Постанова КАС ВС № 240/5411/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. Київ справа № 240/5411/18 адміністративне провадження № К/9901/36084/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів Шишова О.О., Яковенка М. М., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, у складі судді Горовенко А.В., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, у складі колегії суддів: Боровицького О. А., Шидловського В.Б., Матохнюка Д.Б., у справі №240/5411/18 за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій: Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 12.03.2019), у якому просило: - визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби по затримці 15.06.2017 і далі протягом перших 30 днів, у тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 та 19.06.2017 і далі протягом перших 30-ти днів, у тому числі по проведенню огляду (переогляду) залізничних вагонів №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби; - визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Державної фіскальної служби по не здійсненню пропуску, в тому числі із перевищенням граничного строку в 30 днів, рухомого складу залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, №67383786, №60627163, №65381055 з вантажем - деревина паливна на залізничній станції "Кучурган" Одеської митниці Державної фіскальної служби, відправником яких є Державне підприємство "Словечанське лісове господарство". На виконання вимог ухвали суду від 26 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без руху представником позивача 18 грудня 2018 року подано до суду заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду. У заяві позивач просить визнати причини пропуску Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити пропущений процесуальний строк для подання Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" адміністративного позову про визнання дій та бездіяльності Одеської митниці Державної фіскальної служби протиправними. В обґрунтування заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду зазначає, що Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" (далі - ДП "Словечанське лісове господарство") дізналося про порушення своїх прав та інтересів після прийняття 15.11.2018 Господарським судом Житомирської області рішення у справі №906/381/18 про стягнення з ДП "Словечанське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" платежів за час користування вагонами та інших платежів за затримку вказаних залізничних вагонів. Зазначає, що позивач мав законні та правомірні сподівання щодо того, що позов у справі №906/381/18 не буде задоволений та не буде стягнуто з ДП «Словечанське лісове господарство» платежі за затримку залізничних вагонів, оскільки у аналогічній справі №906/170/18 згідно з рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.07.2018 у задоволенні позову відмовлено. Позивач зазначав, що зазначені вагони затримані Одеською митницею ДФС 15.06.2017, проте вантажовідправника - ДП «Словечанське лісове господарство» про даний факт не було повідомлено, акти загальної форми переогляду вантажу при затримці залізничних вагонів були складені без участі представника ДП «Словечанське лісове господарство». Жодних претензійних матеріалів на адресу лісгоспу не надходило, що позбавило його можливості попередити таке довготривале затримання, нарахування значної суми платежу за затримку залізничних вагонів ПАТ "Укрзалізниця". Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 18.01.2019. 16 січня 2019 року Одеська митниця Державної фіскальної служби подала заяву (за вх.№951/19) про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення, оскільки ДП «Словечанське лісове господарство» дізналось про затримання залізничних вагонів з вантажем "Деревина паливна" на залізничній станції "Кучурган" та про проведення переогляду залізничних вагонів №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 - 15.06.2017, а залізничних вагонів №60627163, №65381055, №67383786 - 19.06.2017. Указує, що про затримку вагонів для здійснення митного огляду на станцію відправлення - ст. Велідники Південно-Західної залізниці, відправлено телеграфні повідомлення для інформування вантажовідправника. На думку відповідача, у даній справі відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому його слід залишити без розгляду. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року, яка була залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, заяву Одеської митниці Державної фіскальної служби про залишення без розгляду позовної заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності - задоволено. Визнано передчасним висновок суду про визнання поважними причин пропуску Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" строку звернення до суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі. Позовну заяву Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, - залишено без розгляду. Суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що станом на 21.06.2017 позивачу було відомо про затримання вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467 та станом на 25.09.2017 відомо про вимогу щодо сплати коштів, нарахованих у зв`язку із затримкою вагонів. Отже, були наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Судом першої інстанції було встановлено, що між ДП «Словечанське лісове господарство» ("Продавець") та фірмою "OSUNA Holding LLP" (Великобританія, "Покупець") було укладено контракт №Osuna-2015 від 18.12.2015, за умовами якого "Продавець" продає, а "Покупець" купує на умовах DAР - Вадул-Сирет/Дорнешти (Інкотермс - 2010 року) деревину паливну хвойних та листяних порід у кількості 5000 куб.м., довжиною 2 м., 3м., 4м., діаметром 8-50 см (т.1 а.с.95-99). На виконання умов зазначеного контракту ДП «Словечанське лісове господарство» здійснено відвантаження товару: деревини паливної у вигляді колод, полін, сучків, в`язок хмизу або аналогічних видів, який перевозився у вагонах №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, країна призначення "Румунія", що підтверджується накладними (т.1 а.с.52-53, 54-55, 56-57, 58-59, 60-61, 62-63, 64-65, 66-67). Залізничні вагони №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467, завантажені ДП "Словечанське лісове господарство", відправлено зі станції Велідники Коростенської регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" 07.06.2017, 08.06.2017 та 12.06.2017. 15 червня 2017 року на ім`я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС, з вимогою затримати 8 вагонів, в тому числі вагони №65069502, №68731322, №60596806, №68619352 та №68149467 з вантажем - "деревина паливна", для проведення переогляду, на підставі ст. 338 ч. 5 Митного кодексу України, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду (переогляду) транспортних засобів комерційного призначення, наданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області (т.1 а.с.70). 19 червня 2017 року на ім`я начальника залізничної станції Кучурган надійшла заява від Відділу митного оформлення №2 Митного поста "Кучурган" Одеської митниці ДФС аналогічного змісту з вимогою затримати 6 вагонів, в тому числі вагони №67383786, №60627163 та №65381055 (т.1 а.с. 71). Затримання вагонів на станції УЗ Кучурган-експорт (на Новосавникую) Од. 415809 зафіксовано актами загальної форми №67к1 від 15.06.2017 та №72 к1 від 19.06.2017, вагони випущені 02.09.2017 о 16:00 год (т.1 а.с.68, 69). ДП «Словечанське лісове господарство» вважаючи, що дії Одеської митниці ДФС щодо затримання зазначених вагонів та бездіяльність щодо не здійснення їх пропуску є протиправними, 15 листопада 2018 року звернулося (через відділення поштового зв`язку) до Житомирського окружного адміністративного суду з даним позовом. На запит суду Регіональною філією "Одеська залізниця" було направлено лист на підтвердження повідомлення ДП «Словечанське лісове господарство» про затримку вагонів №67383786, №60627163, №65381055, №65069502, №68731322, №60596806, №68619352, №68149467 з 15.06.2017 та з 19.06.2017 на станції Кучурган, до якого долучено копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 (т.2 а.с.40). Судом встановлено, що копії телеграм №4 від 15.06.2017 та №9 від 19.06.2017 про затримку вказаних вагонів відправлено на станцію Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Зі змістом телеграм 21.06.2017 ознайомлено начальника складу ДП «Словечанське лісове господарство» Білоцького М.А. У вказаних телеграмах зазначено підстави затримки залізничних вагонів відповідно до ч.5 ст.338 Митного кодексу України, п.14 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 №467 та доручення на проведення огляду транспортного засобу комерційного призначення наданого Управління Служби безпеки України в Одеській області (т.2 а.с.40). Окрім того, відповідно до змісту листа за вих.№508 від 25.09.2017 та листа б/н, ДП «Словечанське лісове господарство» у відповідь на листи начальника станції Велідники Коростенської дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Південно-західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" №1 та №2 від 20.09.2017 повідомило про те, що не згодне та не повинне оплачувати кошти, нараховані у зв`язку із затримкою вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467. Позивач також указав, що у залізничній накладній вказано платника - ТОВ "Реілтранс" код 9228257, тому просить з претензіями звертатись до вказаного підприємства. Також у вказаних листах зазначено, що вагони простояли по ст.Кучурган не з вини лісгоспу (т.2 а.с 68, 69). Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 240/5411/18, в якій просило скасувати зазначені судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що предметом оскарження були дії та бездіяльність, що мали місце як в момент затримки відповідачем відповідних залізничних вагонів, а це 15.06.2017 та 19.06.2017 протягом наступних визначених ст. 199 Митного кодексу України 30-ти днів так і до моменту закінчення триваючої бездіяльності Одеської митниці ДФС - 02.09.2017 випуску вказаних вагонів митницею. Таким чином, судом невірно встановлено момент виникнення у позивача права звернення до адміністративного суду. Вказував, що Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" (далі - ДП "Словечанське лісове господарство") дізналося про порушення своїх прав та інтересів після прийняття 15.11.2018 Господарським судом Житомирської області рішення у справі №906/381/18 про стягнення з ДП "Словечанське лісове господарство" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" платежів за час користування вагонами та інших платежів за затримку вказаних залізничних вагонів. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/5411/18 є оскарження судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Відповідачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому просив судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Вказував, що позивачем пропущений процесуальний строк для подання зазначеного адміністративного позову.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги: У відповідності до ч. 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. У відповідності до ч. 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. Доводом касаційної скарги було те, що предметом оскарження були дії та бездіяльність, що мали місце як в момент затримки відповідачем відповідних залізничних вагонів, а це 15.06.2017 та 19.06.2017 протягом наступних визначених ст. 199 Митного кодексу України 30-ти днів так і до моменту закінчення триваючої бездіяльності Одеської митниці ДФС - 02.09.2017, тобто випуску вказаних вагонів митницею, проте, судами було зазначено, що саме з 21 червня 2017 року позивач був обізнаний про вчинення відповідачем дій щодо затримки вказаних залізничних вагонів та необхідності сплати платежів, нарахованих у зв`язку з їх затримкою. Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (в редакції, яка діяла з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Так, на момент виникнення спірних правовідносин строк звернення до адміністративного суду було визначено статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Відповідно до положень частини 2 статті 99 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.17), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Статтею 122 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивачів до суду з даним позовом) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовної діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли особа дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. В обґрунтування причин пропущення строку звернення до адміністративного суду позивачем зокрема зазначено, що про порушення своїх прав та інтересів дізнався лише після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.05.2018 про відкриття провадження у справі №906/381/18 за позовною заявою з додатками до неї, документами і розрахунками ПАТ "Укрзалізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення 926083,49 грн. Колегія суддів підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що такі доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, абзацом 3 пункту 4.12 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.09.2008 №1019/1143, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 за №1157/15848, визначено, що на підставі рішення митниці працівник прикордонної передавальної станції надсилає на станцію відправлення телеграму для інформування вантажовідправника про затримку товару (вантажу) і про її причини. Вантажовідправник вживає заходи щодо усунення причин затримки такого товару (вантажу) або його повернення на станцію відправлення, про що інформує цю станцію. Станція відправлення повідомляє прикордонну передавальну станцію про прийняте вантажовідправником рішення. Так, виходячи з того, що начальника складу ДП «Словечанське лісове господарство» Білоцького М.А. 21.06.2017 було ознайомлено зі змістом телеграм про затримання вагонів №67383786, №60627163, №65381055 та №65069502, №68731322 №60596806, №68619352, №68149467 та станом на 25.09.2017 позивачу було відомо про вимогу щодо сплати коштів, нарахованих у зв`язку із затримкою вагонів, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що станом на 15.11.2018 (дата звернення до суду з позовом) позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку. За таких умов, касаційна скарга Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" - залишити без задоволення. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О.О. Шишов М. М. Яковенко