Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/5915/21

Справа № 751/5915/21 Головуючий у 1 інстанції Ченцова С. М. Провадження № 33/4823/550/21 Категорія - ч. 1 ст. 163-1 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 листопада 2021 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: головуючого судді - Оседача М.М., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 вересня 2021 року, - В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий керівником ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 454 грн. 00 коп. Як встановив суд, при проведенні камеральної перевірки ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС», що знаходиться за адресою: 14037, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Борисенка, 58, встановлено, що посадова особа ОСОБА_1 , керівник ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС», порушив вимоги абзацу 4 п. 46.2 статті 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, а саме: не забезпечив подання аудиторського звіту та річної фінансової звітності за 2020 рік, яка підлягає оприлюдненню разом із аудиторським звітом, у термін не пізніше 10 червня 2021 року. Дата вчинення правопорушення 10.06.2021 року, дата виявлення-11.06.2021 року, 09 год. 00 хв. Тому, стосовно керівника ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС» ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 1731 від 06.08.2021 року за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження по справі. Зазначає, що згідно законодавства України ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС» належить до малих підприємств і воно не зобов`язано подавати фінансову звітність разом з аудиторським висновком, оскільки не являється підприємством, що становить суспільний інтерес, публічним акціонерним товариством, монополістом, не здійснює діяльність у видобувних галузях, не велике чи середнє підприємство та не являється фінансовою установою. Вважає, що оскільки ПрАТ «ТАКСОСЕРВІС» не зобов`язане оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, також не подає контролюючому органу звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року. Апелянт вважає, що з врахуванням викладеного відсутнє порушення ним абзацу 4 п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України. Також зауважує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено ряд порушень, зокрема те, що його складено було без присутності особи правопорушника, в зв`язку з чим він не був ознайомлений зі змістом останнього, та не було роз`яснено його права, а також, вказаний документ було складено з порушенням строків, встановлених ст. 254 КУпАП. Крім цього, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження виходячи з того, що справу було розглянуто без його участі, а копію судового рішення він отримав лише 19 жовтня 2021 року. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 який висловився на підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи доводи ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованими і на думку суду, є поважними причинами пропуску на апеляційне оскарження, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона задоволенню не підлягає. Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконанні в повній мірі. Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачає притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку. Відповідно до п. 46.2. ст.46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення, з чим погоджується й апеляційний суд, оскільки такий висновок об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - в протоколі про адміністративне правопорушення № 1750 від 06 серпня 2021 року, складеного у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та, де викладені обставини вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення (а.с. 2); -в акті від 21 липня 2021 року № 4333/25-01-18-08 про результати камеральної перевірки з питання неподання (несвоєчасного подання) аудиторського звіту разом з річною фінансовою звітністю, яка підлягає оприлюдненню за 2020 рік по ПАТ «ТАКСОСЕРВІС» (податковий номер 031197718), відповідно до якого старший державний ревізор інспектор Чернігівського відділу камеральних перевірок податкової звітності управління з питань виявлення опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС в Чернігівській області Черниш І.А. дійшла висновку, що результати камеральної перевірки свідчать про порушення ПАТ «ТАКСОСЕРВІС», а саме не подано до контролюючого органу аудиторський звіт, який підлягає оприлюдненню разом з фінансовою звітністю за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним (граничний строк подання звітності 10.06.2021 року) (а.с. 4-5). Згідно ч. 1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків настає через відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 визнаються судом апеляційної інстанції належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, не подання до контролюючого органу річної аудиторського звіту, який підлягає оприлюдненню разом з фінансовою звітністю за 2020 рік, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Доводи апеляційної скарги з приводу необов`язковості подання ПАТ «ТАКСОСЕРВІС» аудиторського звіту з річною фінансовою звітністю, що в свою чергу виключає склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є необґрунтованими, оскільки до суду не надано таких доказів, які б спростовували обставини зазначені в протоколі, а тому суд вважає, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, в зв`язку з чим наявні всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, а підстав для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення апеляційний суд не вбачає. Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.163-1 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Таким чином, всі докази, які вказують на винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Накладене стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а відтак, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. М. Оседач