Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/7642/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6913/21 Справа № 204/7642/18 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 листопада 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року,- В С Т А Н О В И В: 18 жовтня 2018 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.07.2012 року у розмірі 50026 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп. В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30.07.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до кредитного договору, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. та 5 % від суми позову. У зв`язку з тим, що відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 30.09.2018 року має заборгованість у сумі 50 026,23 грн., з яких: 14 658,53 грн. заборгованість за кредитом, 8 259,05 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 24 250,26 грн. заборгованість за пенею, 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 2 358 грн. 39 коп. штраф (процентна складова) відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутися до суду (а.с.1-3). Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року у задоволення позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено в повному обсязі (а.с.107-108а). В апеляційній скарзі апелянт посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с.111-113). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом 1 інстанції встановлено, що 30.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві (а.с.7). В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого, утворилася заборгованість станом на 30.09.2018 року у сумі 50 026,23 грн., з яких: 14 658,53 грн. заборгованість за кредитом, 8 259,05 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 24 250,26 грн. заборгованість за пенею, 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 2 358 грн. 39 коп. штраф (процентна складова) (а.с.4-6). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за тілом кредиту, суд 1 інстанції, виходив з того, що банком пропущено строк позовної давності про що заявлено відповідачем по справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованих відсотків, пені та штрафів, суд 1 інстанції виходив з того, що у підписаній сторонами анкеті-заяві, відсутні умови встановлення відповідальності у вигляді таких нарахувань. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками, пені та штрафів, оскільки такий висновок суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального закону та висновкам, викладеним у Постанові Верховного суду України від 30 вересня 2020 року у справі № 173/1384/18 (провадження № 61-9880св19) та правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131 цс19). Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту, виходячи з наступного. Так, відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України). Згідно із частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Як вбачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві від 30.07.2012 року сума кредитного ліміту не зазначена (а.с.7). Проте, відповідно до довідки банку протягом всього періоду користування відповідачем кредитною карткою кредитний ліміт по ній змінювався від 300 грн. 30.07.2012 року до 15 000,00 грн. 26.05.2017 року, 21.07.2018 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0 грн. (а.с.124). Згідно довідки наданої АТ КБ ПРИВАТБАНК про надання кредитних карток згідно укладеного кредитного договору б/н від 30.07.2012 року, вбачається, що відповідачу була видана картка № НОМЕР_1 , яка згодом перевипускалася, остання картка за № НОМЕР_2 видана з терміном дії 05/21 (а.с.125). Також із витягу з рахунку щодо руху коштів по кредитному договору б/н від 30.07.2012 року, вбачається, що останній самостійний платіж було зроблено 07.09.2017 року, шляхом зарахування решти в терміналі самообслуговування (а.с.114 зворот). Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Частинами першою, п`ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Посилання відповідача, на те, що банком пропущено строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки карткою він припинив користуватися в жовтні 2014 року, осатаній самостійний платіж було зроблено 09.10.2014 року, а позивач з позовом до суду звернувся лише у жовтні 2018 року року, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з наступного. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.03.2014 року у справі № 6- 4цс14, а також правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах у справі № 91/8058/15-ц від 01.03.2018 року та справі № 743/150/17 від 27.02.2019 року. Зокрема, у постанові від 27.02.2019 року по справі № 743/150/17, провадження № 61- 135св18, Верховний Суд зазначив: Висновок судів попередніх інстанцій про початок перебігу позовної давності з моменту внесення позичальником останнього платежу на погашення кредитної заборгованості є помилковим. Згідно з пунктом 2.1.1.2.11 Умов та Правил, які є складовою кредитного договору, картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на титульній стороні карти, включно. За таким договором перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня дії картки." З огляду на те, що перевипущена картка № НОМЕР_2 діє до 05/21, останній платіж здійснено 07.09.2017 року, а з позовом банк звернувся до суду 18.10.2018 року, тобто банк звернувся із позовом за захистом порушеного права в межах строку позовної давності. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що банком пропущено строк позовної давності про що заявлено відповідачем по справі. Колегія суддів дійшла до висновку що підстави для застосування строку позовної давності відсутні. Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір є правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. За змістом ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. З матеріалів справи не вбачається, що існуюче зобов`язання між сторонами було виконано, або припинено іншим шляхом, передбаченим ст. ст. 600-609 ЦК України, навіть після реалізації автомобіля на виконання рішення суду про звернення стягнення. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також колегія суддів зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 30.07.2012 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). При цьому, відповідач не спростував факт отримання кредитної картки та отримання за нею кредитних коштів, користувався кредитними коштами (що вбачається із розрахунку заборгованості та витягу з рахунку щодо руху коштів по кредитному договору б/н від 30.07.2012 року) та частково сплачував заборгованість за договором, отже, не заперечував факт укладення кредитного договору. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду 1 інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом (тіло кредиту) в розмірі 14 658,53 грн., підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат, сплачених при подачі позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно до суми задоволених позовних вимог в розмірі 1 290,74 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк- задовольнити частково. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 квітня 2021 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРОП 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 30.07.2012 року, яка станом на 30.09.2018 року становить 14 658,53 грн., та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 658,53 грн. В іншій частині рішення суду - залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРОП 14360570) судовий збір у сумі 1 290,74 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: