Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 343/1134/21

Справа № 343/1134/21 Провадження № 33/4808/682/21 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М. Суддя-доповідач Гриновецький П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю апелянта ОСОБА_1 та його захисника Ільницького Я.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду від 7.10.2021 року щодо нього, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13 червня 2021 року о 17.05 год в с. Старий Мізунь по вул. Січових Стрільців, керував транспортним засобом марки "AUDI A6" н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Alcotest Драгер 6810" у встановленому законом порядку у присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює законність й обґрунтованість постанови судді. Вважає її незаконною, необгрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнятою із значними порушеннями процесуальних норм. Стверджує, що транспортним засобом він не керував, автомобіль був припаркований, а перед тим за кермом була інша особа - ОСОБА_2 . Вважає, що вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була безпідставна, оскільки він не був водієм автомобіля, а пасажиром, тому і не міг проходити такий огляд. Просить постанову судді скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення апелянта про підтримання апеляції, проаналізувавши апеляційні доводи, апеляційний суд прийшов до переконання про задоволення апеляційної скарги. В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки вміненого йому правопорушення, однак його вину не підтверджено у передбаченому законом порядку. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню. Судом першої інстанції належно не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта та його захисника про те, що суд не мав права проводити судовий процес без вручення йому копії протоколу про правопорушення. Апелянт заперечив таке вручення, у справі немає документальних підтверджень про вручення йому такої копії чи про відмову від її вручення або надсилання її поштою. Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення ОСОБА_1 на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення його до відповідальності. Обгрунтованими є доводи апелянта та його захисника в апеляційній інстанції про те, що йому при складанні протоколу не було належно роз`яснено і не забезпечено право на допомогу адвоката, що також є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника. Роз`яснення поліцейського про його право на правову допомогу в суді не усуває вищевказане істотне порушення ОСОБА_1 на захист при складанні протоколу. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча ст. КУпАП визнає протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік можливих доказів вини правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта та його захисника про недоведеність його вини, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню як невмотивована й необґрунтована. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції переконливо спростував ці доводи наведеними у постанові мотивами й доказами, з якими погоджується апеляційний суд. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Долинського районного суду від 7.10.2021 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький