Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/33578/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33578/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 року № 1616-р "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №640/33578/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження №1616-р від 23.12.2020 року до набрання законної сили рішенням у справі № 640/26865/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження. В апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не враховано різні самостійні законодавчі підстави прийняття оскаржуваних розпоряджень. Апелянт наголосив, що у даному випадку зупинення провадження в адміністративній справі № 640/33578/20 до розгляду адміністративної справи № 640/26865/20 може бути визнано доцільним за умов належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав з позовом про визнання протиправним і скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 року № 1616-р "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Так, приймаючи рішення про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні судді Окружного адміністративного суду м. Києва Чудак О.М. перебуває адміністративна справа №640/26865/20 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної інспекції містобудування України про визнання протиправним та скасування розпорядження №1294-р від 22.10.2020 року, яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови Державної інспекції містобудування України та стягнення середньої заробітної плати. Прийняттю Кабінетом Міністрів України оскаржуваного в справі №640/33578/20 розпорядження №1616-р від 23.12.2020 року передувало прийняття розпорядження №1294-р від 22.10.2020 року, яким позивача відсторонено від виконання повноважень, та яке на даний час оскаржується позивачем в судовому порядку в справі №640/26865/20. З урахуванням наведеного, враховуючи предмет та підстави звернення ОСОБА_1 з даним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого представником позивача клопотання, оскільки судове рішення за результатом розгляду адміністративної справи №640/26865/20 може мати преюдиційне значення для вирішення адміністративної справи №640/33578/20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. На думку колегії суддів, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Кабінетом Міністрів України на засіданні Уряду було прийнято розпорядження від 22.10.2020 року № 1294-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою Голови Державної інспекції містобудування України». Відповідно до ст. 65 Закону України «Про державну службу», підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Водночас, статтею 66 вказаного Закону зазначається, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. При цьому, статтею 68 Закону України «Про державну службу» встановлено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії. Крім того, статтею 77 вказаного Закону встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). У разі виявлення за результатами розгляду ознак кримінального чи адміністративного правопорушення суб`єкт призначення зобов`язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. Отже, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не врахував різні самостійні законодавчі підстави прийняття вказаних Розпоряджень, не обгрунтовано наявність зв`язку між очікуваним рішенням по справі № 640/26865/20 за наслідками розгляду згаданого вище предмету даного спору, в тому числі не конкретизував, в чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду даної справи без попереднього вирішення провадження у справі № 640/26865/20. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що притягнення до дисциплінарної відповідальності може застосовуватись і без відсторонення особи від виконання повноважень, тобто не завжди до особи, яку притягнено до дисциплінарної відповідальності застосовується відсторонення від виконання посадових обов`язків. Той факт, що прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України від 22.10.2020 року № 1294-р «Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень за посадою Голови Державної інспекції містобудування України» передувало прийняттю Кабінетом Міністрів України оскаржуваного в справі № 640/33578/20 розпорядження від 23.12.2020 року № 1616-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не є підставою для зупинення провадження. Наведене свідчить про те, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справі № 640/26865/20, до набрання законної сили рішенням суду у якій, суд першої інстанції зупинив провадження. Необхідно зазначити, що зупинення провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частиною 1 статті 236 КАС України, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Таким чином, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається лише тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі не є можливим, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору. Під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом в постанові від 12 грудня 2019 року у справі № 826/25204/15. В свою чергу, суд першої інстанції, постановивши оскаржувану ухвалу, не обґрунтував наявність об`єктивної неможливості вирішення цієї справи до вирішення справи №640/26865/20. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т.