Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/4336/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4336/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Кучми А.Ю., Лічевецького І.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Київпассервіс" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобалрембут», Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектне бюро «Київпроект», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А: Державне підприємство «Київпассервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати постанову від 03.03.2016 № 47/16/10/26-8/0303/02/3 про накладення штрафу за правопорушення сфері містобудівної діяльності Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у розмірі 124 020,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, 22.02.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві на підставі наказу (розпорядження) Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08.09.2015 № 976 та вимоги Управління захисту економіки у місті Києві ДЗН Національної поліції України від 26.01.2016 № 130/125/26/3/03-2016 видано направлення № б/н для здійснення позапланової перевірки на просп. Науки 1/2 (пл. Московська) у Голосіївському районі м. Києва (том 1 а.с. 108). 22.02.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Голівцем Дмитром Петровичем проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Державного підприємства «Київпассервіс» на об`єкті будівництва «Капітальний ремонт фасадів центрального автовокзалу «Київ» за адресою просп. Науки 1/2 у Голосіївському районі м. Києва», за результатами якої складено акт від 22.02.2016 (том 1 а.с. 109-110), яким встановлено, що за адресою: просп. Науки, 1/2 у Голосіївському районі м. Києва ДП «Київпассервіс» на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві за № КВ 083150260389 від 26.01.2015, розпочаті будівельні роботи із капітального ремонту фасадів центрального автовокзалу «Київ». Проектна документація, згідно зазначеної декларації, розроблена ТОВ «ПБ «Київпроект» під керівництвом головного архітектора проекту Яновича Я.Ю. та затверджена наказом в.о. генерального директора ДП «Київпассервіс» Шульгою О.А. від 13.01.2016 №

3. Також вказано, що проектна документація не потребує проходження експертизи. В акті перевірки також зазначено, що у ході перевірки, та враховуючи надані та пред`явлені документи, встановлено: що ДП «Київпассервіс» та ТОВ «Глобалрембуд» уклали договір № 13 10/14-ЕП від 13.10.2014 на виконання проектно-вишукувальних робіт та на розробку проектно-кошторисної документації по проекту «Капітальний ремонт фасадів центрального автовокзалу за адресою: м. Київ, просп. Науки, 1/2». Проектна документація розроблена ТОВ «Глобалрембуд» та була затверджена наказом ДП «Київпассервіс» від 13.01.2015 за №

3. На замовлення «Глобалрембуд» ТОВ «ПБ «Київпроект» виконало тільки паспорт опорядження фасадів по об`єкту «Ремонт фасадів будівлі центрального автовокзалу за адресою: м. Київ, просп. Науки, 1/2». ДП «Укрдержбудекспертиза» замовнику будівництва видано експертний звіт щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом «Капітальний ремонт фасадів центрального автовокзалу «Київ» за адресою: просп. Науки 1/2 у Голосіївському районі м. Києва» № 10-0884-15/П/КД від 07.08.2015, генеральний проектувальник ТОВ «Глобалрембуд». Як зазначено в акті перевірки, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації. Відповідно п. 5 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 560, перед схваленням та затвердженням проектів будівництва у випадках, визначених статтею 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проводиться їх експертиза. Однак, на час реєстрації декларації із капітального ремонту фасадів центрального автовокзалу «Київ» на просп. Науки, 1/2 у Голосіївському районі м. Києва за № КВ 083150260389 від 26.01.2015, затверджено проектну документацію, без проведення обов`язкової експертизи кошторисної частини проектної документації, чим порушено вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 31 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 4 п. 10 «Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2011 та 23 Закону України «Про архітектурну діяльність». Таким чином, в акті перевірки зроблено висновок, що замовником будівництва - ДП «Київпассервіс», зазначені недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт «Капітальний ремонт фасадів центрального автовокзалу «Київ» на просп. Науки 1/2 у Голосіївському районі м. Києва» № КВ 083150260389 від 26.01.2015, в частині організації, яка розробила проектну документацію та проведеної експертизи кошторисної частини проектної документації на час реєстрації зазначеної декларації, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, в акті перевірки зазначено, що керуючись ст. 376 Цивільного кодексу України та постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012, є підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Відповідно до зазначених даних замовником будівництва - ДП «Київпассервіс» у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083150260389 від 26.01.2015, об`єкт будівництва відноситься до ІІІ (третьої) категорії складності. На підставі акту перевірки Департаментом ДАБІ у м. Києві винесено припис від 22.02.2016 (том 1 а.с. 111-112), яким вимагається з 22.02.2016 зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. 22.02.2016 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (том 1 а.с. 113-114), яким на 03.03.2016 о 10:00 год. призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. 03.03.2016 прийнято постанову № 47/16/10/26-8/0303/02/3, яким ДП «Київпассервіс» визнане винним у вчинені правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 124020,00 грн. Позивач, вважаючи вказану постанову від 03.03.2016 № 47/16/10/26-8/0303/02/3 протиправною звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган не мав права призначати перевірку на підставі звернення Управління захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації. Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт врегульована Порядком №553. Пунктом 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки. Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік самостійних підстав для проведення позапланової перевірки, одна з яких є перевірка достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання підготовчих робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Для проведення цієї перевірки законодавець обмежив орган державного архітектурно-будівельного контролю строком на протязі якого останній може реалізувати своє право на проведення перевірки. Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначені у пункті 11 вказаного Порядку та кореспондуються з положеннями статті 41 Закону № 3038-VI. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення Управління захисту економіки у місті Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 25.01.2016 № 316/125/26/3/03-2016 (вх. № 10/26-2501/8 від 25.01.2016) про надання інформації. Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, контролюючий орган не мав права призначати перевірку на підставі звернення Управління захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України. Колегія суддів звертає увагу, що пункт 7 Порядку №553 виключає можливість правоохоронного органу звернутися до суб`єкту, якого наділено повноваженнями здійснювати таку перевірку, у формі звернення юридичної особи. Таким чином, оскільки лист Управління захисту економіки у м. Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України не може бути правовою підставою для проведення позапланової перевірки колегія суддів вважає, що наказ про проведення позапланової перевірки позивача є протиправним та підлягає скасуванню. Разом з тим, дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо призначення та проведення позапланової перевірки позивача також є протиправними, оскільки вказана перевірка проведена всупереч нормам чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позиції суду першої інстанції не спростовують. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2021року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді А.Ю. Кучма І.О. Лічевецький