Ухвала КАС ВС № 806/3036/17

УХВАЛА 12 листопада 2021 року Київ справа №806/3036/17 адміністративне провадження №К/9901/38399/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, Треті особи: Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, Відділ агропромислового розвитку Бердичівської районної державної адміністрації у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації в розмірі 2562700,00 грн, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" звернулося з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення компенсації в розмірі 2562700,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін. 17 вересня 2021 року Міністерством аграрної політики та продовольства України вперше подано до Верховного Суду касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику. 22 жовтня 2021 року Міністерством аграрної політики та продовольства України вдруге подано до Верховного Суду касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга. Скаржник як на підставу для подання касаційної скарги посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою звернення до суду із даною скаргою, є пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм зазначених у частині другій статті 353 КАС України. Однак, суд не бере до уваги посилання скаржника на пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини другої статті 353 КАС України допускається, за умови наведення виключних підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Проте заявник у касаційній скарзі не навів таких підстав. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС скаржником не викладено передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржувані судові рішення можуть бути переглянуті судом касаційної інстанції. Також, під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України якою передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Повний текс оскаржуваної постанови складено 02 липня 2020 року, тобто останнім днем строку на її касаційне оскарження є 03 серпня 2020 року. Касаційну скаргу до суду надіслано 22 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що Сьомим апеляційним адміністративним судом не надсилалось оскаржуваної постанови. Скаржник тільки 26 серпня 2021 року під час ознайомлення із матеріалами справи у Житомирському окружного адміністративному суду дізнався про прийняття оскаржуваної постанови. Також скаржник зазначає, що повідомлення про розгляд справи Сьомими апеляційним адміністративним судом не надходило, а тому Міністерство аграрної політики та продовольства України не було належним чином повідомлене про розгляд справи. Приписи статті 329 КАС України датою відліку строку подачі касаційної скарги учасником справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, визначають саме день вручення йому судом рішення, яке він оскаржує. За інших обставин, заявник має довести, що судове рішення йому не було надіслане судом та надати належні та допустимі докази, що це підтверджують. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк підлягає поновленню. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій заявника, які він, у розумні інтервали часу, мав вживати, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження та перевірки доказів, які мають підтверджувати ці обставини. Разом з тим, варто зазначити, що скаржником до суду не надано належних доказів. Які могли б підтвердити інформацію щодо невиконання судом процесуального обов`язку надсилання оскаржуваної постанови та повідомлення скаржника про призначення розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про неповажність зазначених заявником причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, оскільки Міністерством аграрної політики та продовольства України не надано належних та допустимих доказів які б підтверджували порушення судом процесуального обов`язку щодо надсилання рішення учасникам справи. Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази, що підтверджують причини пропуску процесуального строку, зокрема докази щодо порушення апеляційним судом вимог частини п`ятої статті 251 КАС України, або зазначити інші поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, що їх підтверджують. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, застосовуються положення статті 169 КАС України. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав та відповідних доказів для його поновлення. Відповідно до частини 5 статті 333 КАС України, незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки. Керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Міністерством аграрної політики та продовольства України строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року. Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ягода" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державної казначейської служби України, Треті особи: Управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації, Відділ агропромислового розвитку Бердичівської районної державної адміністрації у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення компенсації в розмірі 2562700,00 грн залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав та відповідних доказів для його поновлення. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, в частині надання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: М.В. Білак В.М. Соколов