Постанова 4850 № 360/2876/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року справа №360/2876/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Компанєіць І.Д., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., представників позивача Хорольського І.В., Андрушка К.П., представника відповідача Пугаченко Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 р. (повне рішення суду складено 10 серпня 2021 у м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/2876/21 (головуючий І інстанції суддя Т.В. Смішлива) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 30.04.2021 № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС, ВСТАНОВИВ: 03 червня 2021 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому позивач просив визнати протиправною та скасувати винесену заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці постанову від 30.04.2021 про накладення на товариство штрафу у розмірі 60000, 00 грн. (т. 1 а.с. 1-9). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 9 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 5-15). Представник позивача, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що укладення договору цивільно-правового характеру між Товариством та ОСОБА_1 є не результатом підміни Товариством трудових відносин цивільно - правовими, а результатом волевиявлення сторін, тобто ОСОБА_1 не набула статусу працівника Товариства, у зв`язку із чим взагалі не повинно розглядатись питання про правомірність або неправомірність залучення працівника до роботи. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представники позивача доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП ФЬЮЕЛ» (ідентифікаційний код 43158768, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардійський, буд. 61, кв. 9) є юридичною особою, зареєстровано 07 серпня 2019 року, основним видом діяльності якого є 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25 січня 2016 року та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 14). На виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року № 10033/1/1-20 у зв`язку з наявними системними порушеннями, що мають негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, окремим дорученням т.в.о. Голови Держпраці від 12 березня 2021 року № Д-124/1/5.3-21, територіальним органам Держпраці доручено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та оформлення трудових відносин суб`єктами господарювання, закладами, установами, у сфері управління (володіння, користування) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (т. 1 а.с. 154). На виконання вказаних доручень першим заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці видано наказ від 13 квітня 2021 року № 540 "Про проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ФЬЮЕЛ», яким відповідно до підпункту 8 пункту 5 Порядку № 823, Конвенції № 81, статті 259 КЗпП України, головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Світличному В.М. наказано провести позаплановий захід контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» з 14 квітня 2021 року з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів (т. 1 а.с. 155). На підставі наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 13 квітня 2021 року № 540 головному державному інспектору відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Світличному В.М. видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 13 квітня 2021 року за № 128/45, в якому, зокрема, зазначено тривалість інспекційного відвідування: з 14 квітня 2021 року по 27 квітня 2021 року, тип заходу: позаплановий, вид заходу: інспекційне відвідування; предмет здійснення інспекційного відвідування: додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Також міститься прохання забезпечити особисту присутність керівника або уповноваженої особи під час проведення інспекційного відвідування (т. 1 а.с. 156). Копію вказаного направлення вручено директору ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» Мілявському А.Р. 14 квітня 2021 року, про що зазначено на зворотному боці направлення (т. 1 а.с. 156 зв. бік). Разом з копією направлення директору ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» Мілявському А.Р. 14.04.2021 передано вимогу про надання документів № СМУ932/1107/АВ, якою його зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 19.04.2021 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, перелік яких зазначено у вимозі, зокрема, штатний розпис, правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції працівників, книгу обліку трудових книжок, копії трудових книжок працівників, договори, які були укладені з найманими працівниками, заяви, накази про прийняття працівників на роботу, повідомлення до ДПІ про прийняття працівників, табелі обліку робочого часу, звіти з ЄСВ, документи, які підтверджують працю осіб за відсутності трудового договору на підставі оплати (акти виконаних робіт тощо), пояснення керівника (т. 1 а.с. 157). За наслідками проведеного інспекційного відвідування головним державним інспектором Світличним В.М. 27 квітня 2021 року складено Акт № СМУ932/1107/АВ інспекційного відвідування ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ», в якому вказані виявлені порушення вимог законодавства, а саме: те, що ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» порушено ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (т. 1 а.с. 158-162). Акт від 27 квітня 2021 року № СМУ932/1107/АВ отримано директором ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» Мілявським А.Р. 27 квітня 2021 року, яким власноруч в акті зазначено про незгоду з виявленими порушеннями та про надання зауважень до акту у строк до 29 квітня 2021 року. В письмових запереченнях ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» зазначено, що ОСОБА_1 працювала на умовах цивільно-правового договору з 01 листопада 2019 року по теперішній час. Договір врегульовано нормами Цивільного кодексу України, його укладання не регулюється законодавством про працю, а тому органи Держпраці не уповноважені контролювати вказані договори (т. 1 а.с. 163). Листом № 176 від 29 квітня 2021 року головний державний інспектор Світличний В.М. повідомив ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ», що викладені зауваження не спростовують виявлених під час проведення інспекційного відвідування порушень (т. 1 а.с. 164). Заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Мартинюк М.М. 30 квітня 2021 року винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС, згідно з якою на підставі Акта інспекційного відвідування від 29 квітня 2021 року за № СМУ932/1107/АВ за порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, керуючись статтею 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509), накладено на ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» штраф у розмірі 60000,00 грн. Постанова отримана директором ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» Мілявським А.Р. 30 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 140, 165). Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем постанови від 30.04.2021 про накладення на товариство штрафу у розмірі 60000, 00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом (пункт 7 Положення № 96). За приписами пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: - здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6); - здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (підпункт 9). Повноваження, права та обов`язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих Законами України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та від 08 вересня 2004 року № 1986-IV "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" (далі - Конвенція № 81 та Конвенція № 129). Вказані Конвенції мають пріоритетне значення, оскільки: статтею 15 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-IV "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України занотовано: якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди. Відповідно до статті 16 Конвенції № 81 інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом № 877-V, дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. За змістом частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Визначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону (частина шоста статті 2 Закону № 877-V). Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V обумовлено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. За абзацом третім статті 1 Закону № 877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Підстави для здійснення позапланових заходів передбачені частиною першою статті 6 Закону № 877-V. Частиною другою статті 6 Закону № 877-V закріплено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону. Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина третя статті 6 Закону № 877-V). Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається (частина четверта статті 6 Закону № 877-V). З огляду на положення частин п`ятої, шостої статті 2 Закону № 877-V відповідач при проведенні заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у формі інспекційних відвідувань має забезпечити виключно дотримання вимог частини третьої статті 6 Закону № 877-V щодо ознайомлення суб`єкта господарювання з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Вимоги, передбачені частиною першою, другою та четвертою статті 6 Закону № 877-V для відповідача при проведенні заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин у формі інспекційних відвідувань не є обов`язковими. Частиною першою статті 259 КЗпП України передбачено: державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (частина перша статті 265 КЗпП України). Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон). Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку (абзац другий пункту 1 Порядку № 823). Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 2 Порядку № 823). За унормуванням абзаців першого, другого пункту 3 Порядку № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження) та які пройшли перевірку знань у порядку, визначеному Мінекономіки. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами. Підпунктом 8 пункту 5 Порядку № 823 передбачено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань є доручення Прем`єр-міністра України. Отже, доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року № 10033/1/1-20, є окремою та самостійною підставою для здійснення інспекційних відвідувань, передбаченою пунктом 5 Порядку №

823. Пунктом 8 Порядку № 823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності). В пункті 9 Порядку № 823 зазначено, що тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів. Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги (підпункти 1, 2 пункту 10 Порядку № 823). Пунктом 11 Порядку № 823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Згідно з пунктом 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці (пункт 17 Порядку № 823). Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, відповідно до пункту 18 Порядку № 823 акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження. Згідно з пунктом 23 Порядку № 823 у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках. У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис. Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування. Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання. У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 24 Порядку № 823). Заходи з притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (пункт 25 Порядку № 823). Таким чином аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що інспекційне відвідування є формою державного контролю за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення тривалістю не більше 10 робочих днів. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи до притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. У свою чергу, інспекційне відвідування здійснюється без попереднього повідомлення об`єкта відвідування. Службове посвідчення інспектор праці пред`являє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі під час інспекційного відвідування. За правилами абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження. Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини третя та четверта статті 265 КЗпП України). Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509). Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників. За унормуванням пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, вказаних в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Положеннями абзаців першого, другого пункту 4 Порядку № 509 занотовано: під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка (абзац третій пункту 4 Порядку № 509). Матеріалами справи підтверджено, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування головним державним інспектором Світличним В.М. 27 квітня 2021 року складено акт № СМУ932/1107/АВ інспекційного відвідування ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» про виявлені порушення вимог законодавства, а саме: що ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» порушено ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (т. 1 а.с. 158-162). Таким чином визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності чи відсутності трудових відносин між ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» та ОСОБА_1 . За статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. В частині 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. За змістом статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Статтею 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України). У той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За змістом статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Частинами першою та другою статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. За правилом частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Колегія суддів зазначає, що підрядні (цивільно-правові) угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Основною ознакою, що відрізняє підрядні (цивільно-правові) відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об`єктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством (зокрема, статтями 3, 7, 9, 9-1, 44 КЗпП України). Положення ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання суспільних відносин, які виникають у зв`язку з укладенням трудового договору (контракту). У свою чергу, за підрядним договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг (підрядника) у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 295/8991/17 та від 22.05.2019 у справі № 757/49315/16-ц. Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) 01 листопада 2019 року укладено договір б/н, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконувати роботу з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, сам забезпечує себе усім необхідним для виконання роботи. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу. За виконану роботу Замовник повинен сплатити Виконавцеві винагороду у розмірі 10% від встановленої штатним розписом заробітної плати кожен місяць. Строк дії договору чітко не визначений, а відповідно до п. 5.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (т. 1 а.с. 30). Аналогічні за змістом договори укладено між ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року (т. 1 а.с. 29-30). На підтвердження виконання ОСОБА_1 робіт за вищевказаними договорами позивачем надано до суду копії актів приймання-передачі виконаних робіт за кожен місяць за період з листопада 2019 року по березень 2021 року, які мають ідентичний перелік виконаних робіт, а саме: складання первинних документів Замовника, відображення господарської діяльності Замовника за рахунками бухгалтерського і податкового обліку, здійснення розрахунку всіх необхідних до сплати податків і надання цієї інформації Замовнику, ведення кадрового обліку та нарахування заробітної плати співробітникам Замовника, підготовка бухгалтерської та фінансової звітності Замовника до відповідних державних органів, підготовка платіжних документів (платіжних доручень) Замовника у системі Інтернет-Клієнт-Банк (т. 1 а.с. 31-47). Вказані акти приймання-передачі виконаних робіт відрізняються один від одного виключно датою складання та розміром вартості виконаних робіт, яка відповідно до п. 2.1 Договору визначена у розмірі 10% від встановленої штатним розписом заробітної плати за місяць. Позивачем надано до суду копії списків на виплату коштів ОСОБА_1 у розмірах, що співпадають з сумами, зазначеними в актах приймання-передачі виконаних робіт та списки податків, що перераховуються із зазначенням сум ЄСВ, нарахованих на виплати ОСОБА_1 , утриманого податку з доходів фізичних осіб та військового збору (т. 1 а.с. 80-96, 97-130). Таким чином, зазначені вище договори були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини. Отже, за своїм характером такі правовідносини є цивільно-правовими, оскільки містять конкретні об`єми робіт, ОСОБА_1 виконувала індивідуально-визначену роботу, а саме: роботу з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. В письмових запереченнях ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» зазначено, що ОСОБА_1 працювала на умовах цивільно-правового договору з 01 листопада 2019 року по теперішній час. Договір врегульовано нормами Цивільного кодексу України, його укладання не регулюється законодавством про працю, а тому органи Держпраці не уповноважені контролювати вказані договори (т. 1 а.с. 163). Крім того, з наданих позивачем копій штатних розписів за період з 01 листопада 2019 року по 01 березня 2021 року, вбачається відсутність посади бухгалтера (т. 1 а.с. 66-79). З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи представника позивача в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 виконували роботу за цивільно-правовими договорами. Суд зазначає, що у вимозі про надання документів № СМУ932/1107/АВ від 14 квітня 2021 року інспектор праці не вимагав надання розрахункових відомостей, однак, позивачем в межах інспекційного відвідування було надано копії розрахункових відомостей за січень 2021 року (аванс та заробітна плата), лютий 2021 року (аванс та заробітна плата), березень 2021 року (аванс та заробітна плата), та квітень 2021 року (аванс), які містять інформацію про нараховані та виплачені працівникам ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» кошти, утримані податки та збори, у тому числі про нарахування коштів ОСОБА_1 у вигляді авансу та заробітної плати. Вказані відомості підписано ОСОБА_1 як бухгалтером та Мілявським А.Р. - директором, підписи яких скріплено печаткою ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» (т. 1 а.с. 203-209). Звіти ТОВ «ТОП ФЬЮЕЛ» про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2019 року по грудень 2020 року включно містять інформацію про щомісячно нараховані ОСОБА_1 кошти з відміткою про те, що вказані суми сплачено як винагорода за договорами цивільно-правового характеру, трудова книжка на підприємстві відсутня, а також зазначено про те, що ОСОБА_1 відпрацювала звітний місяць повністю (т. 1 а.с. 210-248). Таким чином позивачем виконано вимогу відповідача про надання витребуваних документів у повному обсязі. Крім того, суд зазначає, що доводи представника відповідача про те, що під час складання оскаржуваної постанови від 30 квітня 2021 року № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС допущено технічну помилку в написанні дати складання Акта інспекційного відвідування № СМУ932/1107/АВ, а саме: вказано, що його складено 29 квітня 2021 року замість вірної дати - 27 квітня 2021 року не беруться до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази підтверджуючі саме здійснення відповідачем помилки Тобто, постанова Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 30 квітня 2021 року № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС в частині розміру застосованого штрафу не відповідає вимогам абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, є протиправною та підлягає скасуванню. З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (ч. 1 ст. 317 КАС України). Керуючись ст.ст. 195, 310, 315, п. 4 ч. 1 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 р. - задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 р. у справі № 360/2876/21 - скасувати. Прийняти нову постанову. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 30.04.2021 № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС - задовольнити. Визнати протиправною та скасувати винесену заступником начальника Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці постанову від 30.04.2021 № СМУ932/1107/АВ/СПТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОП ФЬЮЕЛ" штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 60000, 00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді І.В. Геращенко І.Д. Компанієць