Ухвала КАС ВС № 520/18288/2020

УХВАЛА 10 листопада 2021 року м. Київ справа № 520/18288/2020 адміністративне провадження № К/9901/39344/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №520/18288/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги, в с т а н о в и в: Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.10.2021, тобто межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №520/18288/2020, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову та стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрат на професійну правничу допомогу відмовити в повному обсязі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання скаржником вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); - 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, з посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зазначає положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах. Зокрема, відсутність висновку Верховного Суду скаржник обґрунтовує виключно мотивами незгоди із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог здійсненими по факту оцінки доказів та фактичних обставин справи та неправильним, як на його думку, застосуванням судами попередніх інстанцій норм права, а саме: пунктів 177.1, 177.2 статті 177, пункту 181.1 статті 181, пункту 291.4 статті 291, підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України до господарської діяльності платника податку, який застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, пов`язаної із наданням послуг юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, та якщо контролюючим органом не доведено наявність транспортних засобів у таких юридичних осіб. На обґрунтування доводів про наявність вказаної підстави касаційного оскарження, заявник касаційної скарги доводить, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог позивача є помилковими, у зв`язку з наявністю у матеріалах справи належних, достатніх та допустимих доказів про надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 послуг з шиномонтажу юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, та які судами досліджено не було. Крім того, відсутність висновку Верховного Суду скаржник обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 132, 134, 139 КАС України в частині надання правової оцінки співмірності витрат на професійну правничу допомогу, присуджених до відшкодування. Разом з тим, наведені скаржником доводи стосуються виключно встановлених обставин у справі та оцінки доказів судом, тоді як підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України визначає, що у касаційній скарзі не оспорюється правильність встановлених судом обставин у справі, а касаційна скарга стосується тільки висновку суду щодо юридичної оцінки обставин у справі. До того ж, касаційна скарга не містить належного правового обґрунтування у чому саме полягає помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм права, яку саме норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду (з обґрунтуванням відповідача як відповідна норма, на його думку, повинна застосовуватися). Контролюючий орган також не вказує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду. Обґрунтування формально зазначеної підстави касаційного оскарження судових рішень (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України) зводиться виключно до надання неправильної, як на думку скаржника, правової оцінки встановленим у цій справі обставинам у сукупності з наданими доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм матеріального права; цитування встановлених контролюючим органом порушень та норм діючого, на момент виникнення спірних правовідносин законодавча з абстрактним зазначенням, що судами рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції звертає окрему увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на відповіді норми (норму) права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування цієї норми права у подібних правовідносинах. Скаржник повинен навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Однак, таких умов у їх взаємозв`язку у касаційній скарзі контролюючим органом не наведено. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що наведене Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України обґрунтування не узгоджується із визначеною ним підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Також суд касаційної інстанції звертає увагу, що доводи відповідача, що стосуються дослідження і правової оцінки доказів, пов`язуються виключно із підставою для касаційного оскаржень судових рішень відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України та частини другої статті 353 КАС України (порушення норм процесуального права). Прийнятність таких доводів регламентована виключно за умови викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Натомість, обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить. З урахуванням змін внесених до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав (підстави) касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №520/18288/2020. Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Верховний Суд звертає окрему увагу, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, - у х в а л и в: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2021, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №520/18288/2020 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І.Я. Олендер