Постанова 4811 № 452/2269/21

Справа № 452/2269/21 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А. Провадження № 33/811/1313/21 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , та її представника адвоката Валігури Віталія Валерійовича, представник Головного управління Держпраці у Львівській області Колівошко Наталії Петрівни, при секретарі Мельниченко І.С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Валігури Віталія Валерійовича, подану в інтересах ОСОБА_2 на постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2021 року, встановив: цією постановою, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрито. Згідно постанови, Головним державним інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області Колівошко Н.П. 08 квітня 2021 р. складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого, під час проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у Новокалинівській міській раді Самбірського району Львівської області (юридична адреса: 81464, Львівська область, Самбірський район, м. Новий Калинів, пл. Авіації, буд.1А) було встановлено, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду міського голови Новокалинівської міської ради, вчинив, порушення вимог законодавства про працю, а саме : 1.порушення вимог абзацу першого постановляючої частини ПКМУ №413 : -працівники допущені до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу. Відповідно до розпорядження №704 від 31 грудня 2020 року про переведення поза штат Новокалинівської міської ради працівників реорганізованих Бабинської сільської ради та Дублянської селищної ради (згідно списку) з 1 січня 2021 року, проте повідомлення про прийняття працівників на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування подано 4 січня 2021 року; 2. порушення вимог ч. 3 ст. 49-2 КЗпПУ : -одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці адміністрацією міської ради не запропоновано працівниці ОСОБА_2 іншу роботу та не повідомлено про відсутність роботи за відповідною професією чи спеціальністю; 3. порушення вимог ч. 1 ст. 116 КЗпПУ : -при звільненні працівників виплата всіх сум, що належать працівникам від міської ради не провадиться в день звільнення, а саме: відповідно до розпорядження міського голови № 25 від 15 січня 2021 року звільнено ОСОБА_2 за п. 1 ст. 40 КЗпПУ (у зв`язку з реорганізацією Бабинської сільської ради) 25 січня 2021 року, проте виплату всіх належних при звільненні коштів проведено не в день звільнення, а 26 січня 2021 року згідно платіжного доручення від 25 січня 2021 року №6 та 3 лютого 2021 року згідно платіжного доручення від 2 лютого 2021 року №14; 4. порушення вимог ч. 1 ст.117 КЗпПУ : -при невиплаті звільненим працівникам всіх належних сум у день звільнення, таким працівникам адміністрацією міської ради не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зокрема, не виплачено середнього заробітку ОСОБА_2 , яку звільнено з роботи 25 січня 2021 року та якій всі належні при звільненні кошти виплачені не в день звільнення, а 26 січня 2021 року згідно платіжного доручення від 25 січня 2021 року №6 та 3 лютого 2021 року згідно платіжного доручення від 2 лютого 2021 року №14. Про наявність свідків даного адміністративного правопорушення у протоколі інформація відсутня. Не погоджуючись з даною постановою, захисник Валігура В.В. в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку, прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. Окрім того адвокат Валігура В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови оскільки 17 серпня 2021 року отримав копію постанови судді суду першої інстанції, про час та місце розгляду справи ОСОБА_2 не була повідомлена. Вважає, що постанова судді суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права без всебічного дослідження всіх обставин та надання їм належної оцінки. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції підтверджується той факт, що працівники Бабинської сільської ради та Дублянської селищної ради не могли бути допущені до початку роботи без відповідного розпорядження чи наказу, яким, згідно повідомлення про прийняття працівників на роботу від 4 січня 2021 року, вважається розпорядження міського голови № 704 від 31 грудня 2020 року про переведення поза штат Новокалинівської міської ради працівників реорганізованих Бабинської сільської ради та Дублянської селищної ради. У зв`язку з цим повідомлення про прийняття на роботу вказаних працівників повинно було надаватися до ГУ ДПС у Львівській області (Самбірський район) 31 грудня 2020 року, а не 4 січня 2021 року. Разом з тим, твердження суду про те, що 1 січня 2021 року був офіційним вихідним днем, також є безпідставним, оскільки вказане повідомлення мало надаватися до територіальних органів Державної податкової служби 31 грудня 2020 року, перед початком роботи, що є офіційним робочим днем. Зазначає, що міський голова ОСОБА_1 згідно вимог ч. 2 ст. 40, та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України зобов`язаний був запропонувати ОСОБА_2 не тільки в момент попередження про вивільнення, а тоді коли вакантні посади вже з`явились. З пояснення міського голови ОСОБА_1 від 17 березня 2021 року стало відомо, що 3 грудня 2020 року за рішенням сесії Новокалинівської міської ради № 21 було затверджено нову структуру виконавчого апарату з переліком вакантних посад у кількості 12 вакантних посад. Не зважаючи на це, міський голова, грубо порушуючи гарантії щодо збереження трудових відносин ОСОБА_2 , не запропонував жодної з вакантних посад Новокалинівської міської ради чим проігнорував вимоги ч. 2 ст. 40, та ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України. Крім цього, зазначає, що відмова ОСОБА_2 щодо пропозиції міського голови ОСОБА_1 про наявність всіх вакансій, які існували у Новокалинівській міській раді станом на 3 грудня 2020 року також відсутня у зв`язку з відсутністю такої пропозиції. Також зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги докази, які містяться у матеріалах справи щодо порушень зазначених у протоколі вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України. Звертає увагу, що відповідно до табеля обліку робочого часу за січень 2021 року, який знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 в день звільнення, а саме 25 січня 2021 року перебувала на своєму робочому місці, як наслідок усі належні виплати сум мали нараховуватися саме 25 січня 2021 року, а не 26 січня 2021 року та 3 лютого 2021 року. Вказує, що ОСОБА_2 було звільнено 25 січня 2021 року на підставі розпорядження міського голови Юзвяка Б.О. № 25 від 15 січня 2021 року, однак кошти, всупереч ст. 116 КЗпП України, були їй нараховані 26.01.2021 згідно платіжного доручення № 6 від 25.01.2021 та 03.02.2021 згідно платіжного доручення №14 від 2 лютого 2021 року. Таким чином, міський голова ОСОБА_1 зобов`язаний був виплатити додатково середню заробітну плату за вчасно невиплачені кошти, які мали бути нараховані 25 січня 2021 року. Згідно розрахунку 26 січня 2021 року, час затримки належних звільненому працівникові сум склав 1 робочий день від дня звільнення, згідно розрахунку 3 лютого 2021 року, час затримки належних звільненому працівникові сум склав 6 робочих днів від дня звільнення. Виплат середнього заробітку за її затримку ОСОБА_1 проведено не було, про що інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області ОСОБА_3 в цій частині вмотивовано визначено порушення вимог ч. 1 ст. 117 КЗпП України. Також вказує на те, що ОСОБА_2 зазнала матеріальної шкоди, від незаконних дій голови Новокалинівської міської ради ОСОБА_1 що проявилися у порушенні вимог ч. 3 ст. 49-2, ч. 1 ст.116, ч. 1 ст. 117 КЗпП України, однак суд першої інстанції не повідомив про дату, час і місце судового розгляду та не залучив ОСОБА_2 як потерпілу сторону для відшкодування майнової шкоди. Право на визнання потерпілим не було заявлено у суді першої інстанції у зв`язку з не надсиланням повідомлення про дату, час і місце судового розгляду. Вислухавши доповідь судді, пояснення потерпілої та її представника в підтримку поданої апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на заперечення доводів апеляційної скарги та клопотання, виступ представника ГУ Держпраці у Львівській області Колівошко Н.П. на підтримку апеляційної скарги та клопотання, суддя апеляційного суду приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарженні підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_2 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, не приймала участі в суді першої інстанції, про результати розгляду справи дізнався з листа ГУ Держпраці у Львівській області №10433/2/14-04 від 20 липня 2021 року, суддя апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю. Відтак, суддя апеляційного суду вважає, що при розгляді даної справи, суддею суду першої інстанції не дотримано вищенаведених вимог закону, що призвело до неповного з`ясування обставин справи. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП характеризується порушенням встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю. Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суддя апеляційного суду приходить до наступного висновку. Частина 3 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно із ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №ЛВ6394/403/АВ/П/ПТ від 8 квітня 2021 року ОСОБА_1 було порушено вимоги ст. 116, 117 КЗпП України, тобто при звільненні працівників виплата всіх сум, що належить працівникам, не була проведена в день звільнення, а саме при звільненні ОСОБА_2 не виплачені 25 січня 2021 року, виплати були нараховані 26 січня 2021 року та 3 лютого 2021 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 6 від 25 січня 2021 року та № 14 від 3 лютого 2021 року, не запропоновано потерпілій ОСОБА_2 іншу фахову роботу. Дані обставини знайшли своє підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції З огляду на наведене, суддя апеляційної інстанції приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, що підтверджується: -протоколом про адміністративне правопорушення №ЛВ6394/403/АВ/П/ПТ від 8 квітня 2021 року; -актом від 22 березня 2021 року; -розпорядженням міського голови Б. Юзвяка від 15 січня 2021 року; -платіжними дорученням від 25 січня 2021 року та 2 лютого 2021 року. Разом з тим, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Частина 2 ст. 38 КУпАП встановлює, що по справах про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, окрім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шості цієї статті. Як вбачається з матеріалів справи на момент постановлення рішення суддею апеляційного суду минув трьох місячний термін з дня вчинення правопорушення. За таких обставин постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2021 року слід скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись п. 7 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, - постановив: поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2021 року. Апеляційну скаргу захисника Валігури Віталія Валерійовича подану в інтересах ОСОБА_2 задоволити частково, постанову судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 18 червня 2021 року скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП закрити на підставі ст. 38 КУпАП, п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.