Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/4018/21
від 12.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4018/21 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В., Сорочка Є.О. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Чернігівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 30.03.2018 №164; зобов`язання відповідача поновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку третьої групи з 31.03.2018 та відновити відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у реєстрі платників єдиного податку. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 третьої групи за ставкою податку 5% доходу. Згідно даних інформаційно-аналітичної системи ДПС, станом на дату прийняття рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 30.03.2018 №164 - у ФОП ОСОБА_1 була наявна заборгованість, а саме: - по єдиному податку з фізичних осіб - на 01.10.2017 - 113,00 грн, на 01.11.2017 - 623,00 грн, на 01.12.2017 - 623,00 грн, на 01.01.2018 - 623,00 грн, на 01.02.2018 - 623,00 грн, на 01.03.2018 - 623,00 грн; - по акцизному податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами - на 01.10.2017 - 247,00 грн, на 01.11.2017 - 247,00 грн, на 01.12.2017 - 247,00 грн, на 01.01.2018 - 247,00 грн, на 01.02.2018 - 247,00 грн і тільки 15.02.2018 по даному податку зоборгованість була погашена в повній мірі. Вважаючи рішення від 30.03.2018 №164 протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Відповідно до п. 295.1. статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше як до кінця поточного звітного року. Згідно з п. 299.10. статті 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадку передбаченому пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу тобто, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Згідно з абз. 8 п.п. 298.2.3. п. 298.2. статті 298 ПК України платник єдиного податку зобов`язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Положеннями п. 299.11. статті 299 ПК України встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17. Судом встановлено, що після прийняття оскаржуваного рішення позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просив надати йому копію рішення, яким його виключено з реєстру платників єдиного податку, а також надати документи, які стали підставою для його прийняття. Листом від 29.03.2021 відповідач повідомив йому про неможливість надати запитувані документи, зокрема: копію рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки документи були затоплені грозовими дощами, що підтверджується наданою довідкою відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради. Суд першої інстанції правильно зазначив, що з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, на підставі чого відбулося анулювання реєстрації позивача. Надана відповідачем довідка Відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Чернігівської міської ради від 23.07.2018 №172 лише засвідчує факт, що Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області потрапила під дію стихії та зазнала збитків. Водночас, така довідка не містить ані переліку документів, які були знищені стихійним лихом, ані доказів того, що саме документи позивача були знищені. Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 30.03.2018 №164 було прийнято на підставі акту за наслідками проведеної перевірки за фактом наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, як це передбачено п. 299.11. статті 299 ПК України. Також колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем на адресу позивача листів про наявність у останнього боргу. В силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату податкового боргу у разі його наявності, у спосіб, визначений ПК України, втім вказаних дій контролюючим органом здійснено не було. Також, в матеріалах справи відсутні відповідні податкові повідомлення-рішення, якими би відповідач визначив такі грошові зобов`язання. Враховуючи, що податковим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, підстави для прийняття оскаржуваного рішення від 30.03.2018 №164 - відсутні. З огляду на викладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов Є.О. Сорочко