Постанова 4803 № 191/2035/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3073/21 Справа № 191/2035/20 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Наталія Дмитрівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: 08 липня 2020 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Наталія Дмитрівна про визнання додаткового строку для прийняття спадщини звернувся ОСОБА_4 09 листопада 2020 року через канцелярію суду представник позивача ОСОБА_4 подав клопотання про зупинення провадження у зазначеній справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника позивача, до якого додав копію свідоцтва про смерть позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2020 року в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про зупинення провадження у зазначеній справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника позивача відмовлено. Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: державний нотаріус Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д. про визнання додаткового строку для прийняття спадщини закрито. Не погодившись із ухвалою суду, особа, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 , подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16 жовтня 2020 року. Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у зазначеній справі до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника позивача та закриваючи провадження, суд 1 інстанції виходив із того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва та наявні законні підстави для закриття провадження у справі. Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як вже зазначалося, 08 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16 жовтня 2020 року. Як передбачено ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Відтак, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Пунктом 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництво. Однак, у даній справі спір між сторонами виник з приводу спадкового майна, яке належало матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно листа №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» питання процесуального правонаступництва у справах про спадкування, зокрема, у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у спорах про визнання права спадкування на нерухоме майно, визнання заповіту недійсним, повинно вирішуватися судом з урахуванням змісту норм статей 1218, 1219, 1276 ЦК. Процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах ст.1276 ЦК, відповідно до змісту якої якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст. 608 цього Кодексу. Процесуальне правонаступництво у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини ґрунтується також на нормах ст.1276 ЦК України, згідно з якою якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). З указаного вбачається, що право на спадкування не відноситься до тих прав, які в силу ст. 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво недопустиме, оскільки здійснення цього права не пов`язано з певною особою, а тому може здійснюватися і спадкоємцями цієї особи на передбачених законом умовах. Вказана правова позиція викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 523/17848/16-ц. На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про закриття провадження у справі та не врахував того, що спірні правовідносини, допускають правонаступництво. За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції в силу ст.379 ЦПК України, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 259, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити. Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2020 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Судді: