Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/10324/21

Справа № 308/10324/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 01.11.2021 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні. Згідно з постановою, 28.07.2021, о 07 год 57 хв, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Бращайків, у м. Ужгороді, не дотрималась дистанції і безпечного бокового інтервалу та при спробі об"їхати транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги, передбачені п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважає висновки суду необґрунтованими, постанову незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував фактичні обставини справи, не врахував доводи ОСОБА_1 , наведені у поясненнях та надані у суді. Стверджує, що викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності. Наголошує, що рухалась по вул. Бращайків у бік вул. Набережної для того, щоб припаркуватись. У цей момент помітила тільки транспортний засіб, без його номерного знаку. Автомобіль стояв на зустрічній смузі проїжджої частини дороги у попутному з апелянткою напрямку. Коли транспортні засоби зрівнялись, за словами ОСОБА_1 інший автомобіль зненацька почав рух назад, без жодних звукових, світлових і попереджувальних сигналів. При цьому, після ДТП, водій цього автомобіля перемістив свій транспортний засіб на інше місце. Апелянта зазначає, що ДТП нею не скоєно, механічних пошкоджень іншим автомобілям не здійснено, вона з місця події не зникала, аварійної ситуації не створювала. Вказує, що зі схемою «нібито місця ДТП», працівники поліції ОСОБА_1 не ознайомлювали на місці події, про те, що така існує вона дізналася у судовому засіданні. Звертає увагу на невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, а саме: у протоколах відсутні будь-які записи про свідків. Водночас, не дивлячись на цю обставину, працівниками поліції передано до суду пояснення свідка ОСОБА_2 (який у протоколах не зазначений) та розписку громадянина ОСОБА_3 , який зобов`язувався залишити свій транспортний засіб на місці події. На думку апелянтки, суд взяв до уваги тільки ті докази, які є доволі сумнівними. Також в апеляційній скарзі зазначає, що представники страхових компаній, до яких одразу після вказаної події апелянтка звернулася, не виявили на автомобілі ОСОБА_1 жодних механічних пошкоджень. Просить постанову скасувати, та закрити провадження у справі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка просила задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП, Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18267915 підтверджується, що 28.07.2021, о 07 год 57 хв, водійка ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Брайщайків, у м. Ужгороді, не дотрималась дистанції і безпечного бокового інтервалу та при спробі об"їхати транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , який зупинився попереду здійснила з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Своїми підписами ОСОБА_1 підтвердила, що відомості щодо її особи внесені правильно, копію протоколу отримала, заперечень та зауважень до документу не має. Зазначені у протоколі обставини також підтверджуються приєднаною до матеріалів справи схемою місця ДТП від 28.07.2021 ( а. с. 2). У вищевказаній схемі відображено місце ДТП, а також пошкодження, які отримав транспортний засіб, що належить потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 . Так, у автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , унаслідок ДТП пошкоджено ЛФК на передньому правому крилі/бампер. Зі схеми місця ДТП також убачається, що така складена поліцейським інспектором Корнутою І. М., дані про пошкодження транспортних засобів підтверджено учасником ДТП ОСОБА_4 . З рапорту поліцейського лейтенанта поліції Корнути І. М. убачається, що за фактом ДТП оформлено схему місця дорожньо-транспортної пригоди, відібрано пояснення заявника та свідків події. Протоколом серії ДПР18 №108142 підтверджено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , з місця ДТП поїхала, чим порушила вимоги п. 2.10. «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП. У письмових поясненнях особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стверджує, що 28.07.2021, проїжджаючи автомобілем по вул. Бращайків в м. Ужгороді, помітила, що на зустрічній смузі проїжджої частини припаркований автомобіль без увімкненого сигналу повороту чи аварійного сигналу. Не маючи перешкод, ОСОБА_1 продовжила рух і припаркувала автомобіль неподалік. Рухалась поряд із автомобілем д.н.з. НОМЕР_2 на відстані приблизно 40 см. Вийшовши з автомобіля побачила, що автомобіль з д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв і почав рухатися назад, припаркувався також. Ніяких зіткнень з іншим автомобілем не відчула. Після чого вона пішла на роботу по вул. Небесної Сотні, оскільки вона не вчиняла ДТП. З пояснень потерпілого ОСОБА_4 убачається, що 28.07.2021, зранку, приблизно о 08.00, по вул. Брайщайків у м. Ужгороді він здійснював маневр паркування свого автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , між двома іншими автомобілями. Він почав рух і позаду ще нікого не було. Коли він заїздив на бордюр щоб здійснити паркування, заднє ліве колесо вже торкнулося бордюра, він відчув незначний поштовх від авто, що проїжджало, за кермом якого була особа жіночої статі зі світлим кольором волосся. Завершуючи маневр паркування, вийшов з автомобіля та побачив на ньому незначне пошкодження. Зміст пояснень свідка події - ОСОБА_2 свідчать про те, що 28.07.2021, приблизно о 08.00 год ранку на вул. Брайщайків у м. Ужгороді він став свідком ДТП, а саме автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснював маневр паркування. В цей час від вул. Довженка під`їхав інший автомобіль марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , водій якого чекав поки водій марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , закінчить паркування. Однак, водій не дочекався і почав рух раніше ніж закінчить паркування автомобіль марки «Volkswagen Passat», зачепивши вказаний автомобіль. Свідок зазначив, що водій автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 , жінка, пришвидшила швидкість та від`їхавши на невелику відстань, припаркувавши автомобіль, пішла у невідомому напрямку. З оскаржуваної постанови убачається, що під час розгляду справи місцевим судом був також допитаний свідок ОСОБА_5 , який також підтвердив факт ДТП за участі вищевказаних автомобілів на вул. Бращайків у м. Ужгороді. Свідок зазначив, що на автомобілі марки «Volkswagen Passat» при паркуванні були включені поворотні сигнали. В цей час проїжджав інший автомобіль серебристого кольору, водій якого проїжджаючи поряд зачепила автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 , та почувся характерний звук. Проте, водійка проїхала далі і припаркувалася неподалік. Він стояв приблизно за 5 м. від місця зіткнення. Зазначив, що зранку вул. Бращайків заставлена припаркованими з обох боків вулиці автомобілями. Аналізуючи та оцінюючи зібрані у справі докази, апеляційний суд враховує і те, що вимоги КУпАП та інших нормативно-правових актів при їх збиранні та фіксуванні обставин дорожньо-транспортної пригоди порушені не були. Апеляційний суд, дослідивши вищевказані докази, вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та узгоджується з вимогами закону. При цьому, на переконання апеляційного суду, під час розгляду справи не встановлено яких-небудь відомостей, які можуть слугувати підставою вважати, що працівники патрульної поліції Корнута І. М. та ОСОБА_6 були упереджені під час складання протоколу за ознаками передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення, що у поліцейських були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, у підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано до апеляційної скарги. На переконання апеляційного суду, підстави не довіряти або мати сумніви щодо правдивості та об`єктивності показів потерпілого ОСОБА_4 та свідків - громадян ОСОБА_2 , та ОСОБА_5 - відсутні, оскільки вказані особи були ознайомлені зі своїми обов`язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення також відсутні будь-які відомості, які можуть свідчити про зацікавленість вищевказаних осіб: поліцейських, потерпілого та свідків події у результатах розгляду справи, - у підтвердженні таких даних належні докази відсутні у матеріалах справи, їх також не додано і до апеляційної скарги. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18№267915 зазначено, що ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Відповідно до п. 13.11 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №108142 ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.10 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП. Пунктом 2.10 «а» ПДР України передбачено, що водій, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Вищенаведені докази у своїй сукупності підтверджують, що ДТП відбулась саме внаслідок порушення водійкою ОСОБА_1 вимог, передбачених п. п. 12.1, 13.1 ПДР України. Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , у тому числі порушила і вимоги п. 2.10 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП. Апеляційний суд вважає обґрунтованими та правильними висновки суду першої інстанції про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є недотримання водійкою автомобіля марки «HYUNDAI ACCENT», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України. Це підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями потерпілого та свідків події, рапортом поліцейського. Доводи апелянтки про те, що ДТП трапилася не з її вини, адже ОСОБА_1 аварійної ситуації не створювала, з місця ДТП не зникала, - апеляційний суд відхиляє, оскільки вважає, що вказані твердження не спростовують вину ОСОБА_1 у порушенні вимог, передбачених п. п. п. 12.1, 13.1.2.10 Правил дорожнього руху України. Зазначені апелянткою доводи спростовуються вищенаведеними даними. При цьому доказів, які можуть слугувати підставою для сумнівів, що саме дії іншого водія - потерпілого ОСОБА_4 , стали причиною зіткнення транспортних засобів, апелянтка не надала ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду апеляційної скарги. Не знайшли свого підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не були дотримані вимоги під час оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Жодних порушень з боку поліцейських апеляційний суд при дослідженні матеріалів справи не виявив. Твердження апелянтки про те, що працівники поліції відмовили їй в ознайомленні зі схемою місця ДТП та не бажали відтворити фактичну схему руху автомобілів на основі пояснень ОСОБА_1 , - апеляційний суд вважає безпідставними, адже такі нічим не підтверджені. При цьому, береться до уваги той факт, що схема місця ДТП була складена одразу на момент виявлення працівниками поліції порушень дорожньо-транпсортної пригоди. Матеріалами справи підтверджено, що присутнім під час оформлення вищезазначеної схеми був тільки один водій транспортного засобу, а саме - потерпілий ОСОБА_4 . Своєю чергою, водійка ОСОБА_1 , як убачається з пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, місце ДТП залишила ще до приїзду працівників поліції. На переконання апеляційного суду, недоцільними є доводи апеляційної скарги про недотримання поліцейськими вимог ст. 256 КУпАП щодо оформлення протоколів про адміністративне правопорушення. Відхиляючи твердження апелянтки в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що зміст протоколів про адміністративне правопорушення відповідає приписам вищевказаної статті, адже у них зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за правопорушення; прізвища, адресу потерпілого ОСОБА_4 та інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому, апеляційний суд окремо звертає увагу на те, що ОСОБА_1 своїми підписами у протоколах про адміністративні правопорушення підтвердила, що відомості, які містяться у вказаних документах є правильними та достовірними, зауважень щодо їх змісту у апелянтки немає. Доводи апеляційної скарги про те, що покази свідків викликають сумніви, а тому вони не можуть бути належними доказами у справі, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними нижче доказами. Так, окрім протоколів про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, пояснень потерпілого - водія автомобіля марки Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , рапорту працівника поліції, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП підтверджується показами свідків, громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , які давали пояснення з приводу вказаної події під час розгляду справи у суді першої інстанції. Апеляційний суд вважає, що пояснення вказаних осіб є послідовними, повністю узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх об`єктивності чи достовірності. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які записи про свідків, однак, не дивлячись на цю обставину, працівниками поліції передано до суду пояснення свідка ОСОБА_2 (який у протоколах не зазначений) та розписку громадянина ОСОБА_3 , який зобов`язувався залишити свій транспортний засіб на місці події, апеляційний суд не визнає такими, що здобуті з порушенням вимог КУпАП і не спростовують викладених у судовому рішенні висновків про доведеність вини ОСОБА_1 та кваліфікації її дій. Доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що її автомобіль не зазнав жодних пошкоджень, - на переконання апеляційного суду, не впливають на висновки суду першої інстанції. При оцінці цих доводів апеляційний суд бере до уваги те, що у підтвердження цих доводів апелянтка не надала будь-які докази, у тому числі акти огляду автомобіля представниками страхових компаній. Апеляційним судом встановлено, що очевидним є факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Доводи апеляційної скарги про незаконність постанови та необґрунтованість висновків місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, - апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення апелянтки від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення. На інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнана винною у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на неї накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушниці, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подана стороною захисту апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, - без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не має права самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан