Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/674/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 300/674/21 пров. № А/857/17630/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року про повернення заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Микитюк Р.В., час ухвалення рішення 27.09.2021 року, місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення не вказано, в с т а н о в и в: У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач, заявник) звернувся до суду з заявою про визнання протиправними дій, вчинених Тернопільським зональним відділом Військової служби правопорядку (далі відповідач) на виконання рішення суду, в якій просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо застосування липня 2014 року як місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) під час нарахування та виплати належної йому індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2015 року по 31.12.2015 року, а також січня 2016 року як місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) під час нарахування та виплати належної йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року сум фіксованої величини індексації грошового забезпечення; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити належну позивачу індексацію грошового забезпечення, в тому числі і фіксовану величину індексації, за період з 04.11.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року та з урахуванням вже виплачених сум індексації грошового забезпечення за вказаний період. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року заяву повернуто заявнику без розгляду. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та не встановлення всіх обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, оскільки позивачем виконавчий лист до виконання не пред`являвся та виконавче провадження не відкривалось. Крім того, вказані судом «недоліки» є несуттєвими і формальними та можуть бути усунуті в ході розгляду справи по суті. Учасники справи в судове засідання на виклик суду не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заявником (позивачем) на виконання п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України не надано інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження. У разі невідповідності такої заяви вимогам ст. 383 КАС України вона підлягає поверненню заявнику. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року адміністративний позов позивача до відповідача про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 26.10.2018 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 року по 26.10.2018 року. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2021 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року у справі № 300/674/21 скасовано в частині відмовлених позовних вимог щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.11.2015 року по 31.12.2015 року. Ухвалено у вказаній частині нову постанову, якою: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 04.11.2015 року по 31.12.2015 року. Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 04.11.2015 року по 31.12.2015 року. В решті рішення суду залишено без змін. Зазначене рішення набрало законної сили 14.07.2021 року. Вважаючи, що відповідачем не в повній мірі виконано рішення суду, а саме застосовано невірні базові місяці для нарахування індексації, позивач звернувся до суду із вказаною заявою. Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ч. 2 ст. 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч. 5 ст. 383 КАС України). Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заявником на виконання п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України не надано інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження. Позивач зазначає, що виконавчий лист не пред`являв до виконання, а тому вказати інформацію, встановлену п. 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України є неможливим. Крім того, вказані недоліки є несуттєвими та не перешкоджають розгляду заяви по суті. Колегія суддів зазначає, що встановлені законодавцем вимоги до позовних заяв, заяв та інших документів, що подаються до суду, не можна вважати несуттєвими. Такі є обов`язковими для дотримання та виконання. Подання до суду заяви у порядку, передбаченому ст. 383 КАС України пов`язане саме із оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи п. 6-8 ч. 2 ст. 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження. Незгода з добровільно виконаним рішенням не породжує у заявника права на звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України. Виходячи з наведених вище норм, звернення до суду із заявою відповідно до ст. 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 805/1458/17-а. Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку ст. 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником подана заява, яка не відповідає вимогам ст. 383 КАС України, а тому така підлягала поверненню без розгляду. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308,311,312,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року про повернення заяви без розгляду у справі № 300/674/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 10 листопада 2021 року.