Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2497/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №320/2497/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., за участю секретаря судового засідання Ворони Д.О., представника позивача Оплачко В.О., представника відповідача 1 (ГУ ДПС у Київській області) Шевченко М.А., представника відповідача 2 (ДПС України) Шевченко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Фрукт Трейд» до Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмежено відповідальністю «Фрукт Трейд» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.01.2021 №2346442/39181471, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної позивача від 15.01.2021 №1 та зобов`язати ДПС України зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ДПС в Київській області як територіальний орган, утворений на правах відокремленого підрозділу подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач вказує, що законодавством України регламентований чіткий порядок та алгоритм дій як для податкового органу, так і для платника податків. Крім того апелянт звертає увагу, що оцінка судом зрозумілості рішення суб`єкта владних повноважень, його вмотивованості та відповідності критерію правової визначеності, повинна здійснюватися з точки зору зрозумілості цього рішення для тієї особи, на яку таке рішення розповсюджується та впливає, а також на предмет того, які перешкоди для такого суб`єкта правовідносин створює така незрозумілість та правова невизначеність і до яких негативних наслідків саме для цього суб`єкта це призвело. З матеріалів справи вбачається, що ні при поданні пояснень до податкового органу, ні у позові до суду, позивач не посилався на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної для нього є незрозумілим і що правова невизначеність створює для нього перешкоди для досягнення мети - реєстрації податкової накладної. Навпаки, фактичні дії позивача, а саме подання на пропозицію податкового органу пояснень (без будь-яких посилань на безпідставність і не зрозумілість вимог податкового органу та неможливість визначити власну поведінку) та документів на підтвердження здійснення господарської операції (усіх документів, за твердженням самого ж позивача), що передбачено Порядком №1165 свідчать про те, що позивачу було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. Відповідач 1 вважає, що надані первинні документи не підтверджують дійсність господарської операції, враховуючи галузеву специфіку позивача. Також, на думку відповідача 1 подані платіжні доручення є сумнівними, так як відбиток штампу АТ «Укрексімбанк» м. Києва не чіткий та містить явні дефекти. Також ГУ ДПС у Київській області вважає, що за обставини, якщо суд встановлює протиправність рішення щодо відмови у реєстрації податкових накладних, то рішенням суду має бути зобов`язано відповідача переглянути його шляхом повторного розгляду документів, а не зареєструвати податкову накладну. Заявлена ТОВ «Фрукт Трейд» позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в обхід порядку формальної перевірки ГУ ДПС у Київській області документів для такої реєстрації та повноважень ДПС України щодо прийняття рішення про реєстрацію - є порушенням дискреційних повноважень податкового органу щодо подання відповідачу висновку щодо реєстрації податкових накладних. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 03.11.2021. 21.10.2021 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. ТОВ «Фрукт Трейд» вважає, що в апеляційній скарзі відповідач лише цитує норми чинного законодавства та не спростовує твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Позивач наголошує, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в рішенні відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладеної та в рішенні відповідача 2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін, у всіх трьох документах містяться однакові підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, а саме: загальна фраза про те, що причиною їх не прийняття є ненадання ТОВ «Фрукт Трейд» копій первинних документів, не зважаючи на те, що позивачем надано додатків до контролюючого органу на 1311 аркушах. Вказане на думку позивача свідчить про протиправність оскаржуваного рішення. Щодо платіжних доручень, позивач зазначає, що такі були надані в оригіналах під час розгляду справи в суді першої інстанції, тому вважає сумніви податкового органу щодо їх легітимності безпідставними. В судове засіданні 03.11.2021 з`явився представники позивача та відповідачів. Представник відповідача 1 підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати рішення суду першої інстанції. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оспорюване рішення без змін. Сторони у справі надали пояснення, правом на подачу додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фрукт Трейд» є юридичною особою з 2014 року (ідентифікаційний код 39181471), про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами (код КВЕД 46.31). 01.01.2021 між ТОВ «Фрукт Трейд» (Постачальник) та ТОВ «АТБ-Маркет» (Покупець) укладено договір поставки №ОФ63169. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 вказаного договору за цим договором постачальник зобов`язується в порядку і строки, встановленні Договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості відповідної якості та за погодженою ціною, а останній - прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі. За результатами вказаної господарської діяльності ТОВ «Фрукт Трейд» було складено наступні Акти прийняття товару (накладних) з товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідно до п. 3.1 розділу 3 договору поставки №ОФ63169 покупець, після прийняття товару і необхідних документів на товар, зобов`язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня поставки. Належним виконанням покупцем зобов`язання з оплати за товар є момент (день) списання коштів з банківського рахунку покупця уповноваженим банком покупця на підставі платіжного доручення покупця про перерахування платежу на користь постачальника. У момент списання коштів з банківського рахунку покупця зобов`язання покупця з оплати, передбачене цим договором, визначається сторонами виконаним у частині суми, списаної з поточного банківського рахунку покупця. У випадку, коли останній день строку оплати припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день банківської установи, днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день. ТОВ «АТБ-Маркет» за результатом отримання продукції, на підставі Актів прийняття товару (накладних) було здійснено повну оплату за товар у загальному розмірі 93 194 039 грн. 14 коп., що підтверджується довідкою по рахунку, яка наявна в матеріалах справи. В подальшому ТОВ «Фрукт Трейд» було складено податкову накладну від 15.01.2021 №1 на вказану суму, в тому числі ПДВ 15 532 339,93 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН. 25.01.2021 ТОВ «Фрукт Трейд» отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9004963723, відповідно до якої вказану податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало наступне: «відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0910, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.». Позивач надіслав пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій, що підтверджується повідомленням №1 від 25.01.2021. За результатом розгляду наданих ТОВ «Фрукт Трейд» пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.01.2021 №1. В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем-1 зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ «Фрукт Трейд» оскаржив його в адміністративному порядку до Комісії з питань розгляду скарг ДПС України. Втім 04.02.2021 Комісією з питань розгляду скарг ДПС України прийнято рішення №6080/3918147/2, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Вважаючи рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 протиправним, позивач звернувся до суду та просив зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну від 15.01.2021 №1. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що з оскаржуваного рішення не вбачається підстав для відмови в здійсненні реєстрації податкової накладної та не зазначено конкретного документа, який складено з порушеннями законодавства. Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи ГУ ДПС у Київській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.01.2021 №1. Крім того, відповідачами 1 та 2 до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У ході розгляду справи відповідачами не надано жодних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.01.2021 №1; не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення (вчинення дії), непропорційно, тобто без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні датою їх подання. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України). Згідно з підпунктами «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень п. 187.1 ст. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики За приписами п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 201.3 і 201.9 ст. 201 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Аналогічні норми містяться у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165). Пунктом 3 Порядку №1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації. Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті З цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 встановлено, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що податковий орган зобов`язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості здійснення операцій з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов`язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Так, ГУ ДПС у Київській області вказує про відповідність податкової накладної №1 від 15.01.2021 вимогам пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Також зазначено, що «коди УКЗЕД/ДКПП товару/послуг 0910 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операції». Водночас, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів "щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Колегією суддів встановлено, що позивач є юридичною особою з 2014 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами (код КВЕД 46.31). За визначеннями Держспоживстандарту України основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік. Тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ. З 01.01.2017 код товару, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та код послуги, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) стали обов`язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів та послуг. Тобто, з 01.01.2017 при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків), а для послуг - коду послуги згідно з ДКПП. Код зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 01.01.2017 чи після цієї дати). Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 0910 - Продукти рослинного походження - Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі - Імбир, шафран, турмерик (куркума), чебрець, лаврове листя, каррі та інші прянощі. Дійсно, серед іншого, на виконання умов договору поставки №ОФ63169 позивачем було поставлено своєму контрагенту деякі з вказаних прянощів, втім, як підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Фрукт Трейд» здійснені поставки також овочів та фруктів, які відповідають основному виду діяльності позивача. Згідно Додатку 3 Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що у квитанції не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості здійснення операцій позивачем, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних позивача, а зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості здійснення операцій. Також у вказаній квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Пунктом 6 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 7 Порядку №520). Пунктами 9-11 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як убачається з матеріалів справи, Комісією ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.01.2021 №1. В якості підстави прийняття такого рішення відповідачем 1 зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В той же час відповідач 1 не заперечує, що позивачем все ж таки надано документи, але надані первинні документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують дійсність господарської операції враховуючи галузеву специфіку ТОВ «Фрукт Трейд». Враховуючи те, що основною діяльністю позивача є оптова торгівля овочами та фруктами, а на виконання договору поставки №ОФ63169 між ТОВ «Фрукт Трейд» та ТОВ «АТБ-Маркет» було здійснено поставки овочів та фруктів, колегія вважає доводи податкового органу щодо невідповідності таких господарських операцій галузевій специфіці позивача безпідставними. Колегія суддів зауважує, що з вказаного рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 не вбачається, які саме документи не були надані позивачем. Натомість лише в суді першої інстанції відповідач 1 вказав щодо невідповідності банківських виписок та наявності сумніву в їх справжності. Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-III (далі - Закон №2346-III) платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. За приписами пп. 1 п. 22.1. ст. 22 Закону №2346-III ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення. Керуючись абз. 6 п. 2.5 Глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України; від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція №22) платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України. Відповідно до пунктів 2.16. та 2.17. Глави 2 Інструкції №22 банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення у випадках, установлених статтею 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку. Банк зобов`язаний/має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника за фінансовою операцією у випадках, установлених статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та на пункт 2.17 глави 2 цієї Інструкції), який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, та відбитком штампа банку. Абзац 1 п. 3.1. Глави 3 Інструкції №22 встановлює, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Дослідивши наявні в матеріалах справи платіжні доручення, колегія суддів приходить до висновку, що такі відповідають Додатку 3 до Інструкції №22 (у редакції постанови Правління Національного банку України 06.11.2019 №127). Додаток 9 до Інструкції №22 (у редакції постанови Правління Національного банку України 06.11.2019 №127) містить указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості. Колегія суддів зазначає, що вказані платіжні доручення наявні в матеріалах справи в оригіналах та містять мокру печатку банку АТ «УКРЕКСІМБАНК» (том 17 а.с. 173-185), що спростовує тезу відповідача 1 щодо їх можливої недійсності. Як вбачається з Довідки про відкриті рахунки ТОВ «Фрукт Трейд» за 15.09.2020 (том 1 а.с. 88), аналогічний рахунок містять і платіжні доручення. Колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо неподання платником документів, зважаючи на те, що сторони не заперечують, що документи на підтвердження господарської операції були подані ТОВ «Фрукт Трейд» до податкового органу, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості. Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суди не надають оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної суд апеляційної інстанції зазначає, що таке рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено. Таким чином, оскаржуване рішення від 27.01.2021 №2346442/39181471 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо вимог в частині зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 15.01.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладених, колегія суддів зазначає таке. Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.01.2021 №2346442/39181471 є протиправним та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19 та 20 Порядку №1246, а також абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 15.01.2021 датою її фактичного отримання контролюючим органом. В даному випадку, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену вище податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області як територіального органу, утвореного на правах відокремленого підрозділу залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 05 листопада 2021 року. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан