Постанова 4875 № 922/1777/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 року м. Харків Справа № 922/1777/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О., суддя Істоміна О.А. за участю секретаря судового засідання Склярук С.І. та представників учасників справи: від позивача: Котовська Т.О.; від відповідача: Авілова К.Є.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 (суддя Новікова Н.А.) за позовом - Акціонерного товариства Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м.Одеса; до - Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м.Харків; про - стягнення штрафу та пені у розмірі 239 287, 87 грн. ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року до господарського суду Харківської області звернулося Акціонерне товариство Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м.Одеса (далі-Позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м.Харків (далі-Відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 232 800,00 грн та 6 487,87 грн пені, за неналежне виконання Відповідачем умов договору поставки №ОД/НХ-20-388НЮ. Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача штраф у розмірі 232 800,00 грн та пеню у розмірі 6487,87 грн. Судові витрати у розмірі 3590,00 грн віднесені на Відповідача. Відповідач, не погодившись із прийнятим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та ухвалити у справі №922/1777/21 нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, Відповідач зазначає наступне: - надана Позивачем роздруківка екрану монітору з зображенням електронної скриньки на підтвердження факту отримання Відповідачем заявки №НХ-09/4038 саме 10.09.2020 року не може вважатися електронним документом, не містить обов`язкового реквізиту електронного документу, а саме електронного підпису на підставі приписів ст.ст.5,6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг; - в матеріалах справи відсутні докази отримання електронного листа Позивача Відповідачем, які передбачені ст.11 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, що не дозволяє встановити дату від якої необхідно обліковувати строк поставки товару, передбачений п.5.2. Договору, та відповідно, нараховувати штрафні санкції; - судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу, який було заявленого до стягнення Позивачем. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв та клопотань, а також відзиву на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасникам справи. До канцелярії Східного апеляційного господарського суду 20.09.2021 року від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване рішення господарського суду без змін. На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 24.09.2021 року від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 18.10.2021 року о 10:00 год у справі №922/1777/21 в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за проведення зазначеної конференції-Господарський суд Одеської області. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду вищезазначене клопотання Позивача-задоволено, відповідальним за проведення конференції визначено Господарський суд Одеської області. На електронну адресу Східного апеляційного господарського суду 18.10.2021 року від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 08.11.2021 року о 09:30 год у справі №922/1777/21 в режимі відеоконференції, визначивши відповідальним за проведення зазначеної конференції-Господарський суд Одеської області. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 року вищезазначене клопотання Позивача-задоволено, відповідальним за проведення конференції визначено Господарський суд Одеської області. Будь-яких інших заяв чи клопотань до канцелярії Східного апеляційного господарського суду в межах розгляду даної апеляційної скарги не надходило. Представник апелянта в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 - скасувати. Представник Позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оспорюване рішення господарського суду без змін. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи із наступного. Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не оспорюється наступні обставини: - укладення 22.07.2020 року між сторонами договору поставки №ОД/НХ-20-388НЮ (далі-Договір), відповідно до п. п. 1.1, 1.4 якого Відповідач передає у власність Позивачу, а Позивач оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною, та яка була підписана сторонами 22.07.2020 року; - передання Відповідачем на підставі видаткової накладної №25 від 12.10.2020 року (підписаної представниками сторін) у власність Позивача товар на виконання умов Договору, загальною вартістю 1 164 000,00 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає про порушення Відповідачем умов договору поставки №ОД/НХ-20-388НЮ в частині здійснення поставки товару поза межами строку, передбаченого пунктом 5.2 Договору, що стало підставою нарахування Позивачем в порядку п. 11.3 Договору штрафу у розмірі 232 800,00 грн та 6 487,87 грн - пені. Відповідач в суді першої інстанції проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що Позивачем не надано належних доказів направлення Відповідачу письмової заявки №НХ-09/4038 від 10.09.2020 року, а наданий в підтвердження вказаного скріншот з електронної сторінки не може вважатись належним доказом, оскільки з нього неможливо встановити дату направлення, електронної адреси отримувачу, зміст листа. Крім цього, Відповідач вказує, що Позивачем не надано доказів отримання відповідачем заявки №НХ-09/4038 від 10.09.2020 року, тим більше Відповідач стверджує що такої заявки він взагалі не отримував, що свідчить про недоведеність Позивачем факту неналежного виконання Відповідачем умов спірного Договору. Також ним надано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зазначено про доведеність Позивачем належними доказами факту поставки Відповідачем товару з порушенням останнім встановленого умовами Договору строку. Щодо відмови у задоволенні заявленого Відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу на 90%, судом зазначено про відсутність в даній ситуації передбачених законом підстав до зменшення заявленого Позивачем розміру штрафу. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом даного спору є наявність або відсутність порушення виконання Відповідачем господарського зобов`язання, що випливає з укладеного між сторонами Договору та полягає в простроченні поставки товару. Відповідно до умов п.5.2 Договору передбачений строк поставки товару протягом 10 днів з моменту отримання письмових заявок. В тому ж пункті сторонами передбачено декілька способів отримання заявок, зокрема-факсом (за певно визначеним номером), електронною поштою; листом (за певно визначеною адресою). При цьому адресу електронної пошти сторони в умовах Договору не узгодили. Вимогами п.5.1 Договору визначені умови, яким повинна відповідати вищенаведена заявка, зокрема, її письмова форма та обов`язкове її засвідчення щонайменше двома підписами з перелічених службових осіб Позивача. Позивач посилається на наявність заявки на поставку товару за договором на загальну суму в 1 164 000 грн у вигляді шестерні відомої вісьового редуктора та валу ведучої шестерні редуктора, кількістю по десять одиниць кожного, що датована 10.09.2020 року та підписана відповідними посадовими особами Позивача (а.с.16). У якості доказу відправлення цієї заявки Відповідачу та отримання її останнім саме у зазначену дату, Позивач надає скріншот екрану монітора, що містить зображення електронного листа на «завод Одеської жд» із додатком. При цьому співвіднести зміст вищенаведеної заявки із відповідним додатком до електронного листа, що зображений на скріншоті веб-сторінки - не уявляється можливим. Іншого доказу направлення Відповідачу та отримання останнім відповідної заявки Позивачем не надано, Відповідачем зазначена обставина не визнавалася як в суді першої, так і в суді апеляційній інстанції. Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що товар, який співпадає за найменуванням, кількістю та вартістю зазначеного в заявці, був поставлений Відповідачем Позивачу за накладною №25 від 12.10.2020 року, що містить посилання на Договір, але не містить посилання на зазначену заявку. Відповідно до умов п. 11.3 Договору, у разі затримки поставки товару Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а також штраф у розмірі 20% вартості такого товару. Саме строк після спливу десяти днів з моменту оформлення та надіслання електронною поштою відповідної заявки - 10.09.2020 по момент фактичної поставки товару за накладною від 12.10.2020, що складає 17 днів, Позивач вважає періодом порушення та нараховує за ці дні відповідні штрафні санкції. Отже, з урахуванням меж позовних вимог та вищенаведених умов п.п.5.1,5.2. та 11.3 Договору, предметом доведення є дата відправлення Позивачем у визначений Договором спосіб та отримання заявки Відповідачем, а також кількість днів між зазначеною подією та моментом поставки товару. При цьому дослідження самого факту поставки товару, що перелічений в заявці, не має значення для вирішення даного спору, оскільки його наявність не впливає на встановлення вищенаведених обставин, а саме - встановлення факту порушення строку поставки та його тривалість. Згідно із частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про незастосування до виниклих правовідносин положення Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (далі-Закон), оскільки положення даного закону поширюються на правовідносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів. Висновок суду першої інстанції обґрунтований тим, що спірна заявка на поставку товару має паперову форму виразу та підписана уповноваженою особою, а отже лише її відправка здійснювалась через електронну адресу, що не дає підстав вважати про статус даних заявок як електронних документів. Суд вважав, що оскільки заявка була підписана власноручно уповноваженими на те особами та надіслана на офіційну електронну адресу Відповідача, яка міститься як в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, так і зазначена Відповідачем під час участі в електронних торгах в системі Prozorro, а отже і не потребувала накладення електронного цифрового підпису при їх надісланні. За змістом ст. 5 Закону електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Отже відправлення документу, що має паперову форму виразу електронною поштою без створення електронного документу неможливо, оскільки сам паперовий документ залишається у відправника. Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, що використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №904/2882/18, від 24.09.2019 у справі №922/1151/18, від 28.12.2019 у справі №922/788/19, №910/8554/20 від 15.04.2021 року. Отже наданий Позивачем доказ на підтвердження обставини як часу відправлення, так і отримання заявки Відповідачем, у вигляді лише скріншота веб-сторінки-є неналежним доказом в силу Закону. Іншого доказу Позивачем не надано. Дослідження поведінки Відповідача, зокрема, щодо фактичної поставки товару, або направлення вимоги в межах іншої господарської справи, де він посилається на вихідний лист Позивача №НХ-09/4038 від 10.09.2020 року не є доказом відправлення спірної заявки Позивача та отримання її Відповідачем саме у зазначену дату, жодних доказів визнання цієї обставини Відповідачам матеріали справи на містять. Отже висновок суду першої інстанції про доведення факту прострочення Відповідачем поставки товару базується лише на припущеннях суду при відсутності належних доказів. Заявлення в суді першої інстанції клопотання про зменшення штрафних санкцій також не свідчить про визнання Відповідачем позовних вимог, за поясненнями останнього таке клопотання надано на випадок задоволення судом позовних вимог задля запобігання надмірного фінансового навантаження. Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, про безпідставність заявлених Позивачем позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафу та пені за неналежне виконання останнім умов п. 5.2. Договору в частині порушення строків поставки товару, оскільки факту та періоду такого прострочення Позивачем в межах даної справи не доведено належними доказами, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню. За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За таких підстав апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 про задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафу у розмірі 232 800,00 грн та 6 487,87 грн пені скасуванню, на підставі ст.277 ч.1 п.2, ГПК України через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. В справі №922/1777/21 слід прийняти нове судове рішення про відмову у задоволення заявлених Акціонерним товариством Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м.Одеса позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м.Харків про стягнення штрафу та пені. На підставі вимог ст.129 ГПК України судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанції у вигляді сплаченого судового збору слід покласти на Позивача, стягнувши з останнього на користь Відповідача судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 384,00 грн. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м.Харків на рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 - задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2021 року у справі №922/1777/21 - скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна м. Харків про стягнення штрафу та пені - відмовити. Судові витрати за подання позовної заяви до суду першої інстанції та перегляд справи в суді апеляційної інстанції віднести на Акціонерне товариство Українська залізниця м.Київ в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м.Одеса. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (65012, м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РВЗ Україна (61082, м.Харків, пр.Московський, 144-А, код ЄДРПОУ 40602601) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 384,00 грн. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 12.11.2021 року. Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя Д.О. Попков Суддя О.А. Істоміна