Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/10580/20

Дата документу 09.11.2021 Справа № 335/10580/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №335/10580/20 Головуючий у 1 інстанції: Соболєва І.П. Провадження № 22-з/807/233/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «09» листопада 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Гончар М.С., секретар: Семенчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станиславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В., приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. 08.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №36852, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість за кредитним договором №005-07045-051213 від 05.12.2013 року в сумі 13007,62 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2021 року у цій справі скасовано та прийнято нову постанову про задоволення позову. ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції в розмірі 7000 грн. Обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Така правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19). ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу подано не було. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 140 ЦПК України розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 правнича допомога надавалась Адвокатським об`єднанням «Легес» та адвокатом Адвокатським об`єднанням «Легес» Мазур О.С., яка здійснювала представництво інтересів позивача на підставі договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2020 року між Адвокатським об`єднанням «Легес» та ОСОБА_1 , ордерів на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1037253 від 17 лютого 2021 року та серія АР №1047370 від 18 травня 2021 року (а.с.51-53,59,99). Згідно з п.п. 2.1, 2.3 договору про надання правової допомоги від 09 грудня 2020 року за надання юридичних послуг за цим Договором Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю гонорар відповідно до виконаної роботи згідно протоколу узгодження ціни за кожну окрему дію. Здавання наданих послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі послуг, який підписується повноважними представниками сторін. В суді першої інстанції ОСОБА_1 подавала заяву про стягнення витрат на правову допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду першої інстанції повторно звернулась із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. за складання та подання до суду позовної заяви. На підтвердження витрат ОСОБА_1 надала рахунок №04/12 від 09 грудня 2020 року на суму 3000 грн., меморіальний ордер №@2PL987477 від 10 грудня 2020 року на суму 3000 грн., акт приймання-передачі послуг від 11 грудня 2020 року. Протягом п`яти днів після прийняття постанови судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулась із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн., яка складається з: 3000 грн. - складання та подання до суду позовної заяви, 2000 грн. - представництво інтересів в судових засіданнях в Запорізькому апеляційному суді 18 травня 2021 року та 13 липня 2021 року, 2000 грн. - представництво інтересів в судовому засіданні в Запорізькому апеляційному суді 28 вересня 2021 року. Додатково ОСОБА_1 надала акт приймання-передачі послуг від 15 липня 2021 року, акт приймання-передачі послуг від 01 жовтня 2021 року, рахунок №08/07 від 15 липня 2021 року на суму 2000 грн., рахунок №14/09 від 28 вересня 2021 року на суму 2000 грн., меморіальний ордер №@2PL883863 від 04 серпня 2021 року на суму 2000 грн., меморіальний ордер №@2PL624380 від 01 жовтня 2021 року на суму 2000 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач надала належні та допустимі докази на доведення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Прийняти у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станиславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню додаткову постанову наступного змісту. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (січ тисяч) гривень. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 11 листопада 2021 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська М.С. Гончар