Постанова 4852 № 160/7139/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/7139/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 160/7139/20 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , та просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 557040,85 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 557040,85 грн., який виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.11.2017 року №0017731304, №0017751304 та №0017741304 відповідно. Відповідачу в порядку та у строки, передбачені Податковим кодексом України, направлялася вимога про сплату боргу, проте, у встановлений строк цей борг ним сплачений не був. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року позов задоволено у повному обсязі. Приймаючи рішення суд виходив із того, що спірна сума заборгованості набула статусу узгодженої та такої, що підлягає стягненню позивачем у судовому порядку, оскільки після спливу строків сплати сум відповідних грошових зобов`язань утворився податковий борг у розмірі 557040,85 грн., який відповідачем у визначений податковою вимогою період не сплачений . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимоги у повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки спірним правовідносинам щодо виникнення заявленого до стягнення податкового боргу. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом. Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). За визначенням у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У спірному випадку за даними контролюючого органу податковий борг у відповідача у сумі 557040,85 грн. виник внаслідок несплати у встановлений строк грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень від 17.11.2017 року №0017731304, №0017751304 та №0017741304. Доказів оскарження цих рішень відповідачем надано не було, у зв`язку з чим несплачена відповідачем сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання набула статусу податкового боргу. З огляду на встановлені вище обставини, дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з наведеними приписами податкового законодавства, є обґрунтованими. При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо невірного визначення суми податкового боргу, адже вони фактично зводяться до протиправності наведених вище податкових повідомлень-рішень. Суд зауважує, що у справах про стягнення боргу предметом доказування не є законність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого сформовано такий податковий борг та здійснюється стягнення, а перевіряється наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо (постанова Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 807/2011/16). Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що контролюючим органом доведено наявність у позивача податкового боргу у визначеному ним розмірі 557040,85, у зв`язку з чим є вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог. Суд першої інстанції під час розгляду цієї справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 160/7139/20 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2021 року у справі № 160/7139/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко