Постанова Львівський апеляційний суд № 464/5467/20

Справа № 464/5467/20 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В. Провадження № 22-ц/811/2227/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м.Львів Справа № 464/5467/20 Провадження № 22ц/811/2227/21 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Приколоти Т.І., суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 17 травня 2021 року у складі судді Тімченко О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - встановив: 2 жовтня 2020 року позивач звернулася з цим позовом. Просить стягувати з відповідача на її (позивача) користь аліменти на дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 23 180 грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з дати подання позову (з 2 жовтня 2020 року) до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов`язків щодо утримання дітей. В обґрунтування заяви посилається на те, що діти перебувають на її утриманні та забезпеченні. Відповідач має змогу сплачувати аліменти у зазначеній сумі. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 17 травня 2021 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 2 жовтня 2020 року, і до досягнення дітьми повноліття. В решті вимог відмовлено. Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким що порушує її законні права та інтереси, винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні вимог та постановити нове рішення про задоволення позову в повному розмірі, посилаючись на доводи позовної заяви. Вказує, що діти хворіють та потребують спеціального забезпечення, харчування, лікування. Зазначає, що відповідач є приватним підприємцем та має змогу забезпечувати дітей, його заробітна плата становить приблизно 100 000 грн. в місяць. Належним чином повідомлені сторони про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися, заяви про відкладення розгляду справи не подали. Апеляційний суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки сторін в судове засідання та прийшов до висновку про розгляд справи у їх відсутності. Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження Серії НОМЕР_1 та Серії НОМЕР_2 від 8 жовтня 2013 року. Згідно акту ОСББ «Галицький лев» від 18 березня 2021 року діти проживають разом з позивачем. Суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дітей у розмірі по 1 500 грн. щомісячно на кожну дитину. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вказаний розмір аліментів узгоджується із положеннями ч.2 ст.182 СК України, за якою мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2 395 грн. (50 % становить 1197,50 грн.). Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі з огляду на таке. Статтею 51 Конституції України та статтею180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно із ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу. Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ст. ст. 183 та 184 цього Кодексу способи стягнення аліментів можуть бути визначені у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити їх розмір у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я дитини, матеріальне становище сторін, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, відсутність у відповідача інших дітей та утриманні, а також інші обставини, які мають істотне значення для справи. Суд також виходить із затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, ч.ч. 7, 8 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків. У разі їх ухилення від його виконання аліменти можуть стягуватись за рішенням суду. Обов`язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття. Докази того, що відповідач не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних батьків відсутні. Відповідно до ст. 7 Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 2 395 грн. Колегія суддів виходить з того, що на утриманні позивача перебувають двоє дітей сторін одного віку. З урахуванням принципу справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає, що не зовсім вірним є визначення розміру аліментів у мінімальних значеннях. Тому визначений судом першої інстанції розмір аліментів належить збільшити. З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дітей в розмірі по 3 000 грн. на кожну дитину, виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та можливості батька, який є працездатною особою. На підтвердження доводів про доходи відповідача в межах 100 000 грн. щомісяця не надано жодних доказів. Керуючись: ст. 367, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 травня 2021 року змінити в частині розміру аліментів. Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) аліменти на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3 000 грн. на кожну дитину, з наступною індексацією відповідно до закону, починаючи з 2 жовтня 2020 року, до досягнення дітьми повноліття. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено і підписано 10 листопада 2021 року. Головуючий Судді