Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2253/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 листопада 2021 року справа №360/2253/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазтрейд" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 р. у справі №360/2253/21 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О., повний текст складено 05.07.2021р. в м. Сєвєродонецьк Луганської області) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазтрейд" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),- УСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазтрейд", в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93400, Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, село Біла гора, вулиця Лівобережний масив, будинок 4, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 31 березня 2021 року № 7 (а.с. 1-4). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східгазтрейд» у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, розташованих за адресою: 93400, Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, село Біла гора, вулиця Лівобережний масив, будинок 4, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 31 березня 2021 року № 7 (а.с. 116-123). Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивачем у позові викладені обставини, в яких він посилається на факти порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, однак жоден з цих фактів згідно позовної заяви не створює загрозу (ризики) життю та здоров`ю людей, а настання в результаті цих порушень негативних наслідків (смерті, шкоди здоров`ю людини, збитків та моральної шкоди) спростовується самим же позивачем. Також зазначає, що позивачем не було надано жодного доказу скоєння відповідачем порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу або потягнули негативні наслідки життю та здоров`ю людей. Крім того, стосовно вимог до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, вважає що висновки Верховного Суду щодо застосування положень ДБН не повинні враховуватись на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України, бо не містять висновків щодо застосування норм права (а.с. 126-133). На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановив наступне. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи. В період з 29 по 31 березня 2021 року позапланової перевірки ТОВ «Східгазтрейд», розташованого: 93400, Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, село Біла гора, вулиця Лівобережний масив, будинок 4, юридична адреса: місцезнаходження: 93000, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Миру, будинок 37 Б, провідному інспектору Попаснянського МРВ ГУ ДСНСУ у Луганській області Долженку О.Ю., фахівцю сектору забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у Попаснянському районі центру забезпечення діяльності ГУ ДСНСУ у Луганській області Курпанову К.В., старшому інспектору відділу профілактичної роботи, розслідування пожеж та активних і пасивних засобів безпеки центру забезпечення діяльності ГУ ДСНСУ у Луганській області Униченку М.Ю. видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 25 березня 2021 року № 226 (а.с. 8). Згідно з актом від 31 березня 2021 року № 7, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Східгазтрейд», виявлено 42 порушення вимог законодавства, що створюють ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, а саме: - на об`єкті не визначено обов`язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту; - на об`єкті відсутній відповідний документ (наказ, інструкція тощо), який повинен встановлювати протипожежний режим; - для приміщення операторної об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки; - не забезпечено розміщення у приміщенні таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; - не забезпечено територію об`єкта, а також будівлю, приміщення відповідними знаками безпеки; - для працівників не розроблено інструкцію, в якій необхідно визначити їхні обов`язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об`єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі; - не надано проектну документацію на проведення технічного переоснащення АГЗП (зміна резервуару АГЗП для ЗВГ місткістю 11,3 м3); - резервуар АГЗП для ЗВГ місткістю 11,3 м3, який повинен установлюватися підземно, установлено наземно; - суб`єктом господарювання не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки щодо технічного переоснащення АГЗП резервуаром ЗВГ місткістю 11,3 м3; - не визначено розпорядчим документом керівника об`єкта спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів; - керівник об`єкта не в повному обсязі забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечив їх технічне обслуговування; - відсутній адресний вказівник, який має бути встановлений на фасаді будівлі або інших видних місцях і освітлюваним у темний час доби; - над вибухонебезпечною зоною допущено прокладання електропроводів способами, що не допускаються відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01; - з`єднання жил проводів зовнішнього освітлення навісу над резервуаром ЗВГ здійснено кустарним методом (методом скрутки); - допущено використання пошкодженої розетки (приміщення оператора); - електророзетку встановлено на горючій основі (конструкції) без підкладенням під неї суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м (приміщення оператора); - не надано підтверджуючі документи щодо проведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання; - не надано документ, що підтверджує перевірку справності захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»; - під час експлуатації калориферів допущено зменшення відстані між калориферами і конструкціями з горючих матеріалів менше 1,5 м та електричного підігріву менше 0,1 м; - не забезпечено лінії живлення до кожного побутового кондиціонера автономним пристроєм електричного захисту; - не надано підтверджуючих документів щодо працездатності та технічного обслуговування системи протипожежного захисту; - територію АГЗП забезпечено не в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; - розміщення та експлуатація вогнегасників здійснюється з порушенням вимог «Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»; - не зазначено місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відповідно до ДСТУ ІSO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; - пожежні щити не укомплектовані відповідно до норм належності: вогнегасники 3 шт., ящик з піском 1 шт., протипожежне покривало 1 шт., багор або лом та гак 2 шт., лопати 2 шт., сокири 2 шт.; - вогнегасники встановлено без урахування пожежонебезпечних місць, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі; - відсутні підтверджуючі матеріали щодо технічного обслуговування вогнегасників; - на АГЗП не розміщені плакати, які містять обов`язки водія під час заправляння автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки; - АГЗП не оснащено гучномовним зв`язком; - не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; - не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення пожежі; - не організовано розроблення інженерно-технічних заходів цивільного захисту під час будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) на об`єктах, включених до переліку об`єктів, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.01.2014 № 6; - не створено об`єктового матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та проведення невідкладних відновлювальних робіт; - не надано документ щодо обов`язкового страхування цивільної відповідальності суб`єкта господарювання; - не забезпечено інформування населення про небезпеку, яка загрожує населенню від небезпечних об`єктів; - не забезпечено інформування органів влади, сил цивільного захисту про основні загрози на небезпечних об`єктах з метою вжиття ними ефективних заходів захисту населення, промислових і сільськогосподарських об`єктів від надзвичайних ситуацій техногенного характеру; - відсутні схеми оповіщення в приміщенні операторської на видному місці; - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту; - працівники не пройшли навчання, інструктажів і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки; - об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням; - не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування АГЗП; - об`єкт підвищеної небезпеки (АГЗП) не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення (а.с. 61-73). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1статті 6 Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877), підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб`єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Згідно з ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Згідно зі пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 1, 2 пункту 3 Положення). В силу приписів пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання. Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно з п. 1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. №1417 (далі за текстом ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Таким чином, зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства. Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини. Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлені у цій справі порушення, безперечно, в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи апелянта, що жоден з фактів порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки викладені позивачем у позові не створює загрозу (ризики) життю та здоров`ю людей, а настання в результаті цих порушень негативних наслідків (смерті, шкоди здоров`ю людини, збитків та моральної шкоди) спростовується самим же позивачем, оскільки виявлені порушення можуть зумовити виникнення пожежі, а не їх не усунення є порушенням законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Крім того, суд зазначає, що встановлені у цій справі порушення, такі як: резервуар АГЗП для ЗВГ місткістю 11,3 м3, який повинен установлюватися підземно, установлено наземно; над вибухонебезпечною зоною допущено прокладання електропроводів способами, що не допускаються відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01; не надано підтверджуючих документів щодо працездатності та технічного обслуговування системи протипожежного захисту; територію АГЗП забезпечено не в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку; пожежні щити не укомплектовані; не забезпечено відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; об`єкт не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням; не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування АГЗП; об`єкт підвищеної небезпеки (АГЗП) не обладнано автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системою оповіщення є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм. Суд не приймає доводи апелянта, що позивачем не було надано жодного доказу скоєння відповідачем порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу або потягнули негативні наслідки життю та здоров`ю людей з огляду на приписи частини сьомою статті 7 Закону № 877-V, якою визначено право органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду із відповідним позовом до адміністративного суду саме на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства. Як свідчать матеріали справи, 31 березня 2021 року ГУ ДСНС України у Луганській області складений акт № 7 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Східгазтрейд», який підписаний керівником АГЗП ТОВ «Східгазтрейд» - Решетняк В.В. Саме на підставі зазначеного акту застосовані заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. На час ухвалення місцевим судом оскаржуваного рішення відповідачем не було надано жодного доказу, який би вказував та підтверджував повного усунення порушень, що виявлені позивачем під час позапланової перевірки. Щодо доводів апелянта, що висновки Верховного Суду щодо застосування положень ДБН не повинні враховуватись до вимог автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, суд зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 53 Кодексу цивільного захисту України на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі автоматизовані системи). Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина четверта статті 53 Кодексу цивільного захисту України). Оскільки АГЗП ТОВ «Східгазтрейд» є об`єктом підвищеної небезпеки, що є обов`язковим для застосування згідно з частиною першою статті 53 Кодексу цивільного захисту України, а відтак, вказаною нормою на відповідача покладено обов`язок обладнання АГЗП автоматизованою системою раннього виявлення загрози надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 № 288 (зареєстровано в Мін`юсті 05.07.2006 за №785/12659) затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення. Дійсно, в подальшому, розпорядженням Кабінету міністрів України від 10.03.2017 №166 зазначені Правила скасовані як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар`єри. Проте вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення», які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ України (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайний ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Отже, при проектуванні та монтуванні автоматизованих систем на об`єктах підвищеної небезпеки мають застосовуватися вимоги ДБН В.2.5-76:2014. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 05 березня 2020 року в справі № 826/6090/18 та від 20 травня 2020 року в справі № 580/32/19. Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування не спростовують, тому судом не приймається. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29). З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення відповідачем усіх встановлених позивачем порушень, суд вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення та відповідно встановлених заходів реагування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східгазтрейд" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 р. у справі №360/2253/21 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 р. у справі № 360/2253/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 09 листопада 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко