Ухвала КЦС ВС № 450/2385/20

Ухвала 11 листопада 2021 року м. Київ справа № 450/2385/20 провадження № 61-11375св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грущицького А. І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 06 липня 2021 року засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у вказаній вище справі. Верховний Суд ухвалою від 22 липня 2021 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: заявнику необхідно було сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 681,60грн; подати виправлену редакцію касаційної скарги, в якій однозначно визначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та роз`яснив про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Верховний Суду ухвалою від 22 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження та витребував матеріали цивільної справи № 450/2385/20. ОСОБА_1 26 жовтня 2021 року направила засобами поштового зв`язку до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила поновити строк на подання відзиву. На обґрунтування підстав поновлення строку на подання відзиву заявник посилається на те, що ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року був встановлений строк на подання відзиву до 22 жовтня 2021 року, однак зранку 22 жовтня 2021 року у неї були ознаки распіраторного захворювання, у зв`язку з чим, вона записалася на прийом до лікаря, який був призначений на 26 жовтня 2021 року, для встановлення точного діагнозу та проведення тесту на COVID-19. Точний діагноз 22 жовтня 2021 року (кінцевий строк на подання відзиву) не було встановлено, а також враховуючи існуючу ситуацію щодо поширення коронавірусної хвороби, спілкування з іншими людьми для подачі відзиву вважала невиправданим ризиком для оточуючих. 25 жовтня 2021 року самопочуття значно покращилося і після відвідування лікаря (26 жовтня 2021 року), який підтвердив відсутність ознак COVID-19, вийшла із режиму самоізоляції. Доказів на підтвердження обставин, які б слугували підставою для поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу заявником не надано. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою та другою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Ураховуючи те, що відповідно до положень частини першої статті 127 ЦПК України поновлюється лише такий процесуальний строк, який встановлено законом, а строк на подання відзиву встановлюється судом, у задоволенні клопотання слід відмовити. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Копію ухвали суду касаційної інстанції від 22 вересня 2021 року, якою судом встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 отримано 08 жовтня 2021 року (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із трек-номером поштового відправлення 0306307467196). Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 (відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті) направлено 26 жовтня 2021 року, тобто із пропуском процесуального строку, встановленого судом. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 з 08 жовтня 2021 року обізнана про факт відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , мала об`єктивну можливість у межах розумних строків подати до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, проте доказів на підтвердження обставин, які б слугували підставою для поновлення строку для подання відзиву на касаційну скаргу заявником не надано. Отже, доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов`язків на стадії відкриття касаційного провадження, зокрема шляхом подання відзиву на касаційну скаргу, заявник не надала. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За наведених обставин Верховний Суд робить висновок про відсутність правових підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 . Відповідно до частин шостої та сьомої статті 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. За правилами частин першої та другої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Керуючись статтями 120, 127, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 - відмовити. Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом залишити без розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко В. С. Висоцька А. І. Грушицький