Постанова 4806 № 303/8009/20

Справа № 303/8009/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 02 листопада 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю. з участю секретаря : Волощук В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю «Закарпатська продовольча компанія» на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2021 року, у складі судді Кость В.В., у справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Закарпатська продовольча компанія» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог публічне акціонерне товариство «СК» «Альфа Страхування» про стягнення матеріальної шкоди,- в с т а н о в и в: ТОВ «Закарпатська продовольча компанія», від імені якого діє Бігунець Роман Романович, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди у сумі 7077,81 грн., витрат на правову допомогу у сумі 5000,00 грн. та відшкодування сплаченого судового збору у сумі 2102,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.10.2020 року о 09 год. 20 хв. на перехресті вул. Пряшівської та вул. І. Франка сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 609 D» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме виконавши поворот праворуч не впевнився в безпечності маневру, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda KODIAQ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався праворуч, внаслідок чого пошкоджено автомобіль позивача. Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2020 року, яка набула законної сили 17.11.2020 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. На момент вчинення ДТП у винної особи був у наявності дійсний страховий поліс ПАТ «СК» «Альфа Страхування». Вартість ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала суму 74062,39 грн.,що стверджено рахунком ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР». ПАТ «СК» «Альфа Страхування» за наслідками розгляду заяви позивача та оцінки збитків здійснило виплату 67484,58 грн., які було перераховано на рахунок ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР». Однак, дане відшкодування не покрило в повному розмірі витрати на ремонт транспортного засобу позивача та залишилась невідшкодованою шкода в розмірі 7 077,58 грн., які повинен відшкодувати відповідач ОСОБА_1 . З врахуванням наведеного, позивач на підставі ст.ст. 1166, 1187, 1190 ЦК України просив задовольнити заявлений позов. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2021 року у задоволенні заявленого позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити у справі нове рішення про задоволення заявленого позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявлених вимог, дав їм неправильну правову оцінку та безпідставно відмовив у позові. Відзиву на апеляційну скаргу не находило. Учасники справи в судове засідання не з`явилися. Про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник апелянта надіслав суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності. На підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України суд розглянув справу у їх відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми. З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону. Матеріалами справи встановлено, що 16.10.2020 року о 09 год. 20 хв. на перехресті вул. Пряшівської та вул. І. Франка сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 609 D» д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, а саме виконавши поворот праворуч не впевнився в безпечності маневру, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «Skoda KODIAQ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався праворуч, внаслідок чого пошкоджено автомобіль позивача. Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2020 року, яка набула законної сили 17.11.2020 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 07.08.2020 №АО/4781121 відповідальність ОСОБА_1 була застрахована ПАТ «СК» Альфа Страхування, а страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну складала 130000 грн. (а.с. 11). ПАТ «СК» Альфа Страхування» за заявою позивача прийнято рішення про проведення виплати страхового відшкодування у розмірі 67 484,58 грн., які 11.11.2020 року перераховані ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР». Згідно рахунку ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР» №ФС92476 від 22.10.2020 вартість ремонту пошкодженого автомобіля становить 74 062,39 грн. Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України). Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів» (далі по тексту - Закон) передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону). Пунктом 22.1 ст. 22 Закону встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до п. 36.7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку. Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди. Ліміт відповідальності страховика визначається умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності укладеного з власником (володільцем) транспортного засобу. Таким чином, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року по справі № №755/18006/15-ц зроблено правовий висновок, згідно з яким покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (пункт 35 цієї постанови). Оскільки на момент вчинення ДТП у винної особи був у наявності дійсний страховий поліс ПАТ «СК «Альфа Страхування», за яким страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, завдану майну складала 130000 грн., фактична вартість ремонту пошкодженого автомобіля позивача склала суму 74062,39 грн., що не перевищує ліміт відповідальності страховика, позивач отримав від страховика страхове відшкодування в межах суми страхового відшкодування в розмірі 67 484,58грн., не оскаржив рішення страховика про здійснення страхового відшкодування, тим самим погодившись з виплаченою йому сумою страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не має право на стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і одержаною страховою виплатою. Окрім того слід зауважити наступне. Згідно із ч.3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: змагальність сторін; диспозитивність. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12, ч.2 ст. 13, ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Позивачем до позовної заяви не подано жодних належних, допустимих доказів, які б підтверджували конкретний розмір завданої позивачу внаслідок дорожньо- транспортної пригоди матеріальної шкоди. Долучений позивачем до позовної заяви рахунок ТОВ «ФОРВАРД АВТОЦЕНТР» №ФС92476 від 22.10.2020 про вартість ремонту пошкодженого автомобіля 74 062,39 грн., без відповідної оцінки шкоди,заподіяної майну, у відсутності відповідних актів виконаних робіт та даних про оплату такого рахунку не може підтверджувати факту понесення відповідачем таких витрат. Таким чином суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно відмовив у заявленому позові. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не заслуговують на увагу. Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Закарпатська продовольча компанія» залишити без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2021 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 12 листопада 2021 року. Головуючий: Судді: