Постанова 4851 № 520/6497/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 р. Справа № 520/6497/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021, суддя Мар`єнко Л.М., повний текст складено 07.07.2021, по справі № 520/6497/21 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області № Ф-64635-17 від 09.11.2020 в сумі 33 374,56 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 позов задоволено частково. Скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області №Ф-64635-17 від 09.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування єдиного соціального внеску на суму 13 605,36 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до даних АІС «Податковий блок» у позивача наявна заборгованість у розмірі 33 374,56 грн, у зв`язку з чим, контролюючим органом правомірно сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 09.11.2020 № Ф-64635-17. Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу. Разом з тим, позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування зазначив, що про не врахування судом першої інстанції, що оскаржувана вимога винесена не на підставі акту перевірки, документів звітності ФО-П та інших первинних документів; відповідачем порушено процедуру її надсилання. Відповідач не надав відзив на апеляційну скаргу позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. 02.11.2021 позивачем подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про відкладення розгляду справи. В обгрунтування зазначено, що апеляційну скаргу відповідача ним отримано лише 01.11.2021 при ознайомленні з матеріалами справи, тому потрібен час для підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки позивачем не наведено поважних причин неможливості прибуття в судове засідання. Крім того, з матеіалів справи вбачається, що копія ухвали про відкриття апеляційного провадження, судова повістка та апеляційна скарга 04.10.2021 направлялися на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, проте конверт з вказаними документами був повернутий до суду з тих підстав, що адресат відсутній за вказаною адресою. Також 01.11.2021 позивач був ознайомлений з матеріалами справи, про що свідчить відмітка та підпис позивача на клопотанні про ознайомлення. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. 09.11.2020 у зв`язку з порушенням термінів сплати єдиного внеску відносно позивача Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску №Ф-64635-17 в сумі 33 374,56 грн. Сума заборгованості визначена наступним чином: - у 2016 році нарахований єдиний внесок за 2015 рік - 8128,82 грн. - сплачено 651,20 грн. за рахунок переплати, борг на 31.12.2016 складає 7477,62 гривні; - у 2017 році нарахований єдиний внесок за 2016 рік - 8800,00 грн. - сплачено 400 грн., борг на 31.12.2017 складає 15877,62 гривні; - у 2018 році нарахований єдиний внесок за 2017 рік - 9691,00 грн., за І квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), II квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), III квартал - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.). Разом нараховано єдиного внеску 17062,54 грн., сплачено 19335,00 грн., борг на 31.12.2018 р. складає 13605,36 грн; - у 2019 році нарахований єдиний внесок за IV квартал 2018 року - 2457,18 грн. (819,06 грн. х 3 міс.), І квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), II квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.), III квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918,06 грн. х 3 міс.). Разом нараховано єдиного внеску 10719,72 грн., сплата в 2019 році відсутня, борг - 24325,08 грн.; - у 2020 році нарахований єдиний внесок за 4 квартал 2019 року - 2754,18 грн. (918.06 грн. х 3 міс.), за І квартал 2020 року - 2078,12 грн., за ІІ квартал - 1039,06 грн., ІІІ квартал 2020 року - 3178,12 грн., сплата відсутня, борг складає 33374,56 грн. Не погоджуючись з вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив того, що оскаржувана вимога в частині нарахування єдиного внеску за 2019-2020 роки у сумі 19769,20 грн сформована відповідачем в порядку та спосіб, визначені чинним законодавством. В іншій частині вимога відповідача є неправомірною, оскільки нарахований позивачу борг за 2015-2018 роки в сумі 13 605,36 грн вже був предметом розгляду по справі №520/7387/2020 та був скасований. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Відповідно до п.п 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. За змістом ст. 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Абзацом 2 п. 2 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. Відповідно до п. 3 розд. VI Інструкції № 449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Згідно п. 4 розд. VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів. Судовим розглядом встановлено, що згідно оскаржуваної вимоги відповідачем нараховано позивачу єдиний внесок за 2015-2020 роки в сумі 33 374,56 грн. Разом з тим, єдиний внесок відносно позивача за 2015-2018 роки вже був предметом розгляду по справі № 520/7387/2020. Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.02.2020 №Ф-64635-17 за 2015-2018 роки в розмірі 13 605,36 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що борг позивача зі сплати єдиного внеску за 2015-2018 роки фактично скасовано в судовому порядку, що свідчить про неправомірне його нарахування відповідачем у розмірі 13 605,36 грн. при формуванні оскаржуваної №Ф-64635-17 від 09.11.2020. Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, вимога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64635-17 від 09.11.2020 в частині нарахування позивачу єдиного внеску у сумі 13 605,36 грн є протиправною та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування вимоги №Ф-64635-17 від 09.11.2020 на суму 13 605,36 грн. Щодо оскаржуваної вимоги в частині нарахування позивачу єдиного внеску у розмірі 19 769,20 грн, колегія суддів зазначає наступне. Згідно інтегрованої картки платника податків вбачається, що за період з 2019 р. по 2020 р. у позивача наявна заборгованість у сумі 19 769,20 грн, а саме: за 2019 рік 10719,72 грн, за 2020 рік 9049,48 грн. Докази сплати позивачем єдиного внеску у спірний період відсутні. З огляду на викладене, вимога Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-64635-17 від 09.11.2020 на суму 19 769,20 грн, прийнята відносно ФО-П ОСОБА_1 , сформована у відповідності до вимог Інструкції № 449, є правомірною та не підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що оскаржувана вимога є протиправною, оскільки винесена не на підставі акту перевірки, документів звітності ФО-П та інших первинних документів, колегія суддів вважає необгрунтованими з тих підстав, що у відповідності до вищенаведених правових положень наявність заборгованості за позивачем зі сплати єдиного внеску є самостійною підставою для винесення податковим органом вимоги про сплату недоїмки без проведення додаткових перевірок. Отже, чинним законодавством надано право відповідачу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання відповідного акту перевірки. Облікові дані з інформаційної системи податкового органу є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність. Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів для висновку, що несплата ФОП ОСОБА_1 в добровільному порядку єдиного соціального внеску свідчить про порушення вимог діючого законодавства. Щодо доводів позивача про порушення відповідачем порядку надіслання прийнятої вимоги на адресу позивача у встановлений строк, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №449 орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Згідно ч.16 ст.25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Колегія суддів зазначає, що норми Інструкції №449 дійсно передбачають надсилання вимоги строком від 3 до 15 робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків. Разом з тим, вони не встановлюють обмежень щодо можливості надсилання вимоги після закінчення цього строку або направлення однієї вимоги за підсумками кількох звітних періодів. Оскільки на правовідносини, пов`язані зі стягненням сум недоїмки, строк давності не застосовуються, колегія суддів вважає, що п.3 розділу VI Інструкції №449 не обмежує контролюючий орган у праві надсилати платнику відповідні вимоги до повного погашення недоїмки. Крім того, відповідачем було надано до суду першої інстанції докази направлення позивачу оскаржуваної вимоги, а саме копію конверта зі штрих кодовим номером, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2021 по справі № 520/6497/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 11.11.2021