Ухвала КЦС ВС № 465/1834/19

Ухвала 09 листопада 2021 року м. Київ справа № 465/1834/19 провадження № 61-18109ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі», про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій, ВСТАНОВИВ: У квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПАТ «СК «Альфа Страхування»), третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі», про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій, у якому, з урахування заяви про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути на його користь з ПАТ «СК «Альфа страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 97 857,24 грн та пеню у розмірі 286 605,43 грн. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 28 травня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «СК «Альфа страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 97 857,24 грн та пеню у розмірі 286 605,43 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Встановлено наступний порядок виконання рішення: платежі боржника для виконання грошового зобов`язання погашають вимоги кредитора у наступній черговості: в першу чергу - витрати, пов`язані з одержанням виконання: судові витрати, витрати виконавчого провадження; в другу чергу - пеня згідно з статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» в розмірі 286 605,43 грн; в третю чергу - страхове відшкодування у розмірі 97 857,24 грн. Органу (особі), який здійснює примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування відповідачу пені у розмірі 3 % за день від суми боргу страхового відшкодування розпочинаючи від 01 грудня 2018 року до моменту повного виконання рішення. Остаточна сума пені та страхового відшкодування у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII Цивільного процесуального кодексу України. Постановою Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 травня 2021 року скасовано, а справу передано на новий розгляд за встановленою підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. 03 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Бень Б. З., на постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та передати справу на новий апеляційний розгляд. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Ціна позову у справі № 465/1834/19 становить 384 462,67 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у справах з аналогічними правовідносинами Верховний Суд (постанова від 06 квітня 2020 року у справі № 643/8146/18 та від 03 лютого 2021 року у справі № 545/2810/18) робив висновки щодо підсудності справи за місцезнаходженням позивача, який є споживачем. Також, у касаційній скарзі зазначає, що справа має для нього виняткове значення, оскільки зміна його статусу з споживача на не споживача впливає на розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню (в частині стягнення пені) і без скасування незаконного рішення апеляційного суду позивач не зможе ефективно захистити своє порушене право. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та в чому проявляється виняткове значення для нього цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для позивача. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Вказівка в резолютивній частині постанови Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Судуне є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України). Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Бофі», про стягнення суми страхового відшкодування та штрафних санкцій. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков