Постанова 4810 № 942/345/21

Справа № 942/345/21 Провадження № 22-ц/810/817/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 25 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Луганської В.М., Карташова О.Ю., за участю секретаря судового засідання Залюшного О.Г., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2021 року, ухвалене судом у складі судді Чалого А.В. в смт Новопсков Луганської області, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, треті особи Новопсковська селищна рада Старобільського району Луганської області, Головне управління Держгеокадастру в Луганській області, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в обґрунтування якої зазначив, що він є спадкоємцем за заповітом посвідченим 15 червня 2009 року секретарем Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, зареєстрованого в реєстрі за № 48, на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщину прийняв у строки визначені статтею 1270 ЦК України. Відповідно до заповіту спадкове майно складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,20 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, та яка належала за життя ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія IV-ЛГ №057029, виданого 14 березня 2002 року Риб`янцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області. Крім ОСОБА_1 спадкоємцем за іншим заповітом посвідченим виконкомом Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області 21 жовтня 1999 року, зареєстрованого в реєстрі за №88 є мати позивача ОСОБА_2 , яка також прийняла спадщину в строки передбачені статтею 1270 ЦК України. Інші спадкоємці за законом відсутні, бо за життя ОСОБА_3 родичів не мала, власну сім`ю не створила. До дня смерті ОСОБА_3 фактично мешкала та була зареєстрована разом із позивачем та його матір`ю з адресою: АДРЕСА_1 . За місцем відкриття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О., з приводу оформлення спадкових прав на спадщину за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Приватним нотаріусом була відкрита спадкова справа за № 10/2014 року у чинному стані за номером у Спадковому реєстрі 56120913 та наданий ОСОБА_1 нотаріальний запит адресований до Управління Держземагенства Новопсковського району Луганської області, для отримання позивачем, як спадкоємцем, витягу з Державного земельного кадастру та витяг про нормативно-грошову оцінку на земельну ділянку з подальшим пред`явленням цих документів нотаріусу. 03 листопада 2014 року ОСОБА_1 були видані запитувані нотаріусом документи, але подати їх до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. вже було неможливо, бо з 13 квітня 2014 року в Україні було оголошено про початок антитерористичної операції на сході України. 04 березня 2020 року державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Боровською С.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій за № 125/02-31, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю вже заведеної в місті Луганську 26 квітня 2014 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 . Наразі місто Луганськ є тимчасово окупованою територією України, будь-яка інформація щодо місця розташування робочого місця приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. в Єдиному реєстрі нотаріусів відсутня. Позивач просив суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,20 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, яка належала за життя ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серія ІV-ЛГ №057029 виданого 14 березня 2002 року Риб`янцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2021 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовлено. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що матеріали справи не містять відомостей, що позивач своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, або є таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що на підтвердження викладених в позовній заяві обставин ним були надані письмові докази, які за своїм змістом підтверджують, що статус «спадкоємця, який прийняв спадщину за заповітом», яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , вже був встановлений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О., що підтверджується і вбачається зі змісту доданого позивачем до позову нотаріального запиту адресованого до Управління Держземагенства Новопсковського району Луганської області, для отримання ним, як спадкоємцем, витягу з Державного земельного кадастру та витягу про нормативно-грошову оцінку на земельну ділянку з подальшим пред`явленням цих документів нотаріусу. Крім того, підтвердженням фактичного прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є те, що ОСОБА_3 останні декілька років фактично мешкала разом із позивачем та його матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою вуличного комітету Жовтневого району м. Луганська від 31 березня 2014 року. Приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О., була відкрита спадкова справа за № 10/2014 року, яка не передавалась до діючих нотаріальних контор або Луганського обласного нотаріального архіву на територію підконтрольну українській владі та після окупації міста Луганська залишилась на тимчасово окупованій території України до якої відсутній доступ у позивача, як громадянина України та у нотаріальних органів підконтрольних українській владі. Саме окупація міста Луганська та припинення роботи нотаріальних органів на тимчасово окупованій території України, та те, що не передані з окупованих територій вже заведені спадкові справи до органів нотаріальних органів на територію підконтрольну українській владі для реалізації прав громадян України на оформлення права власності на успадковане майно, стала причиною для звернення до суду за захистом прав позивача, бо іншого способу наразі не існує. За таких обставин, позивач вважає, що є помилковим з боку суду першої інстанції застосуванням норм матеріального права посилаючись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на спадкування» від 12 лютого 2015 року №189-VІІІ, яким доповнено ст. 1221 Цивільного кодексу України, та ст.9-1 Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», бо спадкова справа вже відкрита, а спадщина позивачем прийнята своєчасно. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції не з`ясувавши обставини справи, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог, поквапився з висновками та ухвалив необгрунтоване рішення суду. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року ОСОБА_2 , Новопсковській селищній раді Старобільського району Луганської області, Головному управлінню Держгеокадастру в Луганській області роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу, проте відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу Новопсковська селищна рада Старобільського району Луганської області, Головне управління Держгеокадастру в Луганській області отримали 20 вересня 2021 року та 16 вересня 2021 року відповідно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 отримав 16 вересня 2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Згідно листа Міністертсва соціальної політіки від 20 вересня 2021 року станом на 17 вересня 2021 року інформація про перебування ОСОБА_2 в Єдиній інформаціній базі даних про внутрішньо переміщених осіб відсутня. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України відповідно до ст. 1-1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції". Учасники процесу в судове засідання не з`явилися про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку, та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять відомостей, що позивач своєчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, або є таким, що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 в м. Луганську, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції 15 липня 2013 року. Отже місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є місто Луганськ, яке на час розгляду справи в суді відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею 4,20 га, яка розташована на території Риб`янцівської сільської ради, належить на праві власності ОСОБА_3 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 057029, виданим 14 березня 2002 року Риб`янцівською сільською радою. Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03 листопада 2014 року земельна ділянка площею 4,1978 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, на праві власності належить ОСОБА_3 , документ що посвідчує право власності Державний акт від 14 березня 2002 року № 057029. За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 21 жовтня 1999 року, посвідчений секретарем Риб`янцівської сільської ради, яким усе своє майно, де воно б не знаходилось та с чого б не складалось, та на що вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_2 . Також ОСОБА_3 за життя склала заповіт від 15 червня 2009 року, посвідчений секретарем Риб`янцівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 48, згідно якого належну їйземельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 4,20 га, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області заповіла ОСОБА_1 (а. с. 8). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка длядля ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,1978 га, яка розташована на території Риб`янцівської сільської ради, Новопсковського району Луганської області та належала останній відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛГ № 057029, виданим 14 березня 2002 року. Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Відповідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Із матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2014 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Кошман О.О. зареєстровано в Спадковому реєстрі спадкову справу за № 56120913, номер у нотаріуса 10/2014, що підтверджується копією витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 26 травня 2014 року. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 березня 2020 року, державний нотаріус Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Луганської області Боровська С.М., відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 4,20 га, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, після смерті ОСОБА_3 , оскільки спадкова справа за № 10/2014 щодо майна померлої ОСОБА_3 заведена 26 травня 2014 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Кошман О.О., що знаходилась за адресою яка на цей час є тимчасово окупована територія (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р). Станом на 04 березня 2020 року інформації щодо місця розташування робочого місця приватного нотаріуса Кошман О.О. в Єдиному реєстрі нотаріусів відсутня, чи передавались документи нотаріального діловодства, архів, в тому числі спадкові справи до нотаріального архіву невідомо. З відповіді Луганського обласного державного нотаріального архіву № 165/01-22 від 12 лютого 2021 року вбачається, що відповідно до наказу Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 25 листопада 2014 року № 46-В «Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області» та наказу від 12 лютого 2019 року № 56-В «Про зміну місце знаходження Луганського обласного державного нотаріального архіву», документи Луганського обласного державного нотаріального архіву, у тому числі спадкова справа заведена приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. 26 травня 2014 року за реєстровим № 10/2014, від імені ОСОБА_3 до м. Старобільська та м. Сєвєродонецька не передавалися і перебувають у м. Луганську на тимчасово не підконтрольній території України. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Звертаючись до суду зі позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом позивач посилався на те, що після смерті ОСОБА_3 у визначені ст. 1270 ЦК України строки прийняв спадщину. Спадкоємцями за заповітами є позивач та відповідач ОСОБА_2 (його мати), яка також прийняла спадщину. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що іншим способом здійснити своє спадкове право не має можливості, тому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку. Проте, суд першої інстанції у порушення вимог ст.263 ЦПК України не надав правової оцінки наведеним доводам і наданим позивачем доказам, зокрема, листу приватного нотаріусу Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О., чому не взяв його до уваги в рішенні не зазначив,лише послався на те, що позивачем не доведено факт прийняття спадщини. 28 березня 2014 року приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. звертався до Управління Держземагенства Новопсковського району Луганської області щодо надання витягу з Державного земельного кадастра та витягу про нормативно-грошову оцінку на земельну ділянку, що розташована за адресою: Риб`янцівська сільська рада, пай 603, передано для ведення товарного сількогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_3 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ЛГ № 057029, виданого 14 березня 2002 року для оформлення права на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформацію просив надати спадкоємцю ОСОБА_1 на руки. 03 листопада 2014 року ОСОБА_1 надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_1 , що розташована на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області. Згідно витягу з технічної документації із землеустрою по передачі земельних часток (паїв) у приватну власність в натурі власникам сертифікатів КСП ім. Калініна в межах Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області від 04 листопада 2014 року № 04-04-10/3512, вартість земельної ділянки № НОМЕР_1 , загальною площею 4,20 га, що належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ № 057029 від 14 березня 2002 року, становить 89180,97 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом від 15 червня 2009 року після смерті ОСОБА_3 і згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, фактично прийняв спадщину, оскільки на час смерті спадкодавця постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою з місця проживання від 31 березня 2014 року, із заявою про відмову від спадщини не звертався. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Посилання суду на довідку № 76 від 15 лютого 2021 року є помилковим, оскільки викладена в ній інформація спростовується матеріалами справи. Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», м. Луганськ віднесено до таких населених пунктів. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не визначений порядок оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцями на території проведення антитерористичної операції, відкрита спадкова справа, проте оформлення якої не було завершено у зв`язку з проведенням антитерористичної операції. У листі Міністерства юстиції України від 17 липня 2014 року роз`яснено, що видача свідоцтв про право спадщину, яка відкрилася на території тимчасово непідконтрольній Україні, буде проведена після відновлення установ нотаріату Донецької та Луганської області. Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що позивач з неналежних від нього причин фактично позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_3 шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, відповідач та треті особи будь-яких заперечень щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом не висловлювали. Згідно положень статті 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Порушення статті 1 Протоколу № 1 разом зі статтею 14 Конвенції може відбуватися, коли відповідна умова є дискримінаційною (Zeibek v. Greece, §§ 45-46). Вимоги про спадкування та правонаступництво, які стосуються різниці в ставленні, вважаються «майном» (Marckx v. Belgium, §§ 52-55; Fabris v. France [ВП], §§ 52-55). З огляду на те, що є труднощі в отриманні документів, які знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а надані позивачем докази прийняття спадщини у визначений законодавством строк після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є належними та достатніми, однак позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки матеріали спадкової справи, заведеної 26 травня 2014 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Кошман О.О. не передавалися до Луганського обласного державного нотаріального архіву (м. Старобільська та м. Сєвєродонецька) і перебувають у м. Луганську на тимчасово окупованій території України, що не залежить від волі позивача, та державним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому є всі передбачені законом підстави захисту права позивача в обраний ним спосіб, а саме визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 4,1978 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення суду про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог слід скасувати відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,1978 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 13 серпня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,1978 гектарів, кадастровий номер 4423386600:08:001:0031, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Риб`янцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов В.М. Луганська