Постанова 4852 № 340/2293/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 340/2293/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року, (суддя суду першої інстанції Дегтярьова С.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/2293/21 за позовом Фермерського господарства «Данко Ленд» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 14 травня 2021 року Фермерське господарство «Данко Ленд» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №22463483/41942394 від 11.03.2021 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 24.06.2020 р. складеної фермерським господарством Данко Ленд та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 24.06.2020 р., складену фермерським господарством Данко Ленд, датою її фактичного отримання, тобто 16.02.2021 р. В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що між ним та ТОВ Кернел-Трейд укладено договір поставки, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а ТОВ Кернел-Трейд, як покупець, прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2020 року. ФГ Данко Ленд за фактом одержання попередньої оплати за насіння соняшника майбутнього врожаю склало податкову накладну №2 від 24.06.2020 р., яка була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте реєстрацію її було зупинено, а рішенням комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області від 11.03.2021 р. №22463489/41942394 у реєстрації цієї податкової накладної відмовлено. Позивач не погоджується з таким рішенням, посилаючись на те, що відповідач-1 протиправно зупинив реєстрацію податкової накладної, за відсутності даних про відповідність платника та господарських операцій критеріям ризиковості. Позивач стверджує, що він є сумлінним платником податків, має необхідні умови для здійснення господарської діяльності, а на вимогу контролюючого органу надав усі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 березня 2021 року №2463483/41942394, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 24.06.2020 р. складеної Фермерським господарством Данко Ленд. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 24.06.2020 р., складену Фермерським господарством Данко Ленд, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання. Стягнуто на користь фермерського господарства Данко Ленд понесені ним судові витрати. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є правомірним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог податкового законодавства з підстав відповідності господарської операції критеріям ризиковості та ненаданням позивачем документів, достатніх для підтвердження операції. Також, на думку відповідача, суд перейняв на себе повноваження контролюючого органу та вирішив питання щодо можливості проведення реєстрації податкової накладної без достатніх на те підстав. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивач просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, Фермерське господарство Данко Ленд зареєстроване 15.02.2018 року як юридична особа, з 01.03.2019 року зареєстроване платником податку на додану вартість. Основним видом його економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.27-34 т.1). Між позивачем (постачальник) та ТОВ Кернел-Трейд (покупець) укладено договір поставки №КРП-Ф-181 від 22.06.2020 р., за умовами якого позивач як постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження, врожаю 2020 року, на умовах, зазначених у цьому договорі (а.с.66-73 т.1). Також, 22.06.2020 р. укладено додаткову угоду №КРП-Ф-181/1 до договору поставки №КРП-Ф-181 від 22.06.2020 р. (а.с.74-75 т.1). Відповідно до пункту 3.2 Договору, передбачена одноразова зміна ціни на весь поставлений Товар чи на окремі його партії шляхом складання Сторонами про це Акту формування остаточної ціни та підписання додаткової угоди. Визначено порядок формування остаточної ціни. Пунктом 3.1 Договору, передбачено, що Покупець сплачує за Товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника. Відповідно до підпункту 3.1.1 Договору, Покупець протягом 3-х банківських днів після підписання цього Договору перераховує Постачальнику 804 000,00 грн. попередньої оплати за Товар. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що за наслідками визначення остаточної ціни доплата за Товар перераховується впродовж 3-х банківських днів після підписання Сторонами Акту формування остаточної ціни та додаткової угоди щодо остаточної ціни Товару. Відповідно до пункту 2.2 Договору, строк поставки Товару - до 30.11.2020 р. включно. Товар може передаватись Покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у п. 1.2. цього Договору, має бути поставлений до 30.11.2020 р. Між тим, на виконання пункту 2.6 Договору, з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки, ФГ Данко Ленд" було передано ТОВ Кернел-Трейд у заставу майбутній врожай сільськогосподарських культур. Так, між ФГ Данко Ленд, як Заставодавцем, та ТОВ Кернел-Трейд", як Заставодержателем, укладено Договір застави майбутнього врожаю №КРП-Ф-181/1 (2) від 22.06.2020 р., а також Додаткова угода №1 від 22.06.2020 р. до Договору застави майбутнього врожаю № КРП-Ф-181/1 (2) від 22.06.2020 р. (а.с.101-120 т.1). Відповідно до пункту 1.1 Договору застави, цим Договором забезпечується виконання зобов`язань ФГ Данко Ленд всіх зобов`язань за Договором поставки №КРП-Ф-181 від 22.06.2020 р. та усіма додатковими угодами до нього, включаючи, але не обмежуючись, виконання зобов`язання з поставки 220 т сільськогосподарської культури (насіння соняшника) у строк до 30.11.2020р. Відповідно до пункту 1 Договору застави (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою), предметом застави за цим Договором є майбутній урожай сільськогосподарської культури (Насіння соняшника) в кількості не менше 570,500 т., та/або майбутній урожай будь-якої іншої сільськогосподарської культури у відповідній кількості, що вирощується та/або буде вирощуватися на нижчезазначених земельних ділянках (полях), та який Заставодавець має намір зібрати у 2020 році з полів, загальною площею 163,000 га, очікувана урожайність 25 ц/га. Також пунктом 1 Договору застави визначено перелік відповідних земельних ділянок, які розташовані на території Буховецької, Благодатненської та Витязівської сільських рад Бобринецького району Кіровоградської області із зазначенням, зокрема, площі таких земельних ділянок та їх кадастрових номерів. На виконання підпункту 3.1.1 Договору поставки, ТОВ Кернел-Трейд" 24.06.2020 р. здійснило перерахування грошових коштів в сумі 802 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 133 666,67 грн. на рахунок ФГ Данко Ленд, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.78 т.1). На виконання договору поставки №КРП-Ф-181 від 22.06.2020 р. ФГ Данко Ленд, в подальшому, здійснило поставку вирощеного врожаю насіння соняшнику ТОВ Кернел-Трейд в період з 02.11.2020р. до 13.11.2020р. включно в загальній кількості 167,940 т, що підтверджується видатковими накладними (а.с.81-94 т.1). 19.11.2020 р. між позивачем та ТОВ Кернел-Трейд укладено Додаткову угоду №КРП-Ф-181/3 від 19.11.2020р. до договору поставки №КРП-Ф-181 від 22.06.2020 р. (а.с.95 т.1). Відповідною до пункту 1 зазначеної Додаткової угоди до Договору поставки, Сторони погодили, що остаточна ціна та вартість на нижчезазначений об`єм (кількість) Товару в межах загальної кількості Товару, визначеної в п. 1.2 Договору, є наступною: кількість - 167,940 т; остаточна ціна за 1 т., без ПДВ - 2 738,20 грн.; остаточна вартість Товару без ПДВ - 2 299 264,86 грн., сума ПДВ, 20% - 459 852,97 грн.; Остаточна загальна вартість Товару з ПДВ - 2 759 117,83 грн. (а.с.95 т.1). Також сторонами складено Акт формування остаточної ціни №РЕЗ-КРП-Ф-181/3 від 19.11.2020 р., яким відкоригована ціна насіння соняшника, який було поставлено за видатковими накладними №3 від 02.11.2020р., №4 від 03.11.2020р., №5 від 05.11.2020р., №6 від 06.11.2020р., №7 від 07.11.2020р., №8 від 09.11.2020р. та №9 від 13.11.2020р. (а.с.96 т.1). На виконання пункту 3.2 Договору поставки, ТОВ Кернел-Трейд 23.11.2020 р. здійснило доплату за Товар, а саме - перерахувало грошові кошти в сумі 1 957 117,83 грн., в тому числі ПДВ - 326 186,31 грн. на рахунок ФГ Данко Ленд, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.100 т.1). На дату виникнення податкових зобов`язань за датою одержання попередньої оплати за насіння соняшника майбутнього врожаю позивач склав податкову накладну №2 від 24.06.2020 р. та в електронній формі засобами телекомунікаційного зв`язку 16.02.2021 року направив її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.121-123 т.1). Згідно квитанцій від 16.10.2021 р. №9372266354 податкову накладну №2 від 24.06.2020 р. доставлено до ДПС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с.122-123 т.1). Підставами для зупинення реєстрації податкових накладних вказано коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. У зв`язку з цим позивач 05.03.2021 р. направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій за цією податковою накладною (а.с.124-125, т.1). За наслідками розгляду цих документів комісією регіонального рівня комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області 11.03.2021 року прийнято рішення №2463483/41942394 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 24.06.2020 року (а.с.126-127, т.1). Позивачем подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.03.2021 р. №2463483/41942394 (а.с.129-134, т.1). 29.03.2021 р. Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарг позивача було прийнято рішення №14197/41942394/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, рішення Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 11.03.2021 р. №2463483/41942394 без змін (а.с.135, т.1). Не погодившись з рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної, представник позивача звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є протиправним, прийнятим із порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню із зобов`язанням відповідача 2 зареєструвати податкову накладну. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165). Пунктом 2 Порядку №1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Згідно пунктів 4, 5 Порядку №1165 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно з пунктом 6 вищевказаного Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165). Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної, фіскальний орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Під час дослідження квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, судом встановлено, що підставою зупинення такої реєстрації, на думку податкового органу, стала відсутність товару у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається (виготовляється), та його обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання (а.с.122 т.1). При цьому свою позицію податковий орган аргументував п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Суд зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Додатково повідомлено: показник «D» = 4.8186%, «Р» =

0. Більш того, формулювання підстави для зупинення реєстрації не конкретизоване: … та його обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягу його постачання…, що не відповідає пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної. Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520. (далі по тексту порядок №520) Цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до п. 2 Порядку №520 Прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Згідно з п. 3 Порядку №520, Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У відповідності до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. (п. 6 Порядку №520) Податковий орган прийняв рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання платником документів не в повному обсязі. Відповідно до п. 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Позивач надав до суду повідомлення про подання пояснень та копій щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено до яких долучив наявні у нього копії документів на підтвердження факту здійснення господарських операцій та квитанції про доставку вказаних документів до податкового органу. Не зважаючи на наявні копії документів, долучених до пояснень, відповідач прийняв спірні рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних. Як вбачається зі змісту спірного рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в них проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, а саме в пункті Ненадання платником податку копій документів, а також в пункті, що містить загальний перелік документів, що не були надані, а саме: первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, в дужках зазначено, що документи, які не надані необхідно підкреслити). Однак, рішення про відмову в реєстрації ПН не містить жодних підкреслень, тобто, із вказаного рішення не зрозуміло які саме документи не були надані позивачем і як саме це унеможливило реєстрацію ПН. Також, рішення відповідача не містить оцінки в чому полягає недостатність наданого позивачем пакету документів для реєстрації ПН в ЄРПН. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що прийняте з підстав надання платником податку пакету документів на підтвердження операції не в повному обсязі, не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправними. Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної було прийнято з порушенням приписів податкового законодавства, у зв`язку з чим, вони підлягають скасуванню із зобов`язанням Державної податкової служби України зареєструвати подану позивачем податкову накладну. Стосовно вирішення судом першої інстанції витрат на правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України). Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат. Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17. Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.26 т.1); копію договору про надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (правових послуг) від 27.04.2021 р. №21-10-А1 (а.с.136-142, т.1); копію додаткової угоди №220621-1 до Договору про надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги (правових послуг) від 27.04.2021 р. №21-10-А1 (а.с.39-40 т.2); акт прийому-передачі наданих послуг від 22.06.2021 р. (а.с.41, т.2); звіт щодо наданих послуг від 22.06.2021 р. з детальним описом наданих адвокатом робіт (а.с.42-47, т.2); копію платіжного доручення від 03.06.2021 №104, на підтвердження оплати позивачем на користь адвоката, коштів у загальному розмірі 5000 грн. (а.с.48, т.2). Згідно звіту від 22.06.2021 р. до договору про надання адвокатом професійної правничої (правової) допомоги №21-10-А1 від 27.04.2021 р. до складу вартості винагороди за правничу допомогу, надану позивачу адвокатом Чілібі В.В. входить: складення позовної заяви; складення інших процесуальних документів, що пов`язанні із судовим процесом за правилами адміністративного судочинства; представництво клієнта у Кіровоградському окружному адміністративному суді (під час ознайомлення з матеріалами справи). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн. Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення відсутні. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив про своє бажання надати додаткові документи на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Також, у відзиві позивач просить стягнути на його користь за рахунокт бюджетних асигнувань відповідача 2500 грн. витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. На підтвердження своїх вимоиг позивачем до суду нажано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 25.10.2021 року №21-10-А2, копію платіжного доручення про оплату послуг з правничої допомоги, копію ордера на надання правничої допомоги. Так, на підставі наданих позивачем документів, судом встановлено, що згідно п.1 Договору про надання професійної правничої допомоги від 25.10.2021 року , адвокат зобов`язується за завданням клієнта надає правничу допомогу на умовах визначених цим Договором, а клієнт зобов`язується сплатити надання такої правничої допомоги. Адвокат зобов`язується надати таку правничу допомогу: складання відзиву на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; здійснити представництво інтересів позивача в Третьому пеляційному адміністративному суді за потреби. Згідно з пп. 4.1.1 Договору Гонорар адвоката за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції становить 2500 грн. Відповідно до копії платіжного доручення №183 вцід 02.11.2021 року ФГ «Данко Ленд» сплачено адвокату кошти у розмірі 2500 грн. Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 2500 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу в суді апеляційної інстанції, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому підлягають стягненню з відповідача. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.07.2021 року в адміністративній справі №340/2293/21 залишити без змін. Стягнути на користь фермерського господарства Данко Ленд (ЄДРПОУ 41942394) понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486). Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай