Постанова 4874 № 918/499/21

від 15.11.2021 ·

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2021 року Справа № 918/499/21 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І. без участі представників сторін розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 15.09.2021 (суддя Церковна Н.Ф., повний текст складено 15.09.2021) у справі № 918/499/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про стягнення 8436811, 92 грн. ВСТАНОВИВ: На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергогенеруюча компанія" про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 № 0248-02024 в сумі 8 436 811, 92 грн. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 у справі № 918/499/21 зупинено провадження у справі № 918/499/21 до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/13605/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергогенеруюча компанія" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання договору № 0248-02024 від 01.01.2019 недійсним в частині абзацу третього пункту 6.7 який звучить: "За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу", яке може вплинути на результат вирішення судового спору у справі № 918/499/21. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою від 27.09.2021, в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 про зупинення провадження у справі скасувати та направити справу № 918/499/21 до суду першої інстанції для подальшого розгляду, а судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на відповідача. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, сторони є вільними в укладенні договору. ТОВ "РОЕК", ознайомившись із положеннями Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0248-02024 від 01.01.2019 вирішило вступити у договірні відносини із НЕК "Укренерго" на його засадах, чим взяло на себе обов`язок дотримання умов Договору. Зазначає, що Договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0248-02024 укладався між ПрАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "РОЕК" на основі Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 та відповідає його умовам. Так, п. 5.7 Типового договору передбачене стягнення штрафних санкцій - 0,1 % пені від суми боргу за кожен день прострочення платежу та 7 % штрафу від суми простроченого платежу за прострочення понад 30 днів, а одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить вимогам діючого законодавства України. Зокрема, обґрунтовуючи неправомірність ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021, зазначає, що у даному випадку відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 918/499/21, оскільки суд має можливість самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, адже їх встановлення не вимагає збирання додаткових доказів і є суто правовим питанням, на вирішення якого існує досить усталена судова практика; подання позовної заяви про визнання недійсним положень Договору щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань є навмисним зловживанням відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування строків розгляду справи, що, в свою чергу, є порушенням прав позивача на справедливий судовий розгляд. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 у справі № 918/499/21. Постановлено розглянути апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Від ТОВ "РОЕК" на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки у справі № 918/499/21 позивач обґрунтовує свої вимоги порушенням відповідачем умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0248-02024. Одночасно, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13605/21, предметом розгляду якої є визнання недійсним частини зазначеного Договору, а тому рішення Господарського суду міста Києва може вплинути на результат вирішення справи № 918/499/21, зокрема вкаже на відсутність правової підстави позовних вимог у даній справі. Твердження позивача про навмисне зловживання відповідачем своїми процесуальними правами з метою затягування строків справи вважає безпідставним. Відповідно до приписів п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України та ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду враховує таке. Судом встановлено, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ТОВ "РОЕК" про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 № 0248-02024 в сумі 8 436 811 грн. 92 коп. Представник відповідача подав до Господарського суду Рівненської області клопотання про зупинення провадження у справі № 918/499/21 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/13605/21, оскільки вважає, що справа № 910/13605/21 за позовом ТОВ "РОЕК" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про визнання Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0248-02024 недійсним в частині абзацу третього пункту 6.7 який звучить: "За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу" прямо пов`язана із справою № 918/499/21, тому прийняте Господарським судом міста Києва рішення у справі № 910/13605/21 прямо та безумовно може вплинути на результат рішення у справі № 918/499/21. Представник позивача щодо клопотання про зупинення провадження у справі заперечувала, вважаючи його безпідставним. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 зупинено провадження у справі № 918/499/21 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі № 910/13605/21. За висновками господарського суду, предметом розгляду справи № 910/13605/21 є визнання Договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0248-02024 недійсним в частині, а предметом розгляду справи № 918/499/21 є стягнення штрафних санкцій, передбачених Договором, за неналежне виконання його умов в частині оплати за надані послуги. Таким чином, рішення за результатами розгляду справи № 910/13605/21 може вплинути на результат вирішення судового спору у справі № 918/499/21. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За змістом пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється. За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати, як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме зумовлена неможливість розгляду справи. Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. У разі застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19). Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19). Разом з тим, на переконання колегії суддів, всупереч наведеним вимогам законодавства, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів достатніх обґрунтувань, на підставі яких він дійшов висновку про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають значення для вирішення цього спору, виходячи з предмета та підстав спору. Посилання суду на те, що у справі № 910/13605/21 розглядаються вимоги про визнання частково недійсним Договору від 01.01.2019 № 0248-02024, в той час як у даній справі вимоги ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ "РОЕК" ґрунтуються саме на підставі оскаржуваного правочину, не свідчать про неможливість розгляду цієї справи, зважаючи на презумпцію правомірності правочину, визначену приписами ст. 204 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки вказаній нормі та не врахував, що закріплена зазначеною статтею ЦК України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Висновки суду в оскаржуваній ухвалі про зупинення провадження у справі є передчасними, оскільки на момент розгляду Господарським судом Рівненської області справи № 918/499/21 про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг з передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 № 0248-02024 в сумі 8 436 811, 92 грн., вказаний Договір або його частина недійсними не визнані, тобто він є чинним і підлягає виконанню сторонами. Отже, оскаржувана ухвала від 15.09.2021 не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13605/21, так і стосовно того, що зібрані у справі № 918/499/21 докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить вимогам пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19. Водночас, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав. Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення. Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищенаведене судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "РОЕК" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 у справі № 918/499/21 підлягає скасуванню. Оскільки у даному апеляційному провадженні спір по суті не вирішується, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.09.2021 не здійснюється. За умовами ч. 2 ст. 273 ГПК України розгляд апеляційної скарги у даній справі мав бути здійснений у строк до 12.11.2021 року. Однак, враховуючи тимчасову непрацездатність судді-члена колегії Юрчука М.І. в період з 05.11.2021 по 12.11.2021, постанова у справі виноситься судом 15.11.2021 року. Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд