Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 596/844/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 596/844/21 пров. № А/857/14827/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Матковська З.М. секретар судового засідання Ільченко А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2021 року (головуючий суддя Лисюк І.О., смт. Гусятин, проголошено 10:52:55) у справі № 596/844/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: поліцейський СРПП відділення №3 (м.Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капрал поліції Жайворонок Василь-Валентин Олегович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: 15.06.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного Управління національної поліції в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: поліцейський СРПП відділення №3 (м.Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області капрал поліції Жайворонок Василь-Валентин Олегович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення та просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №871998 від 28.04.2021 року. Позов обґрунтовує тим, що поліцейський при винесенні постанови не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували його вину у скоєнні правопорушення та діючи упереджено не з`ясував всіх обставин справи, без роз`яснення прав виніс постанову, хоча він оскаржував правопорушення. Крім того, вказує, що оскаржувану постанову йому вручено не було та не роз`яснювалися його права. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову серії БАБ № 871998 від 28.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором СРПП відділення поліції №3 (м. Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капралом поліції Жайворонок В.В. за ч. 1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 510 грн та закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Вказує, що працівники поліції здійснюючи патрулювання в смт.Гусятин помітили транспортний засіб Маніту ДНЗ 2463, який порушив ПДР, на вимогу патрульних порушник не зупинився та продовжив рух транспортним засобом. Зазначають, що на відео зафіксовано, що працівники поліції увімкнули світлові маячки та звукову сирену для зупинки порушника. Останній категорично ігнорував зупинку та продовжив рух, в подальшому вчинив зупинку на приватній території домогосподарства де був затриманий працівниками поліції. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Постановою серії БАБ № 871998 від 28 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 28.04.2021 року о 18 год.45 хв. в смт.Гусятин по вул. Лук`яновича керував транспортним засобом MANITOU н.з. НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, після зупинки не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив вимоги п.п. 2.1 (а), 2.1 (б), 9.2, 9.9 (б) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП України. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 статті 122, статті 126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП України керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з пунктом 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Пункти 2.1. (а), 2.1 (б) ПДР України передбачають, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту технічний талон). Відповідно до п.9.2 та п.9.9 (б) Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Колегія суддів оглядаючи матеріали справи, звертає увагу на диск з відеозаписом правопорушення. Так, наявні матеріали відеофіксації не містять обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ними не зафіксовано моменту зупинки транспортного засобу, та який саме транспортний засіб переслідувався поліцейськими. На відео відображено лише застосування поліцейськими до позивача кайданок та його адміністративне затримання. Крім того, з відеозапису вбачається, що позивач заперечує факт вчинення ним адміністративних правопорушень, вказуючи на те, що факт керування ним транспортним засобом не доведено. Відеозапис не містить процедури складання відносно ОСОБА_1 оскаржуваної постанови та її оголошення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи міститься лише оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 27 квітня 2021 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП. Разом з тим, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, апелянт не надав. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Керуючись ст. ст.243, ч.3 ст. 268, 272,286,310, 313, 315, 316, 321, 322,325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 липня 2021 року у справі № 596/844/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний З. М. Матковська Повне судове рішення складено 15.11.2021