Постанова 4855 № 640/15499/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/15499/20 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Романович І.І., за участі представника позивача Мазепи Н.М., представника відповідача Авдєєвої О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення В С Т А Н О В И В : 08.07.2020 Приватне акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2" звернулось до суду з позовом до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення "Про безоплатне прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитків, включених до статутного капіталу ПрАТ "ТРЕСТ "КИЇВМІСЬКБУД-2" від 19.12.2019 N 469/8042. Позов обґрунтовано тим, що спірне рішення є передчасним, безпідставним та таким, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки прийняте з перевищенням повноважень. Позивач зазначив, що відповідач має повноваження щодо вирішення питання про безоплатне прийняття до комунальної власності гуртожитків, проте, лише стосовно майна яке безоплатно було передано до статутного капіталу підприємства. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.08.2021 провадження у справі закрито на підставі ст.238 КАС України. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції зазначив, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника майна, а також в інших спорах, які виникають з майнових відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору підвідомчі господарським судам. Позивач не погодився з таким висновком суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що даний спір виник з огляду на протиправність рішення відповідача, через перевищення повноважень. Апелянт вказав, що даний спір підлягає розгляду у порядку положень КАС України, про що свідчить судова практиці Верховного Суду у подібних справах. У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав відзив та письмові пояснення з приводу доводів апелянта та наголосив на іншу судову практику Верховного Суду. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, ухвала суду підлягає скасуванню з огляду на таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 цієї ж статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або; хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Таким чином, до компетенції адміністративних судів на час розгляду справи судами попередніх інстанцій належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позов обґрунтовано тим, що відповідач при прийнятті спірного рішення порушив порядок його прийняття та положення Закону України «Про місцеве самоврядування», а не з приводу того, що гуртожитки, що знаходяться на балансі позивача протиправно за спірним рішення відібрано та передано до комунальної власності громади. Вказане свідчить про те, що спірне рішення впливає на інтереси і права юридичної особи, і спірне рішення було прийнято відповідачем на виконання публічно-владних управлінських функції, через що цей спір підпадає під поняття публічно-правового, як то передбачено п.2 ч.1 ст.4 КАС України. Крім того, приймаючи до уваги ч.5 статті 242 КАС України, якою встановлено, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, вважає необхідним звернути увагу на судову практику. Зокрема, Верховний Суд неодноразово застереджував, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. Таким чином, враховуючи обґрунтування позовних вимог, а саме те, що спірне рішення прийнято з перевищенням повноважень, а не спір про право власності, колегія суддів дійшла висновку, що закриття провадження у справі є передчасним, оскільки як наголосив Верховний Суд у деяких справах визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин. З приводу доводів апелянта та відповідача щодо наявності різної судової практики Верховного Суду щодо підсудності таких позовних вимог відповідній юрисдикції, колегія суддів вважає, що це питання може бути остаточно вирішено судом першої інстанції після повного з`ясування підстав цього позову, обґрунтування таких позовних вимог, з`ясування позицій всіх учасників справи, з посилання на останню позиції Верховного Суду з питання підсудності таких спорів. Отже, на підставі вказаного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, що є підставою для його скасування, та прийняття нової постанови у відповідності до положень ч.1 ст.319 КАС України, направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Повний текст постанови виготовлено 15.11.2021 р. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317,319 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2021 р. - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.В. Губська М.І. Кобаль