Постанова 4870 № 914/2201/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" листопада 2021 р. Справа №914/2201/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді О.С. Скрипчук суддів Н.А. Галушко О.І. Матущака розглянувши апеляційну скаргу ПП «ПАФ «Винниківська» б/н від 10.08.2021 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2021 про відмову у відстрочці виконання рішення у справі № 914/2201/20 за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Київ до відповідача Приватного підприємства «Приватна агроторгова фірма «Винниківська», с.Чишки, Пустомитівський район, Львівська область про стягнення 216 866,49 грн. пені за участі представників: від позивача: Деркач О.Р. - довіреність № 3222-К-Н-О від 25.07.2019 від відповідача: не з`явився ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 24.03.2021 у даній справі. У даній заяві відповідач посилається на те, що він займається вирощуванням сільськогосподарської продукції і факт відсутності доходів такого підприємства в період з січня по вересень, жовтень кожного року є загальновідомим фактом. Накладення фінансових стягнень може призвести до банкрутства такого підприємства. Відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 01.11.2021. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.07.2021 відмовлено в задоволенні заяви. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стороною не доведено наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі. Не погоджуючись з даною ухвалою суду ПП «ПАФ «Винниківська» подало апеляційну скаргу б/н від 10.08.2021, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2021 скасувати та заяву про відстрочення виконання рішення задоволити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував низький ступінь вини відповідача за порушення графіку сплати платежів за договором фінансового лізингу від 02.06.2016 № DNH2FLO7061. Водночас апелянт зазначає, суд першої інстанції не врахував того, що відповідач займається вирощуванням сільськогосподарської продукції і факт відсутності доходів такого підприємства в період з січня по вересень, жовтень кожного року є загальновідомим фактом, а накладення фінансових стягнень може призвести до банкрутства такого підприємства. Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 02.09.2021, якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновки місцевого господарського суду не спростовує. Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання, хоча про час, місце та дату розгляду справи був належним чином повідомлений. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.03.2021у даній справі стягнуто з Приватного підприємства «Приватна агроторгова фірма «Винниківська» на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 216 866,49 грн. пені. Відповідач у заяві про відстрочку виконання зазначеного рішення посилається на те, що підставами для її задоволення є низький ступінь вини відповідача за порушення графіку сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу № DNH2FLO7061 від 02.06.2016, оскільки кошти в розмірі 746 271,53 грн., які було акумульовано підприємством на виконання графіку платежів за договором фінансового лізингу, у вересні 2016 року були скеровані на капітальний ремонт об`єкта лізингу; договір фінансового лізингу укладався на строк до 25.12.2020, але був припинений в жовтні 2018 року, у зв`язку з поверненням об`єкта лізингу, тобто, банк отримав дострокове виконання договору: авансовий платіж в розмірі 371 146,28 грн., часткові та біжучі платежі в розмірі 849 259,03 грн., 616 327,13 грн. ПДВ, 746 271,53 грн. капремонт комбайна. Відповідач також вважає, що рішенням суду надано пріоритет інтересам банку, без врахування інтересів підприємства, оскільки стягнення пені при достроковому припиненні договірних відносин носить формальний, а не об`єктивний характер. Крім цього, відповідач зазначає, що Приватне підприємство «Приватна агроторгова фірма «Винниківська» займається вирощуванням сільськогосподарської продукції і факт відсутності доходів такого підприємства в період з січня по вересень, жовтень кожного року є загальновідомим фактом. Накладення фінансових стягнень може призвести до банкрутства такого підприємства. Згідно з долученими договорами з постачання засобів захисту рослин, паливно-мастильних матеріалів у підприємства наявні зобов`язання на суму понад мільйон гривень. Відповідач стверджує, що на його банківських рахунках відсутній рух коштів; у підприємства відсутні доходи з майнового найму об`єктів нерухомого та рухомого майна; внаслідок непропорційних умов, що були закладені в договорі фінансового лізингу, підприємство зазнало великих збитків від цієї операції. Враховуючи наведене, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 01.11.2021. При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Вказаною статтею передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. З аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. І при з`ясуванні наявності чи відсутності таких обставин суд враховує і ступінь вини відповідача у виникненні спору. Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права. Адже, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012). Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, у кожному конкретному випадку. Так, неможливість виконання рішення суду у справі № 914/2201/20 відповідач обґрунтовує важким фінансовим становищем, особливістю ведення сільськогосподарської діяльності товариства, понесенням збитків внаслідок правовідносин із позивачем за договором фінансового лізингу. На підтвердження своєї позиції відповідачем подано бухгалтерську довідку № 27 від 21.04.2021 про нарахування амортизації за придбані основні засоби у «Приватлізингу» такі як механічна сівалка (договір фінансового лізингу № DNH2LNI 1471 від 24.09.2014), зернозбиральний комбайн та зернова жатка (договір фінансового лізингу № DNH2FLO 7061 від 02.06.2016), візок (договір фінансового лізингу № DNH2FLO 7108 від 02.06.2016). Відповідачем долучено лист від 13.04.2017, адресований позивачу, стосовно перенесення оплат по договору фінансового лізингу на 25.07.2017; акт повернення предмета лізингу; довідки сільських рад від січня, лютого 2019 року про оренду відповідачем земельних ділянок; бухгалтерські довідки № 28 та № 31 від 21.04.2021 про платежі по договору фінансового лізингу № DNH2FLO 7061 від 02.06.2016; бухгалтерську довідку № 30 від 21.04.2021 року про витрати на ремонт об`єкта лізингу за договором від 02.06.2016 в сумі 746 271,53 грн.; бухгалтерські довідки № 26 від 16.04.2021 про рух коштів по рахунку відповідача в АТ «Кредобанк» та № 25 від 16.04.2021 про рух коштів по рахунку відповідача в АТ «Ощадбанк» за перший квартал 2021 року; бухгалтерську довідку про № 29 від 21.04.2021 про перебування відповідача у договірних відносинах із банком внаслідок укладення декількох договорів фінансового лізингу, які у подальшому були припинені, та проаналізовано вплив операцій з фінансового лізингу на результати підприємницької діяльності відповідача за 2020 рік, зазначено про понесення прямих збитків упродовж 2018-2020 років, зазначено про наявність у підприємства заборгованості по зарплаті за 4 квартал 2020 року у розмірі 636,3 тис. грн., кредиторської заборгованості станом на 01.01.2021 у розмірі 2 869,1 тис. грн., заборгованості по виплаті паїв 2020 року 460,8 тис. грн. Відповідачем подано договори поставки запасних частин до сільськогосподарської техніки від 07.07.2016, купівлі-продажу від 22.10.2020 про поставку нафтопродуктів, про надання послуг від 01.03.2021 по ремонту та технічному обслуговуванню автонавантажувачів, гідравлічного обладнання, перевезення вантажу автомобільним транспортом від 11.01.2021, поставки ріпаку врожаю 2021 від 11.11.2020, поставки насіння, пестицидів і мінеральних добрив від 11.02.2020, та від 10.03.2021. Суд зазначає що обставини, відображені у бухгалтерській довідці відповідача № 29 від 21.04.2021, щодо наслідків співпраці з банком, не є належними доказами підтвердження важкого фінансового стану товариства, крім того, договір фінансового лізингу припинено ще у 2018 році і доказів вжиття відповідачем заходів щодо відшкодування заподіяних (за твердженням заявника) збитків, не надано. Інші подані відповідачем довідки та бухгалтерські довідки є односторонньо складеними документами, які відображають інформацію, не підтверджену первинними документами. Тому такі не можуть свідчити про тяжкий фінансовий стан сторони та про відсутність руху грошових коштів на його банківських рахунках, як і не підтверджують обставини наявності у відповідача відкритих рахунків лише у двох, зазначених ним банках. Подані відповідачем договори не підтверджують наявності у сторони грошових зобов`язань на їх підставі, адже, у суду відсутні докази, що такі виконуються, у яких обсягах такі виконуються, у яких розмірах у відповідача виникли на їх підставі грошові зобов`язання. Твердження відповідача про те, що згідно з бухгалтерської довідки від 19.03.2021 внаслідок непропорційних умов, що були закладені банком у договорі фінансового лізингу, він зазнав великих збитків від цієї операції, не підтверджені матеріалами справи. Заява про відстрочення виконання рішення обґрунтовується також тією обставиною, що Приватне підприємство «Приватна агроторгова фірма «Винниківська» є сільськогосподарським товаровиробником, який планово, за результатами вирощування та збору сільгосппродукції, не отримує доходу з січня по вересень кожного року. Проте, на підтвердження такого не подано жодних доказів, плану, графіку збору урожаю, планових витрат чи планового отримання прибутку товариством. Проаналізувавши заяву відповідача, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що стороною не доведено наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у даній справі. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником не вживаються та не вживались реальні заходи щодо виконання рішення у даній справі, а подання до суду заяви про відстрочку виконання рішення не може розцінюватися судом як намір боржника реально виконати рішення суду. За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення, оскільки відповідач не довів наявність обставин, що ускладнили б виконання рішення або робили б його неможливим, а сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 29.07.2021 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого господарського суду не спростовують. Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений за апеляційну скаргу, покласти на скаржника. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватна агроторгова фірма «Винниківська» б/н від 10.08.2021 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.07.2021 у справі № 914/2201/20 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Повний текст постанови складено 11.11.2021. Головуючий суддя О.С. Скрипчук Суддя Н.А. Галушко Суддя О.І. Матущак