Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2451/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 р. Справа № 520/2451/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: П`янової Я.В. , Спаскіна О.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 р. (ухвалене суддею Бідонько А.В.) по справі № 520/2451/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахування і не проведення ОСОБА_1 виплати пенсії з 25.04.2019 р. загиблого (померлого) інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 р. у справі № 520/6931/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173х5) та, починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23615 грн. (4723х5), з урахуванням виплачених сум, і в подальшому, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; визнати протиправними дії щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії з 25.04.2019 р. загиблого (померлого у інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, виходячи з розрахунку середньомісячної заробітної плати у співвідношенні до відсотка втрати працездатності відповідно до підзаконного акту Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. № 543 та в супереч ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2019 р. у справі № 520/6931/19; визнати незаконним та таким, що не відповідає ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 р. у справі № 520/6931/19 акт індивідуальної дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - розпорядження, дата-час розрахунку: 09.12.2019 р. 17.10. Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рішення 963370143464. Заявник ОСОБА_2 про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку співвідношення середньомісячної заробітної плати до відсотка втрати працездатності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії та провести ОСОБА_1 перерахунок виплати пенсії з 25.04.2019 р. загиблого (померлого) інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 р. у справі № 520/6931/19, щомісячно - у розмірі 20865 грн. (4173х5) та, починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23615 грн. (4/23х5) із зарахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 91168 грн. завданої моральної шкоди; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення; допустити негайне виконання рішення суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 р. в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою померлого учасника ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС ОСОБА_3 , та отримує пенсію померлого інваліда війни, який під час виконання військової служби проводив роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 23.05.2013 р. позивачка має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та отримує пенсію померлого чоловіка ОСОБА_3 як учасника ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС, що підтверджується експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 02.06.2014 р. № 5549, згідно якого захворювання, яке призвело до смерті, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС. 28.05.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою, в якій просила провести їй з 25.04.2019 р. перерахунок та обчислення державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 25.04.2019 р. № 1-р(ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), зважаючи на неконституційність раніше діючого обмеження, визначеного словосполученням "дійсної строкової", яке визнано неконституційним та втратило чинність з 25.04.2019 р., тобто, виключено з редакції ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 січня кожного відповідного наступного року з урахуванням її бажання щодо обчислення її державної (основної) пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, як норми прямої дії, а не відповідно до інших норм цього Закону чи підзаконних актів, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості. Рішенням Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 21.06.2019 р. № 9 в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено, у зв`язку з тим, що її чоловік під час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС мав статус військовозобов`язаного. Вважаючи рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з позовом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 р. позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення від 21.06.2019 р. № 9 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії"; зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести, з 25.04.2019 р. перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" та рішення Конституційного суду України від 25.04.2019 р. № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19). Вказане рішення набрало законної сили 27.09.2019 р. Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області № 963370143464 від 09.12.2019 р. позивачці перераховано пенсію по інвалідності. З 25.04.2019 р. розмір пенсії почав складати 3453,76 грн., з 01.07.2019 р. - 3453,76 грн., з 01.12.2019 р. - 3464,68 грн. Позивачка вважаючи, що пенсія їй повинна бути перерахована, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, та, що пенсійний орган не має підстав для застосування при такому перерахунку пенсії формули, визначеної вказаним вище Порядком № 1210, звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при перерахунку та виплаті пенсії позивачці, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно із ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-XII (в подальшому - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру. Статтею 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017 р.) визначено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження. Отже, частина 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 р., визначала лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Згодом ця норма закону зазнала змін. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (в подальшому - № 2148-VIII) ст. 59 Закону № 796-ХІІ викладено в новій редакції, за якою пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно із цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону. Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. Закон № 2148-VIII в частині зазначених змін згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями набрав чинності з 01.10.2017 р. Отже, Закон № 2148-VIII розширив перелік категорій осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року. Верховний Суд в ухвалі від 08.05.2018 р. у справі № 820/1148/18 виклав висновки стосовно того, що для отримання пенсії за ч. 3 ст. 59 Закону особа має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі. Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами КМУ з відповідних питань. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 затверджений Порядок № 1210 відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 851 доповнено Порядок № 1210 пунктом 91, зі змісту якого випливає, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Зазначено також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Рішенням № 1-р(П)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової, яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Таким чином, словосполучення дійсної строкової, що міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, - визнане неконституційним та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 26 квітня 2019 року. Отже, з 26.04.2019 р. чинними є положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, згідно з якими особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто фактично в результаті ухвалення Рішення № 1-р(ІІ)/2019 змінено положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, оскільки розширено раніше встановлений перелік осіб, на яких поширюється порядок обчислення пенсій по інвалідності, визначений цими положеннями Закону. Таким чином, особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII з 26.04.2019 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 р. № 543 абзац перший пункту 91 Порядку № 1210 викладено у редакції, за якою за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за відповідною формулою. Нова редакція цього пункту передбачала також, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи, з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, позивачка з 26.04.2019 р. має право на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте для реалізації такого права, як зазначено судом вище, необхідним є звернення із відповідною заявою. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області № 963370143464 від 09.12.2019 р. позивачці перераховано пенсію по інвалідності. Позивачці пенсія перерахована за формулою, визначеною пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210. З 25.04.2019 р. розмір пенсії почав складати 3453,76 грн., з 01.07.2019 р. - 3453,76 грн., з 01.12.2019 р. - 3464,68 грн. Доводи апелянтки про те, що їй повинна бути перерахована пенсія, відповідно до ч .3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, що за її підрахунком складає 20 865,00 грн. (4173 х 5), а тому з боку відповідача наявна протиправність перерахунку пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати із застосуванням формули, встановлено Порядком № 1210 із відповідними доповненнями та змінами, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з наступних підстав. Формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності позивачеві у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік. Перерахунок пенсії позивачки проведений за формулою, що передбачена пунктом 9-1 Порядку № 1210, і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними. Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210 із змінами і доповненнями, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Тобто, за Законом № 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому Закон № 796-XII та Закон № 2262 не містять положень, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Конституційний Суд України в рішенні від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. У рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 р. Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян. Аналогічний висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021 р. у справі №520/12609/19. Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що сама формула розрахунку пенсії, призначеної відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишилася незмінною. Суд апеляційної інстанції зазначає, що за бажанням осіб, пенсія обчислюється, серед іншого, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. При цьому, суд акцентує увагу, що "обчислення" та "встановлення" не є тотожними поняттями. Зокрема, "обчислення" - це процес отримання якого-небудь результату за допомогою дій над числами. При цьому, як видно із розрахунку пенсії, позивачці обчислено пенсію, саме виходячи із даної формули із урахуванням п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач при перерахунку та виплаті пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством. Таким чином враховуючи, що інші вимоги є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких судом відмовлено, тому задоволенню не підлягають. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 р. по справі № 520/2451/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді Я.В. П`янова О.А. Спаскін