Постанова КЦС ВС № 333/2567/21

Постанова Іменем України 10 листопада 2021 року м. Київ справа № 333/2567/21 провадження № 61-13558св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Держава Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року у складі судді Кулик В. Б. та постановуЗапорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Маловічко С. В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що в провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Позивач зазначив, що при детальному ознайомленні з матеріалами справи ним встановлено, що один з додатків до позовної заяви, а саме - розрахунок ціни позову, складено з використанням російської мови. Припис про необхідність використання в документі російської мови та переклад відсутні. Позивач вважає, що, прийнявши від Концерну «Міські теплові мережі» до розгляду документацію з частковим використанням російської мови, Комунарський районний суд м. Запоріжжя прямо порушив права і свободи ОСОБА_1 , закріплені Конституцією України. З урахуванням викладених обставин позивач просив суд: визнати дії Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя такими, що порушують конституційні права ОСОБА_1 ; встановити рівень впливу російської ворожої агітації на посадових осіб Комунарського районного суду м. Запоріжжя та визначити ступінь причетності голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя до порушення конституційних прав і свобод ОСОБА_1 ; стягнути з Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 завдану моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, враховуючи предмет позову, з яким позивач звернувся до суду, вказаний позов не може бути предметом судового розгляду. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам процесуального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 09 серпня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року та постановуЗапорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року. В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій, справу направити для розгляду до належного суду. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення постановленіз порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи. Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 01 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні приписи містяться у частині першій статті 4 ЦПК України. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України). Територіальна юрисдикція (підсудність) встановлена § 3 Глави 2 Розділу I ЦПК України. За загальним правилом, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (стаття 27 ЦПК України). Разом із тим, частиною першою статті 26 ЦПК України визначено, що підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін. Згідно з частиною шостою статті 31 ЦПК України справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності. Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав. Позивач, посилаючись на порушення Комунарським районним судом м. Запоріжжя, зокрема його головою та суддями, його конституційних прав, у позові просив: визнати дії Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя такими, що порушують конституційні права ОСОБА_1 ; встановити рівень впливу російської ворожої агітації на посадових осіб Комунарського районного суду м. Запоріжжя та визначити ступінь причетності голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя до порушення конституційних прав і свобод ОСОБА_1 ; стягнути з Держави Україна в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 завдану моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн. Системний аналіз змісту вказаних позовних вимог дозволяє дійти висновку, що позовні вимоги фактично заявлені до Комунарського районного суду м. Запоріжжя, який і є відповідачем у справі. При цьому слід ураховувати, що належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19)). Разом із тим, Комунарський районний суд м. Запоріжжя, отримавши зазначений позов ОСОБА_1 , всупереч вимогам частини першої статті 26,частини шостої статті 31 ЦПК України, не вирішив питання пропередачу справи до суду вищої інстанції для визначення підсудності, а ухвалою від 05 травня 2021 року відмовив у відкритті провадження у справі. Відтак, питання щодо можливості відкриття провадження у справі вирішено неповноважним складом суду. Апеляційний суд при апеляційному перегляді справи на вказане уваги також не звернув. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України). З огляду на викладене, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для виконання вимог частини першої статті 26 ЦПК України. Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2021 року та постановуЗапорізького апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Комунарського районного суду м. Запоріжжя про порушення конституційних прав направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий М. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов