Постанова 4801 № 127/26881/14-ц

Справа № 127/26881/14-ц Провадження № 22-ц/801/2278/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Король О. П. Доповідач:Матківська М. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуСправа № 127/26881/14-цм. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Сопруна В.В., Стадника І. М. Секретар: Кузьменко Б. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, Ухвалу постановив суддя Король О. П. Ухвалу постановлено у м. Вінниці Повний текст ухвали складено 27 вересня 2021 року, Встановив: Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 888 678,64 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 3654,00 грн. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року в частині задоволення позову про стягнення боргу в сумі 304 614,22 грн. скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 304 614,22 грн. відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 жовтня 2015 року роз`яснено, що відповідно до рішення Апеляційного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року сума коштів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 становить 584 064,41 грн., а також підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави 3654,00 грн. судового збору. 17 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, зазначивши, що підставами для такого перегляду є факти, які були встановлені при проведенні досудового розслідування по кримінальному провадження № 12020020010001220 від 03 червня 2020 року за ч. 1 ст. 358 КК України: факт підробки підпису ОСОБА_1 на боргових розписках, які були надані ОСОБА_2 до матеріалів цивільної справи № 127/26881/14-ц, як доказ боргових зобов`язань ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 ; факт внесення ОСОБА_2 до позовної заяви цивільної справи № 127/26881/14-ц завідомо недостовірних відомостей про те, що між позивачем ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_1 29 січня 2003 року начебто було укладено договір позики і що укладання договору позики на суму 11 400 доларів США підтверджується борговою розпискою від 29 січня 2003 року, яка була написана при свідках; надання свідком ОСОБА_3 по цивільній справі № 127/26881/14-ц завідомо неправдивих свідчень під присягою про те, що боргова розписка на російській мові на суму 11 400 доларів США від 29 січня 2003 року начебто була написана і підписана ОСОБА_1 в січні 2003 року в її присутності. Такі обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про відсутність укладання між позивачем ОСОБА_2 і відповідачем ОСОБА_1 29 січня 2003 року договору позики. Ці обставини не були і не могли бути відомі йому, оскільки кримінальне провадження № 12020020010001220 від 03 червня 2020 року за ч. 1 ст. 358 КК України було розпочато лише 03 червня 2020 року. У зв`язку з цим просив скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , пославшись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, не застосувавши положення статті 185 ЦПК України та не залишивши його заяву без руху, чим відмовив йому у доступі до правосуддя. Позивач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що постановлена у відповідності до норм процесуального права. Відповідач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач ОСОБА_2 подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відмовивши у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання рішенням законної сили закінчився 25 липня 2018 року. Апеляційний суд вважає такий висновок суду правильним та обґрунтованим. Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 888 678,64 грн., а також стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 3654,00 грн. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року в частині задоволення позову про стягнення боргу в сумі 304 614,22 грн. скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 304 614,22 грн. відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначені частиною 2 статті 423 ЦПК України. Зокрема, відповідно до пункту 1 частини 2 цієї статті такими підставами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 2 цієї статті з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Частиною 3 статті 424 ЦПК України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. За наведених обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами на підставі п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 424 ЦПК України з огляду на те, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2015 року, про перегляд якого за нововиявленими обставинами відповідачем подано заяву, набрало законної сили 24 липня 2015 року згідно з рішенням Апеляційного суду Вінницької області, тобто із заявою відповідач звернувся до суду через шість років з дня набрання рішенням суду законної сили. Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в тому, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, не застосувавши положення статті 185 ЦПК України та не залишивши його заяву без руху, чим відмовив йому у доступі до правосуддя, правильних висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з частиною третьою статті 427 ЦПК України положення статті 185 цього Кодексу застосовуються до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу. У даному випадку суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у зв`язку із закінченням встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку з дня набрання рішенням законної сили для подання відповідної заяви, а не у зв`язку з не відповідністю заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вимогам статті 426 ЦПК України, а тому підстави для застосування положень статті 185 ЦПК України до заяви відповідача в даному випадку відсутні. Інші доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції також не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд Постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 27 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіВ. В. Сопрун І. М. Стадник Повне судове рішення складено 10 листопада 2021 року