Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/2382/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" листопада 2021 р. Справа № 910/2382/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Буравльова С.І. Пашкіної С.А. без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 (повне рішення складено 23.04.2021) у справі №910/2382/21 (суддя - Нечай О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" звернулося позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки №53-122-01-20-09569 від 23.04.2020 у загальному розмірі 46206,81 грн, з яких: 44019,00 грн - основний борг, 1349,30 грн - інфляційні втрати та 838,51 грн - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого у Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворилася спірна заборгованість. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 відкрито провадження у справі №910/2382/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. 15.03.2021 до суду від позивача надійшла заява, за змістом якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" повідомило, що після відкриття провадження у справі відповідачем було погашено заборгованість у розмірі 44019,00 грн. Відтак, позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1349,30 грн та 3% річних у розмірі 838,51 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/2382/21 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості у розмірі 44019,00 грн, в іншій частині позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" 1321,83 грн інфляційних втрат та 832,63 грн 3% річних. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у нього не виникло зобов`язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивач не заявляв вказаних вимог до відповідача у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/2382/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 апеляційну скаргу у справі №910/2382/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2382/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" строк на подання відзиву на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали. До суду 16.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/3483/21 від 10.08.2021 у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2382/21. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 апеляційну скаргу у справі №910/2382/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2021 справу №910/2382/21 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду для подальшого розгляду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 23.04.2020 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки №53-122-01-20-09569, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, у свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до договору). Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки є продукція - 24910000-6 Клеї, яка передбачена специфікацією №1. Згідно з п. п. 2.2 та 2.3 договору загальна сума договору (вартість продукції) становить 46296,60 грн. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації №1 до договору. Зазначене підтверджується і специфікацією №1, у якій відповідно до п. 2.3 договору визначені також кількість товару та ціна за його одиницю. Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджено, що продукція поставляється у строк 30 календарних днів з дати оприлюднення договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно із Законом України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється на умовах DDP згідно з "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач: 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом". Відповідно до п. 6.1 договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Про дату оформлення ярлика на придатну продукції замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2 договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії договору - по 31.12.2020, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені договором - до спливу гарантійних зобов`язань (п. 12.1 укладеного правочину). На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар згідно специфікації №1 на суму 46209,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою печатками видатковою накладною №РН-0000098 від 14.05.2020. Факт передачі продукції відповідачу та виконання позивачем умов договору також підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією товарно-транспортної накладної №28/05 від 13.05.2020, у якій міститься відмітка вантажоодержувача (відповідача) про отримання вантажу. Відповідач листом №7353/041 від 18.05.2020 підтвердив позивачу про проходження вхідного контролю продукцією та оформлення ярлика на придатну продукцію №1-4,5-108 від 15.05.2020. Натомість, відповідач оплату за товар здійснив лише частково на суму 2190,00 грн та з порушенням строку, встановленого п. 6.1 договору. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою позивача по рахунку, відповідно до якої оплата у сумі 2190,00 грн здійснена лише 02.12.2020. Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №53-122-01-20-09569 від 23.04.2020, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" звернулося з даним позовом до суду та просило стягнути з відповідача суму основного боргу за договором у розмірі 44019,00 грн. Окрім цього, у зв`язку з порушенням строків оплати за товар позивач також просив на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) стягнути з відповідача 1349,30 грн інфляційних втрат та 838,51 грн 3% річних. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачем невірно визначено дату початку періоду прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, невірно визначено суму заборгованості з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати продукції та не враховано при здійсненні розрахунку 3% річних кількість днів у 2020 році. Вказане призвело до завищення здійснених нарахувань, у зв`язку з чим відповідачем надано власний розрахунок інфляційних втрат і 3% річних. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань. Однак, судом зазначено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено позивачем невірно, оскільки при здійсненні розрахунків не було враховано, що останній день строку оплати продукції припадав на 29.06.2020 (вихідний день), відтак останнім днем належного виконання відповідачем зобов`язання з оплати продукції є 30.06.2020 (перший робочий день після вихідного), відповідно прострочення оплати продукції розпочалось з 01.07.2020. Позивачем було також неправомірно нараховано інфляційні втрати і 3% річних за 02.12.2020 на всю суму заборгованості за договором з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати продукції в сумі 2190,00 грн, а також не враховано ту обставину, що 2020 рік налічує 366 днів. З огляду на викладене, за висновками місцевого господарського суду до стягнення з відповідача підлягають 1321,83 грн інфляційних втрат т 832,63 грн 3% річних. З наведеними висновками місцевого господарського суду погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач у повній мірі не виконав свій обов`язок щодо оплати вартості поставленого позивачем товару. Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з п. 6.1 договору оплата за поставлену якісну продукцію здійснюється замовником за умови реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС". Перехід права власності на продукцію відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів (п. 8.5 договору). Оскільки ярлик на придатну продукцію оформлено відповідачем 15.05.2020, товар мав бути оплачений ним до 29.06.2021 включно. Проте, як правильно встановлено місцевим господарським судом, відповідач не здійснив повної оплату за товар впродовж встановленого строку. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Як правомірно встановлено місцевим господарським судом, невиконання зобов`язання за договором станом на день подання позову в частині оплати товару на суму 44019,00 грн підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не надано доказів на спростування вказаної заборгованості. У той же час судом першої інстанції встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом відповідач погасив заборгованість за договором у розмірі 44019,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№1867 від 19.02.2021 на суму 6219,60 грн, 2503 від 09.03.2021 на суму 26061,00 грн та 2504 від 09.03.2021 на суму 11738,40 грн. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки предмет спору в частині стягнення основного боргу припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про закриття провадження у справі в частині зазначених позовних вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Отже, оскаржуване рішення суду щодо закриття провадження в частині вимог про стягнення суми основного боргу є обґрунтованим та таким, що ухвалено з повним та усебічним дослідженням обставин справи. Щодо позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 1349,30 грн інфляційних втрат та 838,51 грн 3% річних, нарахованих за загальний період з 30.06.2020 по 08.02.2021, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Місцевий господарський суд погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, стосовно неправомірності проведеного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" при здійсненні розрахунків не врахувало, що останній день строку оплати продукції припадав на 29.06.2020 (вихідний день), а тому останнім днем належного виконання відповідачем зобов`язання з оплати продукції є 30.06.2020 (перший робочий день після вихідного), відповідно, прострочення оплати продукції розпочалось з 01.07.2020. Також позивачем було невірно нараховано інфляційні втрати і 3% річних за 02.12.2020 на всю суму заборгованості за договором, з огляду на здійснення відповідачем часткової оплати продукції в сумі 2190,00 грн, а також не враховано, що 2020 рік налічує 366 днів, відтак розрахунок 3% річних необхідно було здійснювати окремо за 2020 рік та 2021 рік. За розрахунком суду першої інстанції, на суму заборгованості 46209,00 грн за період з 01.07.2020 по 01.12.2020 обґрунтованими є інфляційні втрати у розмірі 925,66 грн, на суму заборгованості 44019,00 грн за період з 02.12.2020 по 31.12.2020 - у розмірі 396,17 грн, що разом становить 1321,83 грн. На суму заборгованості 46209,00 грн за період з 01.07.2020 по 01.12.2020 обґрунтованими є 3% річних у розмірі 583,29 грн, на суму заборгованості 44019,00 грн за період з 02.12.2020 по 31.12.2020 - у розмірі 108,24 грн, на суму заборгованості 44019,00 грн за період з 01.01.2021 по 08.02.2021 - у розмірі 141,10 грн, що разом становить 832,63 грн. З огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімбуд ЛТД" 1321,83 грн інфляційних втрат та 832,63 грн 3% річних. Здійснені місцевим господарським судом розрахунки відповідають обставинам справи та правовідносинам сторін. У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що у нього не виникло зобов`язання зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивач не заявляв вказаних вимог до відповідача у порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України. Проте, апеляційний суд вважає наведені доводи безпідставними та такими, що не ґрунтується на приписах закону. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Разом з цим, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, а також трьох процентів річних від простроченої суми є похідними від виконання основного зобов`язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, а відтак до них не може бути застосовано положення ст. 530 ЦК України. Таким чином, аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірності висновків місцевого господарського суду щодо встановлених обставин справи. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/2382/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" не підлягає задоволенню. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника. Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті. Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 у справі №910/2382/21 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді С.І. Буравльов С.А. Пашкіна