Постанова Київський апеляційний суд № 359/7889/20
від 04.11.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/9255/2021 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 359/7889/20 04 листопада 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Заришняк Г.М. - Рубан С.М. при секретарі - Климчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Борця Є.О., у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Кредит-Експерт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : В жовтні 2020 року Кредитна спілка «Кредит-Експерт» звернулася з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 14 вересня 2019 року позивач уклав з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит у формі кредитної лінії №К-002/0164/37/19, згідно якого КС «Кредит-Експерт» надала кредит шляхом відкриття кредитної лінії на загальну суму 90 000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно до 14 вересня 2022 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним. У разі неналежного виконання грошових зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язався сплатити пеню та відшкодувати збитки, пов`язані з пред`явленням позову. В той же день, 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт» уклала з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки №К-002/0164/3719, за якими вони зобов`язались відповідати перед позивачем за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором. Вказував на те, що ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов`язання, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість: по поверненню кредиту в розмірі - 85 330 гривень 98 копійок, по сплаті процентів за користування ним в розмірі 29 108 гривень 36 копійок, пеня в розмірі 52 гривень 87 копійок та збитки в розмірі 2197 гривень. Крім того, у ОСОБА_1 виник штраф в розмірі 45 000 гривень у зв`язку з тим, що він приховав інформацію про отримання ним нового кредиту в іншій фінансовій установі. Загальний розмір боргу за кредитним договором склав 161 636 гривень 34 копійки. Посилаючись на те, що відповідачі ухиляються від добровільного погашення цього боргу, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 борг за кредитним договором в розмірі 161 636 гривень 34 копійок. У грудні 2020 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути солідарно з відповідачів борг за кредитним договором в загальному розмірі 171 315 гривень 90 копійок, що складається з боргу по поверненню кредиту в розмірі 83 330 гривень 98 копійок, боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 40 787 гривень 92 копійок, пені в розмірі 52 гривень 87 копійок, штрафу в розмірі 44 947 гривень 13 копійок та збитків в розмірі 2 197 гривень. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року позов КС «Кредит-Експерт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Кредит-Експерт» борг за кредитним договором в розмірі 126 368 гривень 77 копійок. У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за кредитним договором в більшому розмірі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Кредит-Експерт» витрати на оплату судового збору в розмірі 473 гривень 86 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КС «Кредит-Експерт» витрати на оплату судового збору в розмірі 473 гривень 86 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КС «Кредит-Експерт» витрати на оплату судового збору в розмірі 473 гривень 86 копійок. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь КС «Кредит-Експерт» витрати на оплату судового збору в розмірі 473 гривень 86 копійок. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що суд не взяв до уваги надані сторонами пояснення. Вказував на те, що договір кредитної лінії та договори поруки укладені не уповноваженою на те особою, оскільки у довіреності від 01.03.2018 року немає підписанта ОСОБА_5 , тому з урахуванням ст.ст. 215 та 203 ЦК України договори поруки № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року є нікчемними і не створюють жодних наслідків для сторін, а кредитний договір в силу своєї нікчемності створює наслідки для боржника лише повернути суму основного боргу. Також вказував на те, що 21.04.2020 року він отримав додатковий транш коштів, без відповідного повідомлення поручителів про збільшення кредитного ліміту , а отже поручителі не несуть солідарний обов`язок відшкодування коштів разом з боржником. Посилався на те, що суд безпідставно стягнув 2 197 грн. як витрати, що були понесені позивачем на складання позовної заяви на підставі договору про надання послуг від 03.01.2017 року, не врахувавши положення п. 2.1.5 вказаного договору, яким чітко визначено перелік зобов`язань виконавця і написання позовної заяви не відноситься до вказаного переліку. У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача зазначав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, не ґрунтуються на нормах права та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Так, зазначав, що договір кредитної лінії від 14.09.2019 року та договір поруки від 14.09.2019 року були підписані від імені КС «Кредит-Експерт» Кравченко Олексієм Анатолійовичем, який діє на підставі довіреності від 01.03.2018 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко О.Л., зареєстрована в реєстрі за № 338, відповідно до змісту якої КС «Кредит-Експерт» цією довіреністю уповноважує, зокрема, ОСОБА_5 на виконання юридичних та фактичних дій, пов`язаних з поточною діяльністю довірителя, що належать до компетенції Голови правління, в тому числі, але не обмежуючись … укладати договори та інші угоди. Тому, договір кредитної лінії та договір поруки були підписані повноважним представником КС «Кредит-Експерт», який діяв на підставі чинної, на момент укладення договорів, довіреності. Посилався на те, що змін умов основного зобов`язання, та збільшення обсягу відповідальності поручителя не відбулося, що виключає припинення поруки за договором поруки від 14.09.2019 року. Вказував на те, що договором про надання послуг від 03.01.2017 року передбачено надання послуг з підготовки позовної заяви у п. 2.1.6. В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача КС «Кредит-Експерт» - Кравченко О.А. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення. Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт» уклала з ОСОБА_1 договір про споживчий кредит у формі кредитної лінії №К-002/0164/37/19 (а.с.4-5), за яким позивач зобов`язався надати кредит шляхом відкриття кредитної лінії на загальну суму 90 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно до 14 вересня 2022 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним. У разі неналежного виконання цих грошових зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язався додатково сплатити пеню та відшкодувати збитки, пов`язані з пред`явленням позову. Також, 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт» уклав з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки №К-002/0164/37/19 (а.с.6-8), за якими вони зобов`язались відповідати перед позивачем за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором. На виконання кредитного договору КС «Кредит-Експерт» видав ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 92 500 гривень (37 000 + 49 500 + 3 500 + 2 500). Ця обставина підтверджується копіями платіжних доручень від 14 вересня 2019 року, 18 вересня 2019 року, 19 вересня 2019 року та 21 квітня 2020 року (а.с.17-20). Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 126 368, 77 грн., суд першої інстанції виходив з того, що у позивача виникло право достроково вимагати від відповідачів повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, пені та збитків, пов`язаних з пред`явленням позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів. Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Як вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2019 року між КС «Кредитна спілка «Кредит-Експерт» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №К-002/0164/37/19, за яким позивач зобов`язався надати позичальнику споживчий кредит шляхом відкриття кредитної лінії на загальну суму 90 000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався щомісячно до 14 вересня 2022 року повертати кредит по частинам та сплачувати проценти за користування ним. Пунктом 5.1.10 вказаного договору передбачено, що в разі невиконання/неналежного виконання позичальником умов договору, що обумовило звернення кредитодавця до суду з позовом про стягнення з позичальника боргу відповідно до умов договору, чи здійснення стягнення боргу в позасудовому порядку, вчинення виконавчого напису нотаріусом, відшкодувати кредитодавцю понесені ним збитки, пов`язані з підготовкою матеріалів щодо стягнення заборгованості за договором. 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт» уклала з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки №К-002/0164/3719, за якими вони зобов`язались солідарно відповідати перед позивачем за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником незалежно від дати підписання. Поручителі відповідають в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, сплату неустойки та відшкодування збитків. 21 квітня 2020 року між КС «Кредит-Експерт» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 4 до договору про споживчий кредит у формі кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14 вересня 2019 року, згідно якого кредитодавець надає позичальнику транш по договору про споживчий кредит у формі кредитної лінії К-002/0164/37/19 від 14 вересня 2019 року у розмірі 2 500 грн. Сума залишку виданого кредиту на момент підписання даного додаткового договору складає 89 830,98 грн. Видатковими касовими ордерами від 14 вересня 2019 року, від 18 вересня 2019 року, від 19 вересня 2019 року, від 21 квітня 2020 року підтверджується факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість по тілу кредиту становить 83 330,98 грн., боргу по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 40 787,92 грн., пені в розмірі 52,87 грн., штрафу в розмірі 44 947,13 грн. та збитків в розмірі 2 197 грн. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч.1 ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідачами не спростовано. Встановивши, що оскільки позичальник неналежним чином виконував грошові зобов`язання за договором про споживчий кредит, а відтак на підставі ч.ч.1, 2 ст.554, ч.2 ст.1050 ЦК України у КС «Кредит-Експерт» виникло право достроково вимагати від відповідачів повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та відшкодування збитків, пов`язаних зі зверненням до суду. Доводи апеляційної скарги про те, що договір кредитної лінії та договори поруки укладені не уповноваженою на те особою, оскільки у довіреності від 01.03.2018 року немає підписанта ОСОБА_5 , тому з урахуванням ст.ст. 215 та 203 ЦК України договори поруки № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року є нікчемними і не створюють жодних наслідків для сторін, а кредитний договір в силу своєї нікчемності створює наслідки для боржника лише повернути суму основного боргу, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт», в особі заступника голови правління ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 01.03.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченко О.Л., та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит у формі кредитної лінії № К-002/0164/37/19. Також 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт», в особі заступника голови правління ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності від 01.03.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченко О.Л., та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були укладені договори поруки № К-002/0164/37/19. Згідно довіреності від 01.03.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко О.Л., зареєстрованої в реєстрі за № 338, КС «Кредит - Експерт» цією довіреністю уповноважує, зокрема ОСОБА_5 , на виконання юридичних та фактичних дій, пов`язаних з поточною діяльністю довірителя, що належать до компетенції Голови правління, в тому числі, але не обмежуючись укладати договори та інші угоди. За таких обставин, договір кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року та договори поруки № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року були підписані повноважним представником КС «Кредит-Експерт», який діяв на підставі чинної, на момент укладення договору кредитної лінії, довіреності. Крім того, відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У встановленому законом порядку, договір кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року та договори поруки № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року судом не визнані недійсними. Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що договір кредитної лінії та договори поруки укладені не уповноваженою на те особою не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що отримавши додатковий транш коштів, без відповідного повідомлення поручителів про збільшення кредитного ліміту, поручителі не несуть солідарний обов`язок відшкодування коштів разом з боржником. Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, 14 вересня 2019 року КС «Кредит-Експерт» уклала з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договори поруки №К-002/0164/3719, за якими вони зобов`язались солідарно відповідати перед позивачем за неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором та додатками до нього, укладених між кредитодавцем і позичальником незалежно від дати підписання. Поручителі відповідають в тому ж обсязі, що і позичальник за повернення кредиту, сплату процентів, сплату неустойки та відшкодування збитків. Відповідно до п. 1.1 договору кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року кредитодавець зобов`язується надати позичальнику споживчий кредит шляхом відкриття кредитної лінії на загальну суму 90 000,00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3 договору кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року кредитна лінія відповідно до договору є відновлювальною. У разі часткового або повного погашення кредиту, позичальник може повторно отримати кредит в межах встановленого кредитного ліміту і строку дії договору, визначено в п. 10.1. Відповідно до п. 1.4 договору кредитної лінії, згідно з письмової заяви позичальника кредит може бути видано повністю, загальною сумою або окремими частинами (траншами) в межах кредитного ліміту. Як вбачається з додаткового договору № 4 від 21.04.2020 року до договору кредитної лінії № К-002/0164/37/19 від 14.09.2019 року кредитодавець надав позичальнику транш по договору про споживчий кредит у формі кредитної лінії у розмірі 2 500 грн. Тобто сторони, уклавши додатковий договір, погодили видачу чергового траншу та будь-яких змін до умов основного зобов`язання, встановленого договором кредитної лінії не вносилося, черговий транш отримано в межах встановленого кредитного ліміту у 90 000,00 грн. Також безпідставними є і доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув 2 197 грн. як витрати, що були понесені позивачем на складання позовної заяви на підставі договору про надання послуг від 03.01.2017 року, не врахувавши положення п. 2.1.5 вказаного договору, яким чітко визначено перелік зобов`язань виконавця і написання позовної заяви не відноситься до вказаного переліку, оскільки як вбачається із п. 2.1.6. договору № 1/17 про надання послуг (виконання робіт) до обов`язків виконавця відноситься підготовка позовних заяв. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені ст.376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 08 листопада 2021 року. Головуючий: Судді: