Постанова 4875 № 905/1346/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/1346/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М., представників сторін: прокурор - Горгуль Н.В., службове посвідчення №057317 від 09.10.2020, позивача - не з`явився, відповідача - Норочевський О.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1087867 від 09.09.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2019 від 25.05.2009, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon, апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№2627Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Шиловою О.М., час проголошення рішення - 13:22год., дата складання повного тексту рішення - 30.07.2021, у справі №905/1346/20 за позовом Керівника Слов`янської місцевої прокуратури, м. Слов`янськ, Донецька обл., в інтересах держави в особі Святогірської міської ради, м. Святогірськ, Донецька обл., до фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни, м. Слов`янськ, Донецька обл., про стягнення 657 442, 96грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати ВСТАНОВИВ: Керівник Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Святогірської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог) до фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни про стягнення 657 442, 96грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, будучи з 06.04.2012 власником комплексу турбази "Наметове містечко" за адресою: Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Набережна, 10, та користуючись земельною ділянкою комунальної власності, кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 площею 0, 6291га, без оформлення правовстановлюючих документів на землю, за період 01.07.2017 - 30.04.2020 (з урахуванням меж позовної давності) безпідставно зберегла у себе кошти у розмірі орендної плати, що призвело до недоотримання місцевим бюджетом 657 442, 96грн, які мають бути повернуті власнику ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 позов керівника Слов`янської місцевої прокуратури залишено без задоволення з тих підстав, що в порушення припису частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, у матеріалах справи відсутні докази складення Святогірською міською радою як орендодавцем та направлення Репі О.В. для підписання проекту додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди в частині заміни землекористувача земельної ділянки з Ріпи Г.І. на Репу О.В. Суд першої інстанції також дійшов висновку, що належними та допустимими доказами не доведені вихідні дані, використані для розрахунку розміру недоотриманого власником землі доходу у вигляді орендної плати за спірний період. Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати покласти на відповідача. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що матеріалами справи і прокурором доведено відсутність належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної ділянки, та державної реєстрації такого права. Прокурор вважає, що під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено усі необхідні умови наявності у даному випадку кондикційних правовідносин. Крім того, як вказує апелянт, матеріалами справи підтверджується факт присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, її формування як об`єкта цивільних прав та державну реєстрацію відповідно до вимог чинного на той час законодавства, що є підставою для обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Прокурор також зазначає, що оскільки цільове призначення спірної земельної ділянки встановлено відповідним рішенням ради, яке відповідачем не оскаржувалось, змін до вказаного рішення та Державного земельного кадастру про зміну цільового призначення не здійснювалось, необгрунтованими є висновки суду першої інстанції про відсутність документально підтверджених відомостей про встановлення цільового призначення та виду використання земельної ділянки і, як наслідок, недоведеності застосування у розрахунку відсотку орендної плати - 5%. Поряд з цим, як вказує прокурор, мінімальний та максимальний розмір орендної ставки визначено на законодавчому рівні статтею 288 Податкового кодексу України, а отже, незгода суду з проведеним розрахунком не є підставою для відмови у позові. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі № 905/1346/20; встановлено учасникам справи строк до 15.09.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.09.2021 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 23.09.2021 о 10:45год. 14.09.2021 від представника відповідача - адвоката Норочевського О.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх.№10655). Заявник просить суд надати йому можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи Easycon. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 заяву представника відповідача - адвоката Норочевського О.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 23.09.2021 о 10:45год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon. 15.09.2021 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10735), вважає, що земельна ділянка, яка є предметом спору, не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що, на думку відповідача, виключає можливість обчислення суми безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю. Відповідач також вважає, що в матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на приналежність земельної ділянки до комунальної форми власності. З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 - без змін. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2021, у зв`язку з відпусткою судді Бородіної Л.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.09.2021, яке відбулось у режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon, прокурор оголосила доводи апеляційної скарги. Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 14:30год. 04.11.2021; клопотання представника відповідача - адвоката Норочевського О.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в програмі Easycon задоволено; постановлено судове засідання, призначене на 04.11.2021 о 14:30год., провести в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon. 03.11.2021 від Слов`янської окружної прокуратури надійшли заперечення на відзив відповідача на апеляційну скаргу (вх.№12695), вважає, що в ході розгляду справи прокурором та органом місцевого самоврядування надано всі необхідні документи, які свідчать про сформованість земельної ділянки, яка є предметом даної справи. Прокурор також зазначає, що земельна ділянка є комунальною власністю на підставі положень законодавства. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.11.2021, яке відбулось у режимі відеоконференції за допомогою системи EasyCon, прокурор просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю; судові витрати покласти на відповідача. Представник відповідача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 - без змін. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, прокурор та представник відповідача висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, про що учасники справи були повідомлені ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2021, 23.09.2021, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого. Як встановлено місцевим господарським судом, 06.05.2011 Святогірська міська рада (Орендодавець) та фізична особа-підприємець Ріпа Галина Іванівна (Орендар) уклали договір оренди землі №141410004000044 (далі - Договір оренди; т.1 а.с.122-128), згідно з пунктом 1 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель рекреаційного призначення Святогірської міської ради, розташовану в м. Святогірськ по вул.Набережна,

10. За змістом Договору, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0, 6291га кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (пункт 2); на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди комплексу турбази "Наметове містечко", для обслуговування яких передається в оренду земельна ділянка (пункти 3, 14); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 324 580, 87грн (пункт 5); орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки, що складає 16 229, 02грн на рік (пункт 9); обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 10); передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації Договору оренди за актом її приймання-передачі (пункт 19). Відповідно до пункту 8 та пункту 41 Договору оренди, Договір укладений на 3 роки та набирає чинності після підписання сторонами і його державної реєстрації. Відповідно до пункту 35 Договору оренди, його дія припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - придбання орендарем земельної ділянки у власність; - викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди підписаний обома сторонами без зауважень, скріплений печаткою Орендодавця та зареєстрований у відділі Держкомзему в м. Слов`янську Донецької обл., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.05.2011 за №141410004000044 (т.1 а.с.128). 04.04.2012 приватний нотаріус Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. видав гр-ці Репі Олені Вікторівні (відповідачці) Свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстроване в реєстрі за №1633, спадкодавець - Ріпа Галина Іванівна ), згідно з яким спадщина складається з комплексу турбази "Палаточний городок" (мовою оригіналу) за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Набережна, 10 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 0, 6291га, кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 земель Святогірської міської ради (т.1 а.с.19). На підставі Свідоцтва про право на спадщину 06.04.2012 Репа О.В. зареєструвала за собою право приватної власності на нерухоме майно: комплекс, турбаза "Палаточний городок", розташований за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 (номер запису 77 в книзі 2/63), що підтверджується: витягом №33748302 від 06.04.2012 КП "БТІ", м. Слов`янськ, про державну реєстрацію прав (т.1 а.с.20), а також інформаційною довідкою №212892486 від 17.06.2020 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, в якій окрім наведеної інформації значиться площа земельної ділянки: 6 291кв.м (т.1 а.с.24-25). У зв`язку з прийняттям спадщини на комплекс турбази "Наметове містечко", розташований за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 , Репа О.В. заявою б/н від 13.04.2012 просила Святогірську міську раду внести зміни до Договору оренди "зі строком оренди 25 років" (т.1 а.с.21). Святогірська міська рада розглянула заяву б/н від 13.04.2012 Репи О.В. та Рішенням №8-ХХІ-6 від 31.05.2012 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 06.05.2011 за №141410004000044" (т.1 а.с.22) припинила Договір оренди в частині оренди земельної ділянки площею 0, 6291га по вул. Набережній, 10 в м. Святогірську Ріпою Галиною Іванівною (пункт 1); внесла зміни до Договору оренди в частині заміни землекористувача земельної ділянки на Репу Олену Вікторівну (пункт 2); зобов`язала гр-ку Репу О.В. : в місячний термін укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки з організацією, що має ліцензії на виконання відповідних видів робіт; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розробити та затвердити у встановленому законом порядку; укласти додаткову угоду до Договору оренди відповідно до пункту 2 даного рішення (пункт 3). Листом №1391/02-31 від 26.11.2015 (т.1 а.с.23) Святогірська міська рада нагадала Репі О.В. про те, що Рішенням ради №8-ХХІ-6 від 31.05.2012 землекористувач земельної ділянки площею 0, 6291га в м. Святогірську по вул. Набережній, 10 змінений з Ріпи Г.І. на Репу О.В. , але право оренди за Репою О.В. не зареєстроване; зауважила, що використання земельної ділянки без оформлення відповідного права є порушенням законодавства, а бездіяльність щодо укладення договору оренди завдає збитків територіальній громаді; запропонувала Репі О.В. негайно укласти договір оренди земельної ділянки і провести його державну реєстрацію. Вказаний лист отриманий адресатом 17.12.2015, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.23). Поряд з цим, лист ради №1391/02-31 від 26.11.2015 не містить переліку додатків - отже, проект додаткової угоди, який рада в листі пропонувала негайно укласти, Репі О.В. з цим листом направлений не був. Розглянувши звернення гр-ки Репи О.В. (відсутнє у матеріалах справи), Святогірська міська рада прийняла Рішення №9-ХХVІІІ-7 від 27.06.2018 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки гр. Репі О.В. " (т.1 а.с.85), яким надала гр-ці Репі О.В. дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0, 6300га по вул. Набережній, 10 в м. Святогірську для обслуговування комплексу турбази "Наметове містечко" із земель рекреаційного призначення та рекомендувала гр-ці Репі О.В. в місячний термін укласти договір на розробку проекту землеустрою. Відповідно до акту №18/06.06-13 від 08.04.2020 обстеження земельної ділянки (т.1 а.с.33-34), постійною депутатською комісією з питань землекористування, містобудування, екології та питань депутатської діяльності Святогірської міської ради за участю начальника відділу житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту і зв`язку, благоустрою, архітектури, містобудування та земельних відносин Святогірської міської ради проведене обстеження земельної ділянки в м. Святогірську по вул. Набережній, 10 кадастровий номер 1414170500:01:001:0855. Обстеження земельної ділянки проведене у зв`язку з необхідністю самоврядного контролю за використанням земель комунальної власності Святогірської міської ради. В акті обстеження зазначено: загальна площа земельної ділянки - 0, 6291га; площа, на якій вчинене правопорушення - 0, 629га; форма власності - комунальна; категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення земель - для обслуговування комплексу турбази "Наметове містечко"; право оренди не зареєстроване; рішення №8-ХХІ-6 від 31.05.2012 Святогірської міської ради Репою О.В. не виконане; на звернення Репи О.В. у 2018 році Святогірська міська рада прийняла рішення №9-ХХVIII-7 від 27.06.2018 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки Репі О.В. ", однак, проект землеустрою на затвердження до Святогірської міської ради не надавався. Жодних проплат за користування земельною ділянкою від власника комплексу турбази "Наметове містечко" Репи О.В. до Святогірської міської ради не надходило. При обстеженні об`єкта перевірки комісія встановила, що комплекс турбази "Наметове містечко" складається з 13-ти дерев`яних будинків відпочинку, приблизно площею 12, 0кв.м кожний; на об`єкті будівельних робіт чи будь-якої іншої діяльності не ведеться; територія турбази та навколо неї захаращена бур`янами та залишками будматеріалів. На підтвердження встановлених комісією фактів до акту обстеження додані матеріали фото фіксації фактичного стану земельної ділянки на 08.04.2020 (т.1 а.с.36-38). Акт обстеження направлений відповідачці 15.05.2020 листом з описом вкладення (т.1 а.с.39). У відповідь на лист №40-4077вих-20 від 15.05.2020 прокурора про надання інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 6291га кадастровий номер 1414170500:01:001:0855, розташованої в межах прибережної захисної смуги р. Сіверський Донець в м. Святогірську по вул. Набережній, 10 (т.1 а.с.40) Міськрайонне управління у Слов`янському районі та м.Слов`янську Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області листом №383/116-20 від 20.05.2020 повідомило: відповідно до даних Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 площею 0, 6291га, код класифікації видів цільового призначення земель відсутній, розташованої за адресою м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 , станом на 01.01.2020 дорівнює 4 698 726,75грн та за 2017, 2018, 2019 роки не індексувалась (т.1 а.с.41). У відповідь на лист №805/0201-15 від 10.06.2020 Святогірської міської ради про надання інформації, чи сплачувала Репа О.В. протягом останніх 3-х років плату за земельну ділянку кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 площею 0, 6291га за адресою: м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 (т.1 а.с.45) Слов`янсько-Лиманське управління ГУ ДПС у Донецькій області листом №48736/10/05-99-55-33 від 12.06.2020 повідомило, що фізична особа Репа О.В. не перебуває на податковому обліку як платник орендної плати за земельну ділянку площею 0, 6291га, розташовану за вказаною адресою (т.1 а.с.46). Представник відповідача звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з адвокатським запитом б/н від 29.11.2020 (т.1 а.с.197), в якому просив надати інформацію з таких питань: - чи є скасованою державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 площею 0, 6291га, розташованої за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 ? - якщо так, то коли саме і з яких підстав? Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом №29-5-0.2-6227/2-20 від 08.12.2020 (т.1 а.с.198) повідомило: відповідно до пункту 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення; за інформацією Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного Управління Держгеокадастру у Донецькій області рішенням №8-ХХІ-6 від 31.05.2012 Святогірської міської ради припинений договір оренди землі, зареєстрований 06.05.2011 за №141410004000044; враховуючи викладене, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855 не підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру. У відповідь на уточнений запит б/н від 23.12.2020 про надання додатково інформації: з якої дати кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 не є чинним або реєстрація земельної ділянки з цим кадастровим номером площею 0, 6291га, розташованої за адресою: Донецька область, м.Святогірськ, вул.Набережна, 10 , є скасованою/припиненою (т.1 а.с.199) листом №29-5-0.2-6599/2-20 від 30.12.2020 (т.1 а.с.200) Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило представнику відповідачки: відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855 унеможливлює надання інформації про дату реєстрації земельної ділянки та її скасування. Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна за адресою: Донецька область, м.Святогірськ, вул.Набережна, 10 , а саме - комплексу турбази "Наметове містечко". Вказане майно зареєстроване за відповідачкою на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом №1633 від 04.04.2012, в якому зазначено, що комплекс турбази розташований на земельній ділянці загальною площею 0,6291га кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 земель Святогірської міської ради. Факт формування земельної ділянки площею 0, 6291га як об`єкта цивільних прав підтверджується також Планом (схемою) меж земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (т.1 а.с.157-158) та Витягом б/н від 06.04.2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (т.2 а.с.15). Після звернення до Святогірської міської ради із заявою б/н від 13.04.2012 про внесення змін до Договору оренди відповідач протягом дев`яти років поспіль, в тому числі після зміни правового регулювання порядку отримання та оформлення речових прав на земельні ділянки (статті 123, 126 Земельного кодексу України), не вживала належних заходів для реєстрації речового права на землю під комплексом турбази, власником якої вона є. Суд також встановив, що Святогірська міська рада як власник землі протягом тривалого часу (з 2013 року) не вживає необхідних заходів для перенесення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855 до Державного земельного кадастру та реєстрації за собою права власності на неї. Щодо здійсненого прокурором розрахунку безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати, судом першої інстанції встановлено, що розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 657 442, 96грн складений на підставі: 1) відомостей листа №383/116-20 від 20.05.2020 Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (т.1 а.с.41); 2) рішення Святогірської міської ради №3-LVI-6 від 05.06.2015 "Про затвердження Положення про плату за землю" (т.1 а.с.27-29), а також додатково підтверджується Витягом №591/116-21 від 08.07.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.2 а.с.10). Як встановлено місцевим господарським судом, Витяг б/н від 06.04.2011 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (т.2 а.с.15) містить такі відомості: землекористувач - фізична особа-підприємець Ріпа Галина Іванівна; місце розташування земельної ділянки - вул. Набережна, 10, м. Святогірськ Донецької області ; цільове призначення (використання) земельної ділянки - землі комерційного використання; площа земельної ділянки - 0, 6291га; локальний Км3 - 1, 43; нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 324 580, 37грн. Лист №383/116-20 від 20.05.2020 (т.1 а.с.41) Міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області містить такі відомості: відповідно до даних Державного земельного кадастру у земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 площею 0, 6291га, розташованої за адресою м. Святогірськ, вул. Набережна, 10, код класифікації видів цільового призначення земель відсутній. Лист №29-5-0.2-6599/2-20 від 30.12.2020 (т.1, а.с.200) Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області містить інформацію про відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855. Витяг №591/116-21 від 08.07.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.2, а.с.6) містить такі відомості: кадастровий номер земельної ділянки - не зазначений; місце розташування - вул. Набережна, 10, м. Святогірськ; цільове призначення земельної ділянки - відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель; площа земельної ділянки - 6 291кв.м; середня вартість земельної ділянки - 165, 91грн/кв.м; економіко-планувальна зона - ІІ; коефіцієнт Км2 - 1, 22; сукупний коефіцієнт Км3 - 1, 23; коефіцієнт Кмф - 3, 0; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1, 8972; нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4 698 726, 75грн (значення використане у розрахунку позовної вимоги). Розрахунок розміру недоотриманого власником землі Святогірською міською радою доходу у вигляді орендної плати (безпідставно збережених коштів) (т.1 а.с.221-222) містить формулу, що включає 2 складові: нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0, 6291га (4 698 726, 75грн) та орендну ставку відповідно до підпункту 8.1. пункту 8 рішення Святогірської міської ради №3-LVI-6 від 05.06.2015 (5%). За змістом пункту 8 "Орендні ставки" Положення про плату за землю на території Святогірської міської ради (затв. рішенням ради №3-LVI-6 від 05.06.2015 - т.1 а.с.27-29, 82-84), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства; розмір орендної плати встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок в залежності від виду функціонального використання земельних ділянок: зокрема, за такий вид функціонального використання земель рекреаційного призначення як "землі баз відпочинку, будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз, кемпінгів" встановлений розмір орендної плати 5% (підпункт 8.1 пункту 8). Орендну ставку для земель, вид функціонального використання яких не визначений, назване Положення не містить. Судом першої інстанції встановлено, що у розрахунку позовної вимоги використані: нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розрахована із застосуванням Кф зі значенням 3, 0 - що свідчить про відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для цієї земельної ділянки - і водночас орендна ставка, встановлена для виду функціонального використання земель рекреаційного призначення "землі баз відпочинку, будинків відпочинку, пансіонатів, туристичних баз, кемпінгів". З наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку, що розрахунок розміру недоотриманого власником землі доходу у вигляді орендної плати, що підлягає стягненню з відповідачки за час користування земельною ділянкою площею 0, 6291га за період 14.07.2017 - 30.04.2020 (т.1 а.с.221-222), не є обґрунтованим через відсутність документально підтверджених відомостей про встановлення у спірний період цільового призначення та виду використання земельної ділянки за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10, внаслідок чого застосований позивачем у розрахунку відсоток (5%) не є доведеним. Щодо підстав представництва прокурором держави в особі Святогірської міської ради у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави. На прокуратуру покладаються такі функції: зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та Господарським процесуальним кодексом України. Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру"). Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України). Як вказує прокурор, у зв`язку з ухиленням відповідачем від укладення договору оренди землі, в результаті використання земельної ділянки за адресою: м. Святогірськ, вул. Набережна, 10, без правовстановлюючих документів, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи підстави для представництва, прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає у тому, що ненадходження вчасно та/або у повному обсязі платежів за використання землі, яка перебуває у комунальній власності, призводить до невиконання прибуткової частини місцевого бюджету, чим порушуються інтереси держави в особі територіальної громади. Крім того, прокурор вважає, що Святогірська міська рада позбавлена можливості реалізації своїх повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо розпорядження земельною ділянкою, передачі її в оренду та отримання орендної плати, що негативно впливає на складову місцевого бюджету. На час звернення прокурора до суду договірні відносини між позивачем та відповідачем не оформлені, що підтверджується інформаційною довідкою №212892486 від 17.06.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1 а.с.24-25). Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою за відсутності права власності/користування і державної реєстрації таких прав. Отже, звернення прокурора до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати, що становить 657 442, 96грн за користування земельною ділянкою за період 01.07.2017 - 30.04.2020 без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України. З матеріалів справи, зокрема Свідоцтва про спадщину, вбачається, що відповідач є власником нерухомого майна, що складається з комплексу турбази "Наметове містечко" за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Набережна, 10, розташованого на земельній ділянці загальною площею 0, 6291га, кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 земель Святогірської міської ради Згідно з положеннями статей 1216- 1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За приписами частин 2, 3 статті 1225 Цивільного кодексу України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені; до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом. Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття у порядку спадкування права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у приватній власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Отже, з прийняттям спадщини до відповідача перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розташований комплекс турбази. Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції). З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності". З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України. За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу). Таким чином, за змістом вказаних положень, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. З урахуванням положень статей 120, 125 Земельного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 у справі №922/4073/19. Згідно з положеннями статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Про необхідність застосування статті 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2019 у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. Судова колегія вважає необгрунтованими доводи відповідача, що земельна ділянка, яка є предметом спору, не може вважатись сформованим об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, виходячи з такого. Згідно зі статтею 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відомості Державного земельного кадастру є офіційними; внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим. За приписами абзаців 1, 2 пункту 4 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом (01.01.2013) у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень. Аналіз наведених норм Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" свідчить про те, що порядок перенесення (внесення) відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру - автоматично або ж на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі за заявою їх власників, залежить від того, коли зареєстровано право власності на земельну ділянку та від наявності або ж відсутності відповідних відомостей про земельну ділянку у Державному реєстрі земель. Тобто, підставою перенесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку є факт реєстрації такої земельної ділянки до набрання чинності Законом України "Про Державний земельний кадастр", тобто, до 01 січня 2013 року, у Державному реєстрі земель. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №369/5489/18. Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, за змістом Договору оренди, укладеного між Ріпою Г.І. та Святогірською міською радою, в оренду була передана земельна ділянка загальною площею 0, 6291га кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (пункт 2); на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна: будівлі та споруди комплексу турбази "Наметове містечко", для обслуговування яких передається в оренду земельна ділянка (пункти 3, 14); нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 324 580, 87грн (пункт 5). У зв`язку із прийняттям спадщини, відповідач є власником нерухомого майна за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 , а саме - комплексу турбази "Наметове містечко", що розташований на земельній ділянці загальною площею 0, 6291га кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 земель Святогірської міської ради, про що зазначено у Свідоцтві про спадщину (т.1 а.с.19). Факт формування земельної ділянки площею 0, 6291га як об`єкта цивільних прав підтверджується також Планом (схемою) меж земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (т.1 а.с.157-158) та Витягом б/н від 06.04.2011 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 1414170500:01:001:0855 (т.2 а.с.11). Відповідно до положень земельного законодавста, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Згідно з пунктом 4 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 №1021, (у редакції, що діяла на момент укладення договору оренди), кадастровий номер - це індивідуальний цифровий код (номер), що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці при здійсненні її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки. У подальшому, з метою вдосконалення системи реєстрації земельних ділянок та прав на них прийнято Закон України "Про Державний земельний кадастр", який набрав чинності 01.01.2013, та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051. Відповідно до статті 16 вказаного Закону та пункту 26 Порядку, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. І саме по собі не перенесення відомостей про земельну ділянку площею 0, 6291га за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855, до Державного земельного кадастру з 01.01.2013, яке мало бути здійснено автоматично, не змінює обставини, що вказана земельна ділянка є сформованою. Відтак, земельна ділянка площею 0, 6291га за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 з кадастровим номером 1414170500:01:001:0855 є сформованою, та є об`єктом цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України у заявлений позивачем період стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати. Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач, володіючи нерухомим майном, безоплатно користується земельною ділянкою за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10 під комплексом турбази. Поряд з цим, як вбачається із матеріалів справи і не спростовується відповідачем, після звернення до Святогірської міської ради із заявою б/н від 13.04.2012 про внесення змін до Договору оренди (т.1 а.с.21) відповідач протягом дев`яти років поспіль, в тому числі після зміни правового регулювання порядку отримання та оформлення речових прав на земельні ділянки, не вживала належних заходів для реєстрації речового права на землю під комплексом турбази, власником якої вона є. Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність у матеріалах справи доказів складення Святогірською міською радою як орендодавцем та направлення Репі О.В. для підписання проекту додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди в частині заміни землекористувача земельної ділянки з Ріпи Г.І. на Репу О.В. є підставою для відмови у позові, оскільки законодавством не визначено обов`язку саме орендодавцем ініціюювання процедери оформлення договірних орендних відносин. Репа О.В., яку відповідно до рішення Святогірської міської ради №8-ХХІ-6 від 31.05.2012 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 06.05.2011 за №141410004000044" було зобов`язано в місячний термін укласти договір на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки з організацією, що має ліцензії на виконання відповідних видів робіт; технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, розробити та затвердити у встановленому законом порядку, яка, однак, рішення міської ради не виконала, будучи власником нерухомого майна, і, відповідно користувачем земельної ділянки, на якій воно розташоване, мала оформити таке користування у відповідності до положень цивільного та земельного законодавства. Суд апеляційної інстанції зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17. Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Верховним Судом у постановах від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18 зазначено, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель. Частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка кореспондується з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", прокурором обгрунтовано розраховано суму безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належного і допустимого доказу - Витягу №591/116-21 від 08.07.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.2 а.с.10), відповідно до якого, місце розташування земельної ділянки - вул. Набережна, 10, м. Святогірськ Донецької області; цільове призначення (використання) земельної ділянки - відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель; площа земельної ділянки - 0, 6291га; економіко-планувальна зона - ІІ, коефіцієнт Км2 - 1, 22; сукупний коефіцієнт Км3 - 1, 23; коефіцієнт Кмф - 3, 0; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1, 8972; нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 4 698 726, 75грн. Розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (затв. Наказом №489 від 25.11.2016 Міністерства аграрної політики та продовольства України і зареєстр. в Мін`юсті України 19.12.2016 за №1647/29777), згідно з пунктами 3 та 5 якого нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, до якої серед іншого входить Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (затв. Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010). Додаток 1 "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" до названого Порядку містить Примітку 2: якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,

0. Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, у розрахунку позовної вимоги використана нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до Витягу №591/116-21 від 08.07.2021 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахована із застосуванням Кф зі значенням 3, 0, що свідчить про відсутність у відомостях Державного земельного кадастру коду Класифікації видів цільового призначення земель для цієї земельної ділянки. Відтак, за відсутності у Витязі відомостей про встановлення у спірний період цільового призначення та виду використання земельної ділянки за адресою: Донецька область, м. Святогірськ, вул. Набережна, 10, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції, що застосований прокурором у розрахунку відсоток (5%) не є доведеним. Однак, місцевим господарським судом не враховано, що Податковим кодексом України у статтях 288.5-288.5.2. визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. З огляду на викладене, обгрунтованими є доводи апелянта, що мінімальний та максимальний розмір орендної ставки визначено на законодавчому рівні статтею 288 Податкового кодексу України, а отже, незгода суду з проведеним розрахунком не є підставою для відмови у позові. Здійснивши розрахунок безпідставно збережених відповідачем грошових коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, що є предметом даної справи, за період з 01.07.2017 - 30.04.2020 (з урахуванням меж позовної давності), суд апеляційної інстанції доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача на користь Святогірської міської ради 399 391, 88грн (4 698 726, 75грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу №591/116-21 від 08.07.2021) * 3% (законодавчо встановлений мінімальний розмір відсотків від нормативної грошової оцінки) * 34 місяці (в межах заявленого прокурором період)), які мають бути повернуті власнику ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно збережені у вигляді орендної плати за вказаний період. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника керівника Харківської обласної прокуратури підлягає задоволенню частково; рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 слід скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Святогірської міської ради задовольнити частково, стягнувши з фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни на користь Святогірської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 399 391, 88грн. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати прокуратури Донецької області за подання позовної заяви та Харківської обласної прокуратури - за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східного апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити частково. Рішення Господарського суду Донецької області від 21.07.2021 у справі №905/1346/20 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов керівника Слов`янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Святогірської міської ради задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Святогірської міської ради (код ЄДРПОУ 04053001, адреса: 84130, Донецька обл., м. Святогірськ, вул. Сосюри Володимира, будинок 8; UA 288999980334149812000005077, Слов`янське УК/м. Святогірськ/18010600, банк Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37803368) безпідставно збережені кошти у розмірі 399 391, 88грн (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто одна грн 88коп). Стягнути з фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь прокуратури Донецької області (код ЄДРПОУ 25707002; адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Університетська, 6; р/р UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, м. Київ) 5 990, 88грн (п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто грн 88коп.) сплаченого судового збору за подання позовної заяви. В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з фізичної особи-підприємця Репи Олени Вікторівни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 8 986, 32грн (вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят шість грн 32коп.) сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. Повернути справу до Господарського суду Донецької області для видачі відповідних наказів. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню. Повний текст постанови складено 15.11.2021. Головуючий суддя Л.М. Здоровко Суддя В.В. Лакіза Суддя О.В. Плахов