випадку, передбаченому частиною 6 статті 78 КАС України, судовим рішенням вирішується питання про наявність або відсутність винних дій (бездіяльності) конкретної особи, через які для цієї особи виникають правові наслідки. Преюдиційність, як підстава звільнення від доказування, передбачена частинами 4, 5 та 7 ст. 78 КАС України, не носить абсолютного характеру, через те, що стосується оцінки певних обставин та фактів, які не є тотожними з встановленням наявності або відсутності складу, зокрема, адміністративного правопорушення. Понад це слід також зазначити, що у частині 6 статті 78 КАС України йдеться про преюдиційність рішення суду в частині наявності проступку та вчинення його певною особою при розгляді справи адміністративним судом у межах вирішення спору про наслідки таких дій, тобто у тій справі, в якій предметом доказування не може бути встановлення наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення».

40. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у зв`язку із встановленням у справі у справі №727/7124/18 відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП, за допуск до роботи без укладення трудового договору, оскаржувана постанова відповідача підлягає скасуванню.

41. Щодо допуску до роботи ОСОБА_26 та ОСОБА_28 , то судами попередніх інстанцій було зазначено, що ані в ході інспекційного відвідування позивача, ані в ході судового розгляду справи такі особи встановлені не були.

42. Як доказ, в ході інспекційного відвідування відповідачем було використано відомості табелю використання робочого часу за травень 2018 року, де і містяться прізвища ОСОБА_22 та ОСОБА_29 . Однак, Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій про те, що доказ є неналежним та недопустимим з огляду на те, що у причинному зв`язку з встановленими обставинами справи він немає жодного відношення, та не містить будь-якої інформації, що пов`язувала б вказаний табель з господарською діяльністю ТОВ «Сузір`я ЛТД». Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначений табель не містить жодного необхідного реквізиту, а підпис особи «Іванеску» у верхньому правому краю аркуша паперу є таким, що проставлений не з метою фіксації факту трудових відносин (роботи) тієї чи іншої особи.

43. Зазначені обставини в частині належності та допустимості доказу, знайшли своє підтвердження і в показах свідка ОСОБА_25 , що зазначалось вище.

44. Отже, зміст інформації, яка міститься в наданому під час перевірки відповідачу аркушу паперу громадянином ОСОБА_25 не може переважати над суттю, оскільки саме прізвище, без будь-яких підтверджуючих доказів (іншого характеру) не може свідчити про факт трудових відносин ТОВ «Сузір`я ЛТД» з невідомими особами.

45. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

46. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

47. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

48. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

49. З огляду на результат перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд - П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області залишити без задоволення. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №824/588/18-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя О.П. Стародуб