Постанова 4857 № 300/1706/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1706/19 пров. № А/857/13572/21 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Волошин М.М. за участі позивача: ОСОБА_1 представника позивача: Гандзюк І.Р. представника відповідача: Медицька С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради та Ліцею №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року (рішення ухвалене у м. Івано-Франківськ судом у складі головуючого судді Остап`юк С.В., повний текст складено 18.06.2021) у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 імені Івана Ревчука про визнання протиправними та скасування рішення,- ВСТАНОВИЛА: У серпні 2019 року позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 07.06.2019 №140-26 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань» в частині надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на вул. Отця І. Блавацького,3, орієнтованою площею 0,242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуваним рішенням, з порушенням вимог пункту 3.22 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженим наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992, надано Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 6 ім. Івана Ревчука дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по Отця І. Блавацького,3, по якій проходить єдиний можливий заїзд до його будинковолодіння по АДРЕСА_1 , виділеної з частини реконструйованого будинковолодіння, що знаходиться на АДРЕСА_2 . Просив позов задоволити. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської міської ради за №140-26 від 07.06.2019 в частині надання дозволу Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти. Рішення суду першої інстанції оскаржили Івано-Франківська міська рада та Ліцей №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради, вважають що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Апелянт Івано-Франківська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Апелянт Ліцей №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві спільної власності належить 1/2 частина земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:21:001:0044, площею 0,0717 га на АДРЕСА_2 (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №814816, зареєстрований 26.02.2007 за №010729400166) виділеної з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за №427 від 26.08.2008 позивачу дозволено проводити індивідуальне житлове будівництво реконструкцію літньої кухні під житлові приміщення на вказаній земельній ділянці. Управління архітектури і містобудування виконавчого комітету відповідача затвердило архітектурно-планувальне завдання №1075 на розробку проекту вказаної реконструкції, а 19.06.2014 видало будівельний паспорт на реконструкцію літньої кухні під індивідуальний житловий будинок з добудовою на АДРЕСА_2 реєстраційний №143/14-01/1/02, реєстраційний номер містобудівного кадастру БП-143/14. 27.06.2014 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в області за №ІФ 0622141840769 зареєструвала повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт вказаної реконструкції. Вказаною проектною документацією проект реконструкції літньої кухні під індивідуальний житловий будинок з добудовою на АДРЕСА_2 передбачає заїзд до проектованих житлових приміщень, господарських споруд та земельної ділянки, на якій вони розташовані з АДРЕСА_1 . Позивачем 23.12.2015 зарезервована поштова адреса для житловому будинку АДРЕСА_1 , яка згідно з рішенням відповідача за №811 від 30.07.2020 присвоєна виділеній частині будинковолодіння позивача. 07.12.2020 позивач уклав договір про виділення в натурі та поділ спільної земельної ділянки між співвласниками на дві окремі земельні ділянки. Внаслідок такого виділення будинковолодіння та поділу земельної ділянки, заїзд та прохід до виділеної позивачу частини земельної ділянки та виділеної частини будинковолодіння можливий з АДРЕСА_2 тільки через земельну ділянку та будинковолодіння, що виділені для іншого співвласника. На 26 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради прийнято рішення від 07.06.2019 №140-26 «Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань», яким, зокрема, надано Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0,242 га, для будівництва та обслуговування закладів освіти. Відповідач, даючи третій особі дозвіл на складення проекту землеустрою передбачає відведення земельної ділянки в площах, що унеможливить облаштування, запроектованого проектною документацією заїзду з вулиці Отця І. Блавацького до виділеної частини будинковолодіння позивача. Як вбачається з довідкою містобудівного кадастру, відведення земельної ділянки третій особі, дозвіл на виготовлення проекту якого надано оскаржуваним рішенням відповідача здійснюється із земель, що генеральним планом міста віднесено до територій садибної забудови. Згідно довідок від 01.06.1988 та 25.08.2005 підтверджено, що проектною документацією реконструкції домоволодіння позивача проектовано заїзд на площі земельної ділянки, що в 1951 році вилучена в складі 230 кв.м. земельної ділянки з присадибної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . Пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України та юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Згідно частин першої - третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон №3038). Відповідно до статті 27 Закону №3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом № 103 від 05.07.2011 затвердило Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, пунктом 1.3 якого встановлено, що параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». Пункт 2.10 вказаного Порядку передбачає, що у схемі забудови земельної ділянки визначається місце розташування запланованих об`єктів будівництва, червоні лінії, лінії регулювання забудови, під`їзди до будівель і споруд, відстань від об`єкта будівництва до вулиць (доріг), мінімальні відстані від об`єкта будівництва до меж земельної ділянки, а також будівель і споруд, розташованих на суміжних земельних ділянках, місця підключення до інженерних мереж (за наявності). Висновком експертного будівельно-технічного дослідження, виконаного на запит відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що згідно затвердженої містобудівної документації під`їзд/прохід до будинку АДРЕСА_1 передбачений з південної сторони ділянки шириною 4,0 м. з АДРЕСА_1 , а облаштування іншого заїзду до будинку АДРЕСА_1 не можливо. Експертним дослідженням встановлено, що рішення Івано-Франківської міської ради за №140-26 від 07.06.2019 в частині надання дозволу Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти не враховує проїзд до будинку АДРЕСА_1 , що вказаний у Будівельному паспорті на забудову земельної ділянки виділеної індивідуальному забудовнику: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 , реєстраційний №143/14-01/1/02, виданого 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, що позбавить ОСОБА_1 можливості заїзду до будинку. Факт спільної оренди 0,0102 га позивачем та співвласниками будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 для влаштування та обслуговування заїзду до їхніх будинковолодінь, на який посилається відповідач та третя особа в обґрунтування своїх заперечень цих заперечень не обґрунтовує. Таким чином, оскільки заїзд по орендованій земельній ділянці до будинковолодіння, належного позивачу спільно з іншою особою та суміжного домоволодіння по АДРЕСА_2 не створює можливості облаштування заїзду до виділеної частини будинковолодіння позивача, що утворене шляхом поділу власності між її співвласниками. Виділена з спільної власності частина будинковолодіння не має меж з орендованою ділянкою чи вулицею Челюскенців, від яких відділена земельною ділянкою, що виділена з спільного майна іншому співвласнику. На вказаній земельній ділянці розміщено житловий будинок та господарські споруди, які обмежують ширину проходу по чужій ділянці до 0,77 м вздовж північної межі та 2,17 м з південної, що унеможливлює облаштування заїзду до будинковолодіння позивача з дотриманням вимог державних будівельних норм, в разі встановлення земельного сервітуту. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішенням відповідача, створює пряму перешкоду позивачу в реалізації суб`єктивного права, наданого раніше рішенням органу місцевого самоврядування про надання дозволу позивачу проводити індивідуальне житлове будівництво реконструкцію літньої кухні під житлові приміщення, що реалізоване, в передбаченому чинним законодавством порядку, в тому числі, шляхом отримання та погодження за своїм зверненням проектної та містобудівної документації, якими визначені містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, в тому числі облаштування проїзду для поєднання забудови з вуличною мережею, що погіршує існуюче становище позивача, а тому, рішення відповідача про надання дозволу Івано-Франківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 імені Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0242 га для будівництва та обслуговування закладів освіти здійснено з порушенням норм Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимог Державних будівельних норм України, раніше прийнятих рішень на реалізацію суб`єктивних прав позивача та не може вважатися законним та обґрунтованим. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційних скарг являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційні скарги Івано-Франківської міської ради та Ліцею №6 ім. Івана Ревчука Івано-Франківської міської ради залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 року у справі №300/1706/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 10.11.2021