Постанова 4855 № 620/5443/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №620/5443/21 Суддя (судді) першої інстанції: Соломко І.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Ключковича В.Ю., суддів Беспалова О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року, прийнятого у порядку спрощеного позовного (у письмовому провадженні), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив суд: - визнати неправомірними дії відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком за Списком №2 згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»; - визнати протиправним рішення відповідача від 17.05.2021 №2540004827 щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи: з 02.08.1995 по 30.12.1998 у АТВТ «Нижньовартівськнафтогаз» на посаді помічника бурильника; з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ «Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин» на посаді помічника бурильника; з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ «Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин» на посаді помічника бурильника; з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ «Варьєган-Ремонт» на посаді бурильника; з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ «Руссінтеграл «Варьєган-Ремонт» на посаді бурильника; з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія «Меридіан» (01.04.2013 реорганізована в ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» запис у трудовій книжці №46) на посаді помічника бурильника; з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» на посаді помічника бурильника; з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ «Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин» на посаді помічника бурильника; з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ «Варьєган-ремонт» на посаді бурильника; з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ «Русінтеграл «Варьєган-Ремонт» на посаді бурильника; з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія «Меридіан» (01.04.2013 реорганізована в ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» запис у трудовій книжці №46) на посаді помічника бурильника; з 14.07.2014 по 12.02.2017 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» на посаді помічника бурильника, як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; - зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 02.03.2021 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 вказані вище періоди роботи в пільговому обчисленні періоди роботи, як трудовий стаж, зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2021 адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 17.05.2021 № 2540004827; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців періоди роботи: - з 31.10.1986 по 14.01.1991 в Управлінні по підвищенні нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин НГДУ «Самотролнафта»; - з 01.02.1991 по 28.02.1991 у нафтогазовидобувному управлінні «Вар`єланафта»; - з 01.03.1991 по 18.04.1994 в місті Радужний П/О Варьєганнафтогаз»; - з 13.10.1994 по 01.08.1995 в місті Нижньовартівськ Ханти-Мантійського округу, філіалу спільного підприємства «Сибнафта»; - з 02.08.1995 по 30.12.1998 в АТВТ «Нижньовартівськнафтогаз»; - з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ «Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин»; - з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ «Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин»; - з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ «Варьеган-Ремонт»; - з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ «Руссінтеграл «Варьєган-Ремонт»; -з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія «Меридіан», з 01.04.2013 реорганізована в ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія»; - з 14.07.2014 по 08.04.2015 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія»; - з 09.04.2015 по 08.03.2016 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія»; - з 19.03.2016 по 12.02.2017 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» до страхового стажу та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2021 про призначення пенсії за віком з його урахуванням; - в решті позовних вимог відмовлено; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні), сплачений відповідно до квитанції №1013672968 від 24.05.2021. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ГУ ПФУ в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт наголошує, що судом першої інстанції не взято до уваги, що пенсійне законодавство визначає дві умови зарахування періодів роботи до страхового стажу, для призначення пенсії, на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В даному випадку суд повинен був прийти до переконання, що відповідачем правомірно до страхового стажу не зараховані періоди з 01.01.2002 по 22.05.2002, з 26.02.2003 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007, з 01.01.2008 по 09.02.2009, з 05.02.2011 по 12.06.2014, з 14.07.2014 по 08.04.2015, з 09.04.2015 по 08.03.2016. 19.03.2016 по 12.02.2017, оскільки відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Слід звернути увагу апеляційного суду, що до пільгового стажу не зараховано періоди: з 02.08.1995 по 30.12.1998 - оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці; з 01.01.2002 по 22.05.2002 - оскільки відсутня довідка уточнююча характер роботи; з 26.02.2003 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 31.12.2007. з 01.01.2008 по 09.02.2009, з 05.02.2011 по 12.06.2014, з 14.07.2014 по 08.04.2015, з 09.04.2015 по 08.03.2016, 19.03.2016 по 12.02.2017 - оскільки відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Відповідно до наданих позивачем документів пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 5 років 1 місяць 18 днів. Звертаємо увагу апеляційного суду на те, що зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи зароблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців немає законних підстав. Відповідач вказує, що судом першої інстанції проігноровано вимоги абзаців 1 та 2 п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , якими передбачено, що період роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях та пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами. Однак, за вказаний період позивачем не надано жодного документу про користування зазначеними пільгами, про що свідчать матеріали адміністративного позову, зокрема і договори па які посилається позивач. Враховуючи вищевикладене, права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач не має, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та загального страхового стажу, підтвердженого документами, визначеними чинним законодавством. Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив. Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Матералами справи підтверджено, за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 працював у періоди: - з 31.10.1986 по 14.01.1991 в Управлінні по підвищенні нафтовіддачі пластів і капітального ремонту свердловин НГДУ «Самотролнафта» на посаді помічника бурильника; -з 01.02.1991 по 28.02.1991 у нафтогазовидобувному управлінні «Вар`єланафта» на посаді оператора 4 розряду; - з 01.03.1991 по 18.04.1994 в місті Радужний П/О «Варьєганнафтогаз» на посаді оператора 4 розряду; -з 13.10.1994 по 01.08.1995 в місті Нижньовартівськ Ханти-Мантійського округу, філіалу спільного підприємства «Сибнафта» на посаді бурильника; - з 02.08.1995 по 30.12.1998 в АТВТ «Нижньовартівськнафтогаз» на посаді помічника бурильника; -з 31.12.1998 по 31.12.2001 у ЗАТ «Самотролське управління підвищення нафтовіддачі пластів та капітального ремонту свердловин» на посаді помічника бурильника; - з 01.01.2002 по 22.05.2002 у ЗАТ «Нижньовартовський капітальний ремонт свердловин» на посаді помічника бурильника; - з 26.02.2003 по 31.12.2006 у ТОВ «Варьеган-Ремонт» на посаді бурильника; - з 01.01.2007 по 31.12.2007 у ТОВ «Руссінтеграл «Варьєган-Ремонт» на посаді бурильника; -з 05.02.2011 по 12.06.2014 у ТОВ Сервісна компанія «Меридіан» (01.04.2013 реорганізована в ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія», запис у трудовій книжці № 46) на посаді помічника бурильника; - з 14.07.2014 по 08.04.2015 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» на посаді помічника бурильника; - з 09.04.2015 по 08.03.2016 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» на посаді помічника бурильника; -з 19.03.2016 по 12.02.2017 у ТОВ «Компанія по ремонту свердловин «Євразія» на посаді помічника бурильника (далі-по тексту спірний період). 12.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 17.05.2021 відповідачем прийнято рішення №2540004827, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за таких підстав: - за період з 01.01.2004 по 09.02.2009, з 14.07.2014 по 08.03.2016, з 19.03.2016 по 12.02.2017 - відсутні нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації; - до пільгового стажу не зараховано період з 02.08.1995 по 30.12.1998, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умови праці; - за період з 01.01.2002 по 22.05.2002 - відсутня довідка уточнююча характер робіт. Запропоновано для зарахування періоду: з 02.08.1995 по 30.12.1998 до пільгового стажу надати наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці; з 01.01.2002 по 22.05.2002 до пільгового стажу - довідку уточнюючу характер робіт; з 01.01.2002 по 22.05.2002, 26.02.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 09.02.2009, з 14.07.2014 по 08.03.2016, з 19.03.2016 по 12.02.2017 - інформацію про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Вважаючи, що його право на призначення пенсії на пільгових умовах порушено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині, суд першої інстанції прийшов до висновку, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірного періоду праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, на посаді, яка відносяться до Списку № 2 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом. Крім того, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є також трудова книжка. Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 02.03.2021 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши спірний період стажу, то на даній стадії вони є передчасними і призведуть до втручання в дискреційні повноваження відповідача щодо обчислення сумарного стажу роботи, зокрема пільгового, для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до частин 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. За приписами п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Згідно ст. 74 Закону Союзу Радянських Соціалістичних Республік «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 №1480-I основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Радою Міністрів СРСР. За приписами Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики 259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Керуючись п. 7 параграфу б» Порядок №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Відповідно до п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Втім, як вбачається з пунктів 2 та 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку №637 встановлено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки. Зважаючи на приписи зазначених норм, є вірним висновок суду першої інстанції, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зауважив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Вказане також відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі №233/2084/17 та від 10.10.2019 у справі №234/4585/17, від 25.04.2019 у справі №159/4178/16-а. Отже, колегія судів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості включення до пільгового стажу спірного періоду праці ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, як безпідставні, оскільки наявний трудовий стаж позивача, на посаді, яка відносяться до Списку № 2 - підтверджено записами в трудовій книжці, яка, враховуючи вказані вище норми, є основним документом за яким може бути підтверджено наявність відповідного трудового стажу. Відповідно до п. 7 Порядку №22-1 у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967. Підпунктом «д» п. 5 Указу Президії ВР СРСР від 10.02.1960 встановолено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967 було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Керуючись пунктами 1 та 2 Розділу 1 Інструкції №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях та поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». При цьому, як вказувалось вище, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є трудова книжка, втім вказані обставини можуть також можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою. Як підтверджено матеріалами даної справи, факт роботи у спірний період підтверджено записами у трудовій книжці ОСОБА_1 . Зауважень до відповідних записів у трудовій книжці позивача чи не віднесення місцевостей, де працював позивач, до районів Крайньої Півночі відповідач не мав. Відтак колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто надано альтернативне право надання будь-якого з вказаних документів, а не їх сукупність. Як вбачається з оспорюваного рішення відповідача, ГУ ПФУ в Чернігівській області вказує, що у позивача відсутні документи щодо нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації; інформація про результати атестації робочих місць за умови праці; довідка уточнююча характер робіт. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, встановлює, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України. Суд першої інстанції вірно зазначив, що позбавлення ОСОБА_1 права на пенсію з огляду на відсутність вказаних документів, є таким, що порушує права позивача на соціальний захист та в повній мірі нівелює принцип законних сподівань. Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік нарахування заробітної плати, атестацію робочих місць, характер робіт працівників і, відповідно, забезпечувати зберігання цих даних, а сама по собі відсутність таких даних не є беззаперечним доказом відсутності у позивача стажу у зазначений період. Зважаючи на вказані норми та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування спірного періоду роботи позивача до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців. Також, вірним є обраний судом першої інстанції, спосіб захисту прав ОСОБА_1 , зокрема, визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 17.05.2021 №2540004827 щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав, зазначених у рішенні та зобов`язання відповідача зарахувати спірний період до розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців та повторно розглянути заяву від 12.05.2021 про призначення пенсії позивачу за віком з його урахуванням. Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково. Зважаючи на те, що сторони у справі не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, колегія суддів не вважає за необхідне надавати оцінку оспорюваному рішенні у вказаній частині. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи ГУ ПФУ в Чернігівській області не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В.Ю. Ключкович Судді О.О. Беспалов І.О. Грибан