Постанова 4872 № 915/952/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 915/952/20 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Головея В.М., Разюк Г.П., секретар судового засідання Бебик А.М. за участю представників учасників судового процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01 жовтня 2020 року (повний текст складено 01.10.2020) по справі № 915/952/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ до відповідача: Миколаївської міської ради про визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до договору оренди землі,- суддя суду першої інстанції: Коваль С.М. час та місце винесення рішення: 01.10.2020, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 10.11.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В С Т А Н О В И В: В липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма СТІВ (далі позивач, ТОВ фірма СТІВ, Товариство) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Миколаївської міської ради (далі-відповідач, Міська рада) про визнання, в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 09.08.2006, який зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП Центр ДЗК 21.08.2006 за №040600100445 та у Миколаївській міській раді за №4313, у редакції запропонованій позивачем. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що орендодавець, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 11.04.2017 разом з проектом додаткової угоди. Крім того, позивач вказав, що після спливу договору оренди землі, він продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, у зв`язку з чим, на думку позивача, договір оренди землі вважається поновленим. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/952/20 (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми СТІВ повністю задоволені. Судове рішення мотивовано тим, що позивач здійснив всі необхідні заходи для продовження строку дії договору оренди землі, проте відповіді від відповідача на свої звернення не отримав. У той же час позивач продовжував користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди. При цьому, відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. У зв`язку з чим, з урахуванням приписів частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ фірми «СТІВ». Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/952/20 скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю СТІВ відмовити повністю. Звертаючись з апеляційною скаргою Міська рада зазначає, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі позивач повинен був повідомити відповідача про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк за шість місяців до спливу строку договору, тобто, - до 21.02.2016. Однак, в порушення вказаних приписів, даних дій у встановлений строк не вчинив, що не врахував місцевий господарський суд у своєму рішенні. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 10.04.2018 у справі №594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справі №313/350/16-ц та №159/5756/18, відповідно до яких в будь-яких випадках необхідною умовою для поновлення договору на новий строк є здійснення орендарем повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк в установлені строки, Міська рада зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, а також, не взяв до уваги відповідні правові позиції Верховного Суду. Крім цього, апелянт зазначає, що згідно листа Управління архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 19.06.2017 №17-1827 щодо розгляду дозвільної справи позивача про поновлення договору оренди землі, не рекомендовано поновлення оренди землі через порушення позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі. Детальніше доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі. Ухвалою апеляційного господарського суду від 11.11.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у даній справі. Але, в подальшому, ухвалою суду від 16.12.2020 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку зі встановленням судом факту підписання апеляційної скарги особою, яка не мала права її підписувати. Усунувши відповідні недоліки, Миколаївська міська рада 14.01.2021 повторно звернулась до апеляційного суду зі скаргою, яка була прийнята та призначена до розгляду на 17.02.202, відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 у даній справі. 01.02.2021 від ТОВ «СТІВ» до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач не погоджується з останньою та просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зокрема, у вказаному відзиві позивач зазначив, що 20.02.2016 ТОВ «СТІВ» надало відповідачу заяву №000103 про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки, додавши до цієї заяви проект додаткової угоди. Відтак, позивачем, як орендарем земельної ділянки, було виконано всі вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договору оренди. Водночас, позивач просив суд залучити до матеріалів справи копію вищевказаної заяви від 20.02.2016 №000103 з додатковою угодою. Обґрунтовуючи неподання цих доказів при розгляді справи в суді першої інстанції, ТОВ фірма «СТІВ» зазначає про те, що судова практика, яка існувала на час розгляду справи в суді першої інстанції у справі про поновлення договору оренди землі саме за ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», не вимагала доведення виконання орендарем вимог ч.ч. 2-5 цієї статті закону. Отже, подання вищеназваного доказу суду першої інстанції не було обов`язковим та могло створити в суду враження намагання позивача долучити до матеріалів справи зайві докази, які виходять за межі предмету доказування. Дослідивши надані документи, судова колегія визначилась про залучення останніх до матеріалів справи. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 апеляційне провадження у даній справі було зупинено до отримання правового висновку Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду справи №903/1030/19 у подібних правовідносинах. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.10.2021 апеляційне провадження у справі №915/952/20 було поновлено з 10.11.2021; справу призначено до розгляду на 10 листопада 2021 року о 10:00 год. 09.11.2021 до апеляційного суду від позивача надійшло клопотання в якому ТОВ фірма «СТІВ» просило розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача та прийняти рішення з врахуванням аргументів позивача викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, судова колегія задовольняє клопотання позивача. Представник відповідача в судове засідання 10.11.2021 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте своїми правами відповідно до ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України не скористався. Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Отже, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки явка представника відповідача не визнавалась судом обов`язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті. У судовому засіданні 10.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.08.2006 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «СТІВ» (орендар) було укладено договір оренди землі №4313 (Договір), у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 30.06.2006 №2/28 надає ТОВ фірмі «СТІВ» в оренду земельну ділянку загальною площею 6 кв.м. для розміщення та обслуговування торгівельного кіоску поблизу житлового будинку №4 по вул. Новобудівний /Корабельний район (п.1.1, 2.1 Договору). Вказаний Договір зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.08.2006 за № 040600100445. Пунктом 3.1. наведеного Договору сторони визначили строк його дії 5 років з дати його державної реєстрації. Вказаним пунктом також встановлено, що після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяцідо закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 7). На виконання умов Договору Миколаївська міська рада передала, а ТОВ фірма «СТІВ» прийняла в оренду земельну ділянку. Рішенням Миколаївської міської ради від 09.06.2011 №6/25 визначено продовжити ТОВ фірмі «СТІВ» на 5 років термін оренди земельної ділянки загальною площею 6 кв.м, яка була надана орендарю на підставі рішення міської ради від 30.06.2006 №2/28. В подальшому, а саме: 05.03.2012 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ТОВ фірмою «СТІВ» (орендар) було укладено Договір про зміни №248-11 до Договору оренди землі. За умовами п.1 Договору про зміни, Миколаївська міська рада на підставі рішення від 09.06.2011 за №6/25 продовжує ТОВ фірмі «СТІВ» термін оренди земельної ділянки для обслуговування торгівельного кіоску поблизу житлового будинку №4 по вул. Новобудівний, без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно /Корабельний район/, у зв`язку з чим в Договір внесено наступні зміни: Згідно з п.2 Договору про зміни, Договір оренди продовжено на 5 років до 21.08.2016. Також, за передбаченими пунктом, пункт 3.1 Договору оренди землі доповнено наступним змістом: «орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов Договору, має за інших рівних умов переважне право на подовження строку дії Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії Договору письмово звернутися до орендодавця з клопотанням про подовження строку оренди. Підставою для подовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення орендодавця. Пунктом 3 Договору про зміни внесено зміни до п. 4.1 Договору про оренду землі стосовно розміру орендної плати. Також, внесено зміни до п.п. и п. 9.4 та п. 12.6 Договору про оренду. Так, вказаними приписами визначено, що орендар зобов`язаний, не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку Договору, звернутись до Міської ради з клопотанням про продовження строку оренди, при цьому орендна плата за землю вноситься по день фактичного використання земельної ділянки або до укладення нового договору оренди землі. За умови належного виконання своїх обов`язків, орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір про зміни від 05.03.2012 №248-11 зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Миколаїв, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.03.2012 за №481010004000795. Матеріали справи свідчать, що 20.02.2016 на виконання умов Договору, ТОВ фірма «СТІВ» звернулось до Миколаївської міської ради із заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки, до якої було додано проект додаткової угоди (а.с. 113-114). Як вбачається зі змісту проекту додаткової угоди, орендарем запропоновано продовжити ТОВ фірмі «СТІВ» оренду земельної ділянки площею 6 кв.м., для обслуговування торговельного кіоску, розташованого за адресою: поблизу житлового будинку №4 по вул. Новобудівний/Корабельний район/, на 5 (п`ять) років до 21.08.2021. Решта умов не змінювалась. Вказану заяву позивача зареєстровано в Миколаївській міській раді за вх. №000103. Доказів протилежного Миколаївською міською радою не надано, жодного заперечення проти наведеного відповідачем не висловлено. З огляду на матеріали справи та за твердженням позивача, вищевказана заява щодо поновлення договору оренди та проект додаткової угоди з боку Міської ради залишені без відповіді. При цьому, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями за 2016 2020 (а.с.21-28). 11.04.2017 після закінчення строку дії Договору оренди ТОВ фірма «СТІВ» повторно звернувся до Миколаївської міської ради із заявою №000269 щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах. До заяви ТОВ фірми «СТІВ» додано, зокрема, відповідний проект додаткової угоди (а.с.14-15). Вказану заяву Миколаївською міською радою також залишено без реагування, а запропонований ТОВ фірмою «СТІВ» проект додаткової угоди не підписано. У матеріалах справи наявний лист за вх. №7571/18 від 09.07.2020 ТОВ фірми «СТІВ» на ім`я Міського голови Сенкевича О.Ф., у якому позивач також просив поновити договір оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах; до цього листа, згідно опису додатків, додано відповідний проект додаткової угоди у двох примірниках (а.с. 16-17). На вказаний лист Миколаївська міська рада знов не відреагувала, проект додаткової угоди не підписано, заперечення щодо продовження строку дії Договору не надано. Разом з тим, відповідачем додано до матеріалів справи лист від 19.06.2017 №17-1827 начальника Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради головного архітектора міста, яким Виконком міської ради повідомлено про неможливість рекомендувати поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку площею 6 кв.м для обслуговування торговельного кіоску по вул. Новобудівній, поблізу будинку №4 в Корабельному районі м. Миколаєва, у зв`язку з тим, що Договір оренди землі діяв до 21.08.2016 (а.с. 41). Однак, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи не міститься доказів щодо підтвердження направлення ТОВ фірмі «СТІВ» з боку Міської ради будь-яких документів стосовно вищевказаного зауваження головного архітектора міста. Будь-які скарги та зауваження до позивача з боку орендодавця у матеріалах справи відсутні. Жодних повідомлень від відповідача щодо відмови в поновленні Договору або претензій щодо неналежного виконання орендарем умов Договору у матеріалах справи не міститься. Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом. Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків. Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі, яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі. Згідно з частинами 1- 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Відповідно до частин 4, 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.ч.1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді. Таким чином, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020) було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені ч. 2 ст. 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому, таке завчасне повідомлення, з надсиланням проекту додаткової угоди, є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Необхідно також наголосити, що таке звернення повинно бути вчинене у строк встановлений самим договором оренди, проте не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди. Така конструкція цієї статті передбачає, що у випадку відсутності домовленості між сторонами договору щодо такого строку та незакріплення останнього в договорі, цей строк визначено нормативно - не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Таким чином, перевагу має договірний строк, визначений та встановлений сторонами в договорі оренди землі, оскільки відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі №915/1003/20. Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі"). У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме: частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Наведений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц і №159/5756/18, про відсутність вагомих підстав для відступу від якого Велика Палата Верховного Суду зазначила у пункті 29 постанови від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, до розгляду якої зупинялось провадження у справі. При цьому у постановах від 22.09.2020 Велика Палата Верховного Суду зазначила про необхідність відступити від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020). Таким чином, Велика Палата Верховного Суду констатувала необхідність попереднього звернення орендаря до орендодавця з листом-повідомленням про намір продовжити відносини оренди землі, до якого (листа-повідомлення) має додаватися проект додаткової угоди. Отже, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Як вже зазначалось вище, Договір оренди діяв до 21.08.2016. Умовами цього Договору встановлена наявність переважного права орендаря на подовження строку дії Договору за умови письмового звернення останнього до орендодавця не пізніше, ніж за шість місяців до закінчення дії Договору, тобто до 21.02.2016. Судова колегія вказує, що з огляду на матеріали справи, позивач відповідно до вимог умов Договору та ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України Про оренду землі своєчасно 20.02.2016 вперше звернувся до відповідача із заявою про укладання Договору на новий строк, додавши проект додаткової угоди. Відповідач в установлений ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі строк заяву позивача не розглянув і відповіді не надав, що підтверджується відсутністю у матеріалах справи відповідного листа-повідомлення відповідача про заперечення в поновлені Договору оренди. На повторне звернення орендаря, вже після закінчення строку дії Договору оренди землі, також не відреагував. Отже, після закінчення строку дії Договору відповідач протягом одного місяця не висловлював заперечень проти користування земельною ділянкою. Отже, приймаючи до уваги, що ТОВ фірма «СТІВ» в межах встановленого в Законі України Про оренду землі строку звернулось до Міської ради з відповідною заявою про продовження строку Договору землі разом з проектом додаткової угоди, Міська рада жодної відповіді на вказану заяву не надала та протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди не направила позивачу повідомлення про заперечення у поновленні Договору оренди землі; з огляду на те, що після закінчення дії Договору оренди, позивач продовжив належним чином (сплачуючи орендну плату) користуватись спірною земельною ділянкою, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі, адже відсутність заперечень орендодавця у поновленні Договору оренди дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення Договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на лист від 19.06.2017 №17-1827, підписаний начальником Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, відповідно до якого Управління не може рекомендувати поновлення терміну дії правових документів на земельну ділянку, у зв`язку із закінченням строку Договору оренди, оскільки останній не є доказом направлення позивачу у встановлений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строк відповідних заперечень щодо поновлення договору оренди землі, тому що вказаний лист адресований Виконкому міської ради. При цьому, доказів отримання та реєстрації відповідачем вказаного листа у матеріалах справи не міститься. Більш того, даний лист датований 19.06.2017 та наданий стосовно звернення відповідача з заявою про поновлення договору оренди землі від 11.04.2017 №000269, тобто з пропуском встановленого відповідним законодавством строку, наданим для заперечення щодо поновлення дії договору. Щодо посилання апелянта на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18, то судова колегія зазначає, що дії Товариства у даній справі повністю відповідають вимогам Закону України Про оренду землі та висновкам Великої Палати Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник. Як вже було зазначено вище, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. При цьому, судова колегія зазначає, що саме невиконання відповідачем вимог закону на укладення додаткової угоди до оренди землі вимусило позивача надати до суду відповідну редакцію додаткової угоди для її визнання. Отже, враховуючи, що Миколаївська міська рада зволікає з укладенням додаткової угоди, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди на умовах, запропонованих позивачем. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Миколаївської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/952/20 слід залишити без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В: Рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 у справі №915/952/20 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Повний текст постанови підписаний 11.11.2021. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Головей В.М. Суддя Разюк Г.П. Враховуючи припинення відправлення поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом, надіслати копію цієї постанови від 10.11.2021 у справі №915/952/20 на електронні адреси, зазначені учасниками справи (згідно з наявної в матеріалах справи інформації).