Постанова 4811 № 462/917/21

Справа № 462/917/21 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С. Провадження № 22-ц/811/2190/21 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Левика Я.А., Савуляка Р.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2021 року у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: Представник позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (далі - АТ КБ «Приват Банк»), яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 22.02.2012 у розмірі 33 241,90 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 22.02.2012, та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, однак у порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів за договором не виконав, внаслідок чого станом на 17.01.2021 утворилася заборгованість у розмірі 33 241 грн 90 коп., та складається з: 24 653 грн 62 коп. - заборгованість за кредитом, 8 588 грн 28 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2021 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - 24 653 (двадцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят три) гривні 62 копійки заборгованості за кредитом за кредитним договором № б/н від 22.02.2012 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - 1 683 (одну тисячу шістсот вісімдесят три) гривні 43 копійки судового збору. У решті позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог оскаржило Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк». В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо непогодження із відповідачем умов щодо сплати відсотків за користування кредитом, та безпідставно відмовив у стягненні відсотків по кредиту, чим ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Згідно ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідачем на підставі анкети-заяви № б/н від 22.02.2012, яку останній підписав, у АТ КБ «ПриватБанк» були фактично отримані грошові кошти в кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому змінено до 22 000 грн. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанку» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальн икові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Встановлено, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання та договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 17.01.2021 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 33 241 грн 90 коп., та складається з: 24 653 грн 62 коп. - заборгованість за кредитом, 8 588 грн 28 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом(а.с.5-7). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 24 653 грн 62 коп., так як відповідач порушив взяті на себе, згідно умов договору від 22.02.2012, зобов`язання, а саме: не повертає позивачу отриману суму кредитних коштів, що підтверджується розрахунком заборгованості, згідно якого заборгованість за кредитом складає 24 653 грн 62 коп. А тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та відповідно з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за договором № б/н від 22.02.2012 у розмірі 24 653 грн 62 коп. (заборгованість за кредитом). З матеріалів справи убачається, що укладений між сторонами кредитний договір від 22.02.2012 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). У заяві позичальника від 22.02.2012, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відсотків за користування кредитними коштами. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору. Проте, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовій формі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами. Також суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача щодо погодження відсоткової ставки в наданому паспорті споживчого кредиту. Так як, зі змісту даного Паспорту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише до 24.10.2018, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо. За таких обставин, нарахування відсотків після 24.10.2018, які просить стягнути позивач, не погоджено сторонами, а тому вимоги в цій частині є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті, тому суд прийшов до правильного висновку, що такі вимоги не підлягають до задоволення. Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи. Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 12 травня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 10.11.2021. Головуючий Судді